Луганськ повернути неможливо: яку тактику має обрати Україна

Про повну картину конфлікту в “ЛНР” ми зможемо говорити лише постфактум. Зараз можна припустити, що існує кілька конфліктних ситуацій.

Перший конфлікт – місцевий. Він розпочався не сьогодні і не вчора, а рік тому, між Плотницьким та Корнетом (“глава МВС”. – Ред.). Корнет один із небагатьох, хто залишився з так званої “плеяди польових командирів”. Судячи з усього, Корнет пішов на загострення конфлікту за двох умов: отримання інформації з Росії чи запевнення в тому, що захоплення ним влади можливе і потрібне.

Читайте: Що не поділили Корнет і Плотницький – подробиці “бунту в ЛНР”

Другий конфлікт – конфлікт між різними відомствами Російської Федерації, які відповідають за контроль над окупованими територіями. Це Генеральне управління військової розвідки (ГРУ) та ФСБ. Російська тактика та стратегія така, що на всіх окупованих територіях, де вони з’являються як “миротворці”, не допускається єдиновладдя. Між двома владними структурами створюється штучна конкуренція: хто ефективніше та оперативніше вирішуватиме поставленні завдання. Це робиться для того, щоб не допустити концентрації влади в одних руках і для того, щоб оптимізувати ефективніше виконання наказів.

“ДНР” в даній ситуації більш підконтрольна територія, керівником якої є ГРУ, “ЛНР” – ФСБ. За зовнішніми ознаками можна припустити, що конфлікт між російськими структурами теж побудований на потіснені меж впливу. Відповідно, відбувається злив чи навмисний “вкид” інформації. Якщо Корнет активізується зараз, він зможе зайняти місце Плотницького.

Читайте: У Луганськ в’їхало 200 одиниць військової техніки – журналіст

Третій конфлікт – гра Кремля. Стикають різні сторони, різні відомства, ФСБ та ГРУ, для того, щоб встановити з одного боку вертикаль управління на тих територіях, об’єднавши “ЛНР” і “ДНР” в одну управлінську одиницю. З другого боку – асиметричну відповідь на активізацію США з приводу миротворчого процесу і вирішення конфлікту на сході України. Фактично, відбувається розворот шахової дошки і розпочинається партія за нових умов. Про це свідчить одночасна асиметрична дія в Сирії, зустріч Володимира Путіна з Башаром Асадом і заява про завершення військової операції Росії в Сирії, перезавантаження на сході України.

Читайте: Геращенко сказав, що спровокувало переворот у Луганську

Отже, зміна очільника “ЛНР” не виключена. На місце Плотницького може прийти менш одіозна особа, з меншою кількістю крові на руках. Росія показує Заходу, що в будь-який момент може замінити кого завгодно заради реалізації її планів.

Росія розігрує кілька ходів однією партією. Мета – вичистити адміністративну вертикаль, яка наживається на російських коштах, що йдуть в окуповані території.  Ці кошти розпилюються між відомствами та місцевими адміністраціями. Вся контрабанда та розподіл фінансів йде через Донецьк, що дає йому вагому перевагу. До того ж, “ЛНР” залежніша від РФ, оскільки вона не має такого промислово-економічного потенціалу як “ДНР”. На тлі певних економічних негараздів, виникає конфлікт в сфері демонстрації владних можливостей, впливів, статусів. Тому виникає різнобічний конфлікт.

Чи зможе Україна повернутим Луганськ? Наразі це неможливо. Вся увага прикута до “ЛНР”, росіяни мають всі ресурси, щоби нівелювати подібні дії з боку України.

Читайте: Переворот в “ЛНР”: вернет ли Украина Луганск

Активізація української влади в цьому напрямку зазнає фіаско. Тож краще працювати саме на розкол цих двох окупованих територій. Потрібно всіма інструментами: економічними, інформаційними, спецопераційними – прихованого та неприхованого характеру – впливати на розвиток подій.

Послаблення управління в самопроголошених республіках є вигідним для України. Тоді, за допомогою різних фінансових, промислових та, навіть, кримінальних груп можна буде впливати на порядок денний цих територій.