3 листопада відбулися проміжні вибори до Конгресу США. Попри те, що не усі штати підраховано, вже зараз можна стверджувати, що демократи отримують можливість встановити контроль над обома палатами Конгресу — Палатою представників і Сенатом. Це означатиме посилення позицій опозиції та створення додаткових обмежень для адміністрації президента Дональда Трампа.
Для України результати голосування мають особливе значення. Від балансу сил у Конгресі залежатимуть перспективи військової та фінансової допомоги, санкційного тиску на Росію, а також можливості впливати на рішення Білого дому щодо російсько-української війни.
Попри зміну більшості в Конгресі, президент зберігає значні повноваження.
Що означатиме посилення демократів у Конгресі, чи зможуть вони стримувати Дональда Трампа та на яку підтримку може розраховувати Україна — розбиралися Факти ICTV разом із політологами Володимиром Фесенком та Ігорем Рейтеровичем.
Новий баланс сил у Конгресі США
На проміжних виборах до Конгресу США демократи здобули контроль над обома палатами — Палатою представників і Сенатом, скориставшись невдоволенням американців високими цінами, економічною політикою Дональда Трампа та військовою операцією США проти Ірану.
У Сенаті демократи вже мають 54 місця, тоді як результати ще двох перегонів залишаються невизначеними, повідомляє The Washington Post. Важливі перемоги вони здобули, зокрема, у Мічигані, Техасі, Айові, Канзасі та Південній Кароліні. Особливо показовою стала боротьба в Міссісіпі, де кандидат від Демократичної партії несподівано майже зрівнявся з республіканським суперником. Демократи не перемагали на виборах до Сенату від цього штату з 1982 року. Результати голосування на Алясці також ще не оголошені.
У Палаті представників демократи також повертають собі більшість. Це означає, що після двох років фактичного домінування республіканців у Конгресі ситуація на Капітолійському пагорбі кардинально зміниться.
Перемоги демократів не обмежилися федеральним рівнем. Партія також досягла успіху на виборах губернаторів у Техасі, Огайо та Джорджії. У Джорджії Кейша Ленс Боттомс стала першою темношкірою жінкою, обраною губернатором штату. Водночас республіканці зберегли позиції у Флориді, де переміг їхній кандидат на посаду губернатора Байрон Дональдс. У Теннессі губернаторкою стане республіканка Марша Блекберн — перша жінка на цій посаді в історії штату.
Втрата контролю над Конгресом суттєво обмежить можливості адміністрації Трампа. Демократи зможуть очолити комітети Палати представників, вимагати від посадовців документи та проводити розслідування діяльності президента і його адміністрації. Серед потенційних напрямів перевірок — бізнес-проєкти родини Трампа, діяльність імміграційної служби ICE та Міністерства внутрішньої безпеки, а також обставини справи Джеффрі Епштейна.
Не виключають демократи й нової спроби оголосити Трампу імпічмент. Лідер фракції Демократичної партії в Палаті представників Хакім Джеффріс заявив, що такий сценарій залишається можливим, хоча остаточного рішення поки немає.
Як зміниться баланс сил у Конгресі
За попередніми результатами виборів, демократи можуть отримати більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті. Це суттєво змінить політичний баланс, адже республіканці втратять можливість одноосібно контролювати законодавчий процес.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що демократи матимуть більшість в обох палатах, однак її буде недостатньо для ухвалення рішень, які потребують двох третин голосів. Особливо важливим це є для Сенату, адже саме там розглядається питання відсторонення президента в межах процедури імпічменту.
На думку експерта, контроль над Палатою представників може створити передумови для запуску процедури імпічменту Дональда Трампа. Такий сценарій уже реалізовувався під час його першого президентського терміну.
— Зараз із високою ймовірністю може відбутися те саме. Інша річ, що для відсторонення президента США потрібно дві третини голосів, зокрема в Сенаті, а цього немає, — пояснює Фесенко.
Водночас політолог наголошує: не варто вважати, що втрата більшості в Конгресі автоматично позбавить Трампа влади.
— Трамп зіткнеться із серйозними проблемами. Він матиме частковий вплив на законодавчу і бюджетну політику. Але США — президентська республіка. Ключова фігура американської політики — президент, а не Конгрес, — зазначає експерт.
Схожої думки дотримується політолог, доцент КНУ ім. Т. Г. Шевченка Ігор Рейтерович. Він також прогнозує посилення демократів в обох палатах, але звертає увагу на можливі зміни всередині самої Республіканської партії.
За його словами, частина республіканців може дистанціюватися від Трампа, якщо побачить загрозу власним політичним перспективам.
— У частини республіканців може виникнути вибір: партія чи Трамп. І вони оберуть партію. Тоді для Трампа це може стати дуже неприємною історією, — припускає Рейтерович.
