Егоїзм проти інтересів суспільства: чому мітинг на Майдані не потрібен

Протестувальники виступають проти локдауну.

Їхнє право. Вони, як бізнес, повинні думати тільки про свої доходи. І вони думають.

Тому, виходячи зі свого егоїстичного інтересу, і протестують.

Але чи повинен я їх підтримувати? Ні. Тому що теза про те, що локдаун не потрібен, нехай люди і далі помирають, трохи розходиться з уявленням про влаштоване суспільство і справедливість. Егоїстичний інтерес протестувальників тут розходиться зі спільними інтересами суспільства. І це нормально. Так буває.

Локдаун – єдиний спосіб боротися з пандемією. Єдиний, що працює. Тому його і застосовує весь цивілізований світ. Тому що хоче вберегти свою медичну систему від колапсу. Влада Німеччини та Австралії, США та Канади не хочуть обмежень. Ці обмеження не доставляють їм задоволення. Але вони запроваджують їх, тому що іншого виходу немає. Інакше вірус поширюється без контролю. І швидко загрожує всій медичній системі. І так працює не тільки в Україні. В Україні, на жаль, немає довіри до влади. Але це не означає, що влада завжди робить дурниці. Деякі речі необхідні. І локдаун – одна з них.

В Україні найбільш лояльний для бізнесу локдаун з усіх можливих. Навіть занадто лояльний. Усього два тижні в мертвий діловий сезон – це може і не допомогти зупинити поширення вірусу. Це головний недолік такого локдауну. Тож влада, виходячи з міркувань боротьби за рейтинги, вже пішла максимально на зустріч. Далі просто нікуди. Тому всі висловлювання про навмисне вбивство бізнесу і подібне просто не спроможні.

Ви можете сказати, що в ЄС держава допомагає бізнесу. А в Україні – ні. Так, багато в чому це правда. Але що це змінює? Це не змінює того факту, що українська медицина може впасти. Зовсім не змінює. Це стимулює бізнес протестувати? Можливо. Хоча є підозри, що їх стимулюють й інші сили або товариші.

Здатна чи ні українська держава допомогти тим, хто страждає від карантину, не грає ролі, коли ми кажемо про необхідність уберегти медичну систему від колапсу.

Українська держава слабка. Інститути не працюють. І для багатьох це дозволяє не платити податки в гарні часи. Але обертається тим, що держава не може допомогти в погані. Тому так, держава не допоможе. Точно так само не варто очікувати від нашої держави пенсій тим, хто нині працює. Їх не буде. І як бізнес повинен рятувати себе сам у такий час, так і кожен майбутній пенсіонер повинен сам подбати про свій дохід у старості. Це правда України.

Чи потрібно щось змінити? Так, треба. Але тут потрібно здійснювати реформи. Сплачувати податки. Усім грати за правилами. А цього вже мало хто хоче. Якби Україна виконала програму МВФ, провела реформи – і вже в цьому році у держави було б в рази більше ресурсів. І це б не скасував локдаун. Ні. Але дало б державі більше можливостей допомагати. І вберегло б уже багато життів. Тому що, якби в України були гроші, локдаун був би запроваджений ще в листопаді. І тривав би набагато довше смішних січневих двох тижнів.

І так, не треба порівнянь з Майданом. На Майдан люди виходили за справедливість і за цінності. А не за двотижневий заробіток.

Але на Майдан люди виходили, зокрема й за те, щоб тепер протестувальники мали право протестувати проти локдауну. Ну і нехай протестують. Люди повинні мати право відстоювати свої інтереси. Але держава потрібна для того, щоб, з огляду на егоїстичні інтереси кожної з груп, ухвалювати рішення на користь інтересам всього суспільства. І точно не в інтересах українських платників податків колапс медицини і масові смерті.

Автор: Сергій Фурса – спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.