Блокада українських портів на Азові – чергова спроба РФ “закрутити гайки”

Українські порти Маріуполя і Бердянська в Азовському морі заблоковано Російською Федерацією для заходу і виходу суден. Проблема з агресивними діями Росії в Азовському морі та Керченській протоці виникла не сьогодні, цей процес почався ще навесні. Останні події біля Керченської протоки – це для Росії формальний привід “закрутити гайки” і посилити блокаду Азовського моря для України.

Треба розуміти, що це пряме порушення міжнародного морського права і договору між Україною та Росією 2003 року.

Україна зараз має право вимагати від міжнародної спільноти, щоб Росія припинила протиправні дії. На жаль, це наслідок ситуації, яка виникла раніше, а зараз вона загострилась.

Ситуація далі може складатися по-різному. З боку Путіна – це може бути і довготривала блокада, і ескалація конфлікту в цьому регіоні, а можуть бути тимчасові заходи, демонстрація сили і своєї роздратованої реакції.

Це може тривати до президентських виборів або парламентських.

Також це інструмент тиску не тільки на Україну перед виборами, як на державу, суспільство, а ще й на Ахметова. Для того, щоб він погодився на участь в спільному передвиборному проекті Медведчука, Льовочкіна, який організований Путіним при сприянні Медведчука. Це не головний мотив, але він також присутній.

Внаслідок цього інциденту прямих загроз для РФ не виникає. Скоріше для нас виникають додаткові ризики з боку Росії.

Це ще одна демонстрація агресивної поведінки Росії як нецивілізованої держави. Грубе порушення всіх норм міжнародного права. Почалося це в 2014 році з анексії Криму, продовжилось на Донбасі, а зараз це новий виток, новий раунд, новий прояв порушень. Я думаю, що це викличе продовження і навіть посилення санкцій проти Росії в різних формах. Очікувати чогось іншого зараз важко.

Також не поділяю версію, що в Керченську протоку і Азовське море зайдуть кораблі НАТО. Наївна думка, що зараз НАТО напряму втрутиться в цей конфлікт. Це не станеться з різних причин. Тут працює і чинник Трампа, і позиції європейців, адже Європа боїться Росії і не хоче загострення цього конфлікту.

Максимум, що можливо з боку Європи – це санкції. Ні Трамп, ні європейські країни не дадуть згоду на використання кораблів НАТО для того, щоб забезпечити судноплавство в Керченській протоці.

Але вони будуть тиснути на Росію, щоб вона зняла нинішні обмеження. Відповідно тиск буде не тільки дипломатичними інструментами, а й через механізми економічних санкцій.

В зв’язку з цією ситуацією, я думаю, що певна частина вантажів буде переключатися на інші порти України. На превеликий жаль, але це неминуче. Відповідно, треба думати про те, щоб побудувати нові транспортні комунікації на півдні України до портів на Чорному морі. Це стосується півдня Донецької і Запорізької областей.

Російське блокування українських портів на Азовському морі створює серйозні проблеми. Можуть бути втрати для української економіки, особливо для цих портів та регіонів. Все ж таки сподіваюсь, що нинішня ситуація є тимчасовою.

Автор: Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень Пента.