На думку політолога, новий склад Конгресу може активізувати розслідування щодо представників адміністрації президента, зокрема міністра оборони Піта Гегсета. Його можуть викликати на слухання до сенатських комітетів для пояснень щодо рішень у сфері оборони та військової політики.
Чи зможе Конгрес стримувати політику Трампа щодо України
Посилення демократів може стати важливим чинником стримування рішень Білого дому, зокрема, тих, які стосуються України. Ефективність такого впливу залежатиме від того, чи зможуть законодавці діяти спільно, залучаючи до підтримки проукраїнських ініціатив також республіканців.
Ігор Рейтерович вважає, що новий склад Конгресу, найімовірніше, стане стримуючим фактором для адміністрації Трампа.
— Якщо буде двопартійна і двопалатна підтримка України, це дуже важливо. Конгрес зможе суттєво балансувати політику Трампа і не давати йому робити, наприклад, те, що він робив із Росією, — пояснює політолог.
За його словами, Конгрес має інструменти не лише для політичного тиску, а й для законодавчого обмеження дій президента. Зокрема, законодавці можуть ухвалювати рішення щодо санкцій проти Росії та інших напрямів американської політики.
Володимир Фесенко також звертає увагу на бюджетні повноваження Конгресу. Саме під час розгляду оборонного бюджету законодавці можуть домагатися закладення більшого фінансування для України.
Наприклад, ідеться про фінансування закупівлі ракет-перехоплювачів для систем Patriot або недопущення затримок із постачанням озброєння.
— Конгрес може впливати на ці питання через бюджет і законодавчо. У процесі ухвалення бюджету Пентагону конгресмени можуть пропонувати, щоб Україна отримала трохи більше ракет-перехоплювачів до Patriot, щоб не було затримок із їхньою закупівлею, — зазначає Володимир Фесенко.
Водночас експерт застерігає від надмірних очікувань. Конгрес не може самостійно гарантувати безперервність фінансової підтримки України незалежно від позиції президента.
Важливим залишається і питання двопартійності. Якщо демократи просуватимуть проукраїнські ініціативи виключно від імені своєї партії, Трамп може їх ветувати.
— Якщо це буде однопартійний законопроєкт, то з дуже високою ймовірністю Трамп його не підтримає. Якщо ж двопартійний, як законопроєкт покійного республіканця Ліндсі Грема щодо посилення санкцій проти Росії, тоді шанси на підтримку можуть зрости, — пояснює політолог.
Рейтерович також наголошує, попри те, що президент має право вето, Конгрес може спробувати його подолати, заручившись підтримкою частини республіканців.
Тому для України принципово важливе збереження двопартійного консенсусу.
Як результати виборів вплинуть на підтримку України
Посилення позицій демократів створює передумови для активнішої підтримки України в Конгресі, вважають обидва політологи. Однак швидкого збільшення допомоги очікувати не варто: новому складу законодавчого органу спочатку доведеться зосередитися на внутрішньополітичних питаннях. До того ж новий склад Конгресу запрацює у січні.
— Спочатку конгресмени певний період займатимуться внутрішніми питаннями, а потім поступово згадають про Україну, — пояснює політолог Ігор Рейтерович.
За його словами, саме тоді можна буде оцінити перспективи збільшення військової допомоги, зокрема постачання ракет для Patriot та надання ліцензій на їхнє виробництво.
Володимир Фесенко також вважає, що Україна має шанси посилити свої позиції завдяки новому складу Конгресу. Водночас він наголошує на необхідності відновлення активної співпраці з американськими законодавцями.
На думку експерта, важливо не протиставляти Конгрес президенту, а використовувати контакти з обома політичними силами для просування українських інтересів.
Водночас можливості законодавців впливати безпосередньо на переговорний процес щодо завершення війни в Україні обмежені, адже це належить до компетенції президента та державного секретаря США.
Однак ігнорувати позицію Конгресу адміністрації буде складніше.
— Щодо бізнесової співпраці та санкцій — безумовно, демократи зможуть впливати. Щодо переговорів — не факт. Але ігнорувати позицію, яка буде сформована в Конгресі, вони вже не зможуть, — зазначає Ігор Рейтерович.
Чи може Трамп послабити тиск на Україну
Окреме питання — якою буде реакція Дональда Трампа на результати виборів. Адже посилення демократів може не лише змінити внутрішньополітичний баланс, а й вплинути на поведінку президента щодо зовнішньої політики, зокрема України.
— Ніхто не знає, як Трамп реагуватиме на цю поразку. Є побоювання, адже в його оточенні є люди, які відверто просувають проросійські позиції. Тому йому можуть підкинути ідею, що в поразці республіканців винна Україна, — застерігає політолог Володимир Фесенко, водночас наголошує, що немає ознак того, що Трамп уже обрав таку лінію поведінки.
