Чому бунт Савченко – це бунт підлітка проти батьківського авторитету

Чи є Надія Савченко адекватною людиною? Якщо використати цей термін в прямому значенні, як “відповідний, такий, що співпадає з умовами”, то я б сказала – цілком.

По-перше, давайте пригадаємо, як Надія Савченко отримала статус народного депутата. Блок Юлії Тимошенко зробив її флагманом свого передвиборчого списку у той час, як Савченко була “іконою” українського національного спротиву.

Ухвалення політичних рішень поспіхом, ґрунтуючись на поверхневому враженні, мотивуючись бажанням отримати зиск від кон’юнктури моменту чи медійного “хайпу”, прагнення досягати своїх цілей шляхом ініціювання такого “хайпу” – це досить розповсюджена стратегія в українській політиці.

Читайте:  Чому арешт Савченко несе репутаційні втрати для влади

Надія Савченко чудово в цю стратегію вписалась, і тому, з цієї точки зору, її поведінка може вважатися адекватною тій політичній традиції, що склалась наразі в Україні.

По-друге, візьмемо до уваги наявність обґрунтованих (тією чи іншою мірою) підозр у тому, що лінія розмежування між підконтрольною та непідконтрольною територіями є проникною для контрабанди, у тому числі зброї, і ця проникність забезпечуються не без участі високих посадових осіб.

Обговорювати адекватність намірів окремої громадянки Савченко щодо незаконного ввезення зброї на територію України з будь-якою метою не має жодного сенсу, адже сама ця ситуація та системність породжуваних нею загроз є абсолютно неадекватною. І так її і треба розглядати.

Читайте: Луценко – Савченко: Ти повинна була підірвати Захарченка, а не Раду!

Якщо ідею вчинити замах на вище керівництво України за допомогою зброї сепаратистів ми оцінюємо як неадекватну, значить припускаємо, що в принципі можуть існувати і адекватні цілі для контрабанди зброї. Що є цілковитим абсурдом.

По-третє, як ми могли побачити, в Україні знайшлася певна кількість громадян, що з ентузіазмом поставилися до пропозиції “підірвати купол” Верховної Ради. На жаль, інфантильні та безвідповідальні реакції цілком притаманні українському суспільству як цілому (включно з представниками істеблішменту, які також часто схильні до політичного інфантилізму).

Читайте:  Савченко зустріли з гаслом Ганьба під Радою

Ці реакції складають психологічне підґрунтя для консолідацій популістських політичних рухів та їхнього електорального успіху, переважно пасивного ставлення  громадян до  власного життя, відчуження від власних нагальних потреб, вразливості до маніпуляцій, психічних інфекцій тощо.

Надія Савченко, яка демонструє всі ознаки політика-підлітка, також є цілком адекватною тому стану, в якому перебуває наразі українське суспільство.

До речі, інфантильність фабули заколоту, який інкримінується Савченко – це питання, яке дійсно потребує психологічного обговорення та оцінки.

Бунт Савченко – це бунт підлітка проти батьківського авторитету, мотивований бажанням скоріш скандалізувати владу, викрити її хтивий виворот, тотально зруйнувати порядок, заснований на неправді, ніж встановити якійсь більш справедливий, зрілий суспільний порядок. Адже далі вибуху у Верховній Раді, в якому, як виявляється, Савченко планувала “красиво загинути” сама, її плани не простягалися. 

Окрема вказівка на незрілість особистості Савченко міститься в її розповідях про сексуальні домагання, від яких вона потерпала під час служби в армії, і потім –  процесі її “розробки” агентами СБУ. Річ не в тім, що проблеми сексуального насильства в цих контекстах не існує. Річ в тім, як про те розповідає Надія Савченко – ніби як дівчинка, що тішиться з сексуального інтересу, який до неї відчувають “дорослі”.

На те можуть бути дві причини. Перша – своєрідність її психосексуальної ідентифікації, певна “безстатевість” самосприйняття. Друга – намагання поексплуатувати власну жіночість у розрахунку на пом’якшення покарання, яке, ймовірно, може бути досить суворим.

Читайте:  Регламентний комітет підтримав зняття недоторканності з Савченко

Отже, дану проблему варто аналізувати не стільки в термінах адекватності-неадекватності дієвих осіб, скільки в термінах інфантильності-зрілості. Казус Савченко –це випробування українського суспільства на зрілість, зокрема на здатність реалізовувати зрілі форми протесту.