Смута і російський цар: як західні ЗМІ відреагували на інавгурацію Путіна

Російський диктатор Володимир Путін взяв участь у заході, який у Росії називають інавгурацією президента.

Подібна церемонія для Путіна стала вже п’ятою за рахунком, що означає, що глава Кремля збирається правити країною ще один шестирічний термін.

Однак пафосна церемонія вступу на посаду президента РФ далеко не всіх переконала в тому, що сьогоднішнє російське правління стійке.

Про те, як на інавгурацію диктатора з країни-терориста відреагували засоби масової інформації Заходу – читайте в огляді преси на Фактах ICTV.

• Путін шукає нові союзи і зосередиться на війні – WSJ
• Смута в Росії і цар Путін – Bild
• Новий період для затягування поясів у РФ – The Guardian
• Насильство Росії, виправдане церквою – NYT
• Особлива увага на Шойгу – France24
• Росія як демократична диктатура – Sky News

Путін шукає нові союзи і зосередиться на війні – WSJ

Американська газета The Wall Street Journal зазначає, що інавгурація Путіна відбувається після того, як він усунув своїх суперників.

– Тепер він зосереджений на війні в Україні та на союзах, які йому потрібні для перемоги, – пише видання.

Газета вказує, що після початку агресивної війни проти України очільник Кремля встановив тісні відносини з цілою низкою країн, які поділяють його насторожене ставлення до США і Заходу. Йдеться про Іран, Північну Корею та окремі країни Африки, де, завдяки зусиллям Кремля, збільшується російський вплив.

– Зусилля Путіна, спрямовані на те, щоб виставити себе захисником традиційних релігійних цінностей, завоювали йому шанувальників у низці країн, які раніше дивилися на Захід, а куратори російського лідера в засобах масової інформації наголошують на позитивній реакції, яку він отримав під час грудневого турне Близьким Сходом, де він намагався вбити клин між арабськими країнами і США через війну в Газі, – пише видання.

При цьому WSJ вказує, що жодна з цих країн не є ближчою для Росії, ніж Китай.

Газета також звернула увагу на слова Путіна про те, що Росія “не відмовляється від діалогу із західними державами”.

Паралельно з цим, після своєї п’ятої інавгурації, Путін планує провести переговори з лідерами Куби, Лаосу і Гвінеї-Бісау, що ще раз свідчить про його націленість на поглиблення відносин Росії із зарубіжними країнами, пише газета.

– Путін може дозволити собі приділяти майже всю свою увагу війні і цим зарубіжним альянсам, бо внутрішня опозиція вже практично не чинить опору. Наростаюча хвиля репресій змусила замовкнути майже всіх його критиків. Найвідоміший із них, Олексій Навальний, помер у лютому… Інші втекли у вигнання, – пише газета.

Старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Леон Арон, з яким поговорило видання, назвав інавгурацію, що відбулася за два місяці після “ретельно зрежисованих виборів”, далекою від демократичного процесу, а, скоріше, цей захід є “заключною фазою самокоронації”.

Смута в Росії і цар Путін – Bild

Німецький таблоїд Bild пише, що “російський диктатор Володимир Путін вп’яте обраний президентом, як цар”.

Саму церемонію видання називає показною, яка була проведена “в стилі неприступного самодержця”.

– Путін пройшовся порожніми коридорами свого центру влади, тоді як сотні поплічників режиму чекали на свого лідера у Великому Кремлівському палаці, – йдеться в матеріалі.

Сам виступ і вступ до влади Bild називає “дуже швидкими”, а промову диктатора – плутаною.

– Своєю коронацією Путін також хоче побити диктаторський рекорд, – пише видання.

Утім, на думку Bild, під час інавгурації “лише в одному місці ситуація стала вибухонебезпечною“, коли Путін закликав росіян пам’ятати “уроки” історії.

– Ми не повинні забувати про трагічну ціну внутрішніх заворушень і потрясінь, – сказав Путін.

Диктатор використав історичний термін “смута”, яким позначають період у XVI і XVII століттях, коли завалилася система правління московської держави, а третина населення московського царства померла від голоду.

У своїй промові Путін закликав будь-що-будь не допустити повторення цієї “смути”.

Новий період для затягування поясів у РФ – The Guardian

Британське видання The Guardian зазначає, що британські посли, а також дипломати зі США та більшості країн Європи, ігнорували інавгурацію Путіна. Зі свого боку, у Кремлі применшили значення бойкоту заходу західними чиновниками, вказавши на жменьку європейських країн, які надіслали на нього своїх представників. З Європи на інавгурації були присутні посланці з Франції, Угорщини, Словаччини, Греції, Мальти та Кіпру.

Зазначається, що кілька західних країн відкликали своїх послів перед початком заходу. Так, посол США в Москві Лінн Трейсі не перебувала в Росії в день інавгурації, як і посол Німеччини, якого відкликали до Берліна.

– Церемонія, яка розпочинає президентський термін, що може закінчитися тим, що Путін перебуватиме при владі 30 років, була відзначена войовничою промовою, в якій він сурмив про національні інтереси Росії, яка веде війну в Україні та конфліктує із Заходом, – оцінює видання виступ диктатора.

На думку The Guardian, у своїй промові Путін “спробував отримати мандат на проведення зовнішньої політики”, внаслідок якої вже загинули десятки тисяч росіян і українців.

При цьому видання робить висновок, що хоч інавгурація “мало що змінить у Росії” після неконкурентних виборів, вона все ж таки може призвести до “перетрусу уряду та періоду затягування пасків“, коли Путін буде змушений ухвалювати непопулярні рішення, як-от підвищення податків, щоб компенсувати витрати на війну і західні санкції.

Примітним є й те, що The Guardian називає Путіна “найдовгоживучішим лідером Кремля з часів Йосипа Сталіна”.

Насильство