Більшим ризиком для України може стати внутрішньополітична криза у США, якщо Дональд Трамп не визнаватиме результати голосування або вступить у жорстке протистояння з Конгресом.
Ще одним чинником, який може вплинути на американську політику щодо України, Володимир Фесенко називає можливе загострення ситуації навколо Ірану. Трамп може спробувати переключити увагу американців з виборів на зовнішньополітичні події. Проте новий військовий конфлікт США та Ізраїлю з Іраном може негативно позначитися на переговорах щодо завершення російсько-української війни.
Варто нагадати, що початок військової кампанії проти Ірану поставив на тривалу паузу тристоронні переговори між Україною, Росією та США.
Ігор Рейтерович вважає, що після поразки республіканців Трамп може поступово переглянути свою риторику щодо України та посилити тиск на Росію.
— Я раніше казав, що якщо Трамп програє проміжні вибори, то не здивуюся, якщо він почне продукувати проукраїнські заяви. І навпаки — почне тиснути на Росію. Тиск, який ми спостерігали на Україну в жовтні, може навіть послабитися, — припускає експерт.
Водночас він вважає, що Трамп намагатиметься представити можливі зміни зовнішньої політики не як поступку Конгресу, а як власне рішення.
Які сценарії найсприятливіші та найризикованіші для України
Обидва політологи погоджуються: для України найкращим варіантом буде посилення проукраїнських настроїв у новому складі Конгресу та збереження двопартійної підтримки.
Володимир Фесенко вважає, що законодавці можуть використовувати бюджетні, кадрові та політичні інструменти, щоб впливати на адміністрацію Трампа й не допустити скорочення допомоги Україні.
— Більш бажаний сценарій — якщо в новому складі Конгресу посилиться підтримка України, а в процесі політичних торгів, бюджетних і кадрових питань законодавці зможуть впливати на адміністрацію Трампа так, щоб українське питання залишалося пріоритетним, — зазначає політолог.
Натомість найбільшу небезпеку для Києва становитиме загострення внутрішньополітичного протистояння у США, особливо якщо Україна стане одним із приводів для конфлікту між президентом і Конгресом.
— Якщо Україна буде однією з тем цього протистояння, це може викликати негативну й агресивну реакцію Трампа щодо нашої держави та спричинити його подальше зближення з Росією, — попереджає Володимир Фесенко.
Ігор Рейтерович також вважає найгіршим сценарієм ситуацію, за якої американські політики повністю зосередяться на внутрішніх чварах і фактично забудуть про Україну.
Натомість ідеальним варіантом він називає не просто політичний тиск на Трампа, а конкретні рішення щодо відновлення фінансування України.
— Найкращий сценарій — коли американці починають не просто тиснути на Трампа щодо його позиції у російсько-українській війні, а голосують за реальну допомогу, знову виділяють кошти Україні та змушують його підтримувати цю позицію, — пояснює Ігор Рейтерович.
Чому Україні потрібно терміново відновити роботу з Конгресом
Обидва політологи наголошують на налагоджені контактів Києва із новими конгресменами та сенаторами, а також збереження зв’язків із тими американськими політиками, які послідовно підтримували Україну, але програли на проміжних виборах.
Володимир Фесенко вважає, що для цього Україні передусім необхідно призначити повноцінного посла у США.
— Посол потрібен, щоб активно розпочати роботу з конгресменами, сформувати групи підтримки України та організувати приїзди нових конгресменів до нас, — наголошує Фесенко.
За його словами, Україна має друзів як серед демократів, так і серед республіканців. Тому важливо не лише зберегти наявні контакти, а й оновити та розширити групи підтримки України — так звані кокуси — в обох палатах Конгресу.
Для цього, на думку політолога, потрібно працювати з американською діаспорою, громадськими організаціями та впливовими політиками, які можуть допомогти залучити нових прихильників України.
Ігор Рейтерович також вважає відсутність посла серйозною проблемою для української дипломатії.
— Ми починаємо з дуже поганими позиціями, бо в нас елементарно немає посла. Саме він мав би раніше почати працювати з низкою впливових демократів і республіканців, щоб налагодити ефективну комунікацію, — зазначає експерт.
Водночас політолог радить не втрачати контактів із республіканцями, які програли вибори, але залишаються прихильниками України. Навіть поза Конгресом вони можуть зберігати політичний вплив.
Рейтерович пропонує, зокрема, запрошувати таких політиків до України на конференції та інші публічні заходи.
Отже, результати проміжних виборів відкривають для України додаткові можливості впливати на американську політику. Для Києва ключовим завданням стає не чекати, поки новий Конгрес почне активно працювати, а вже зараз вибудовувати контакти з його майбутніми членами.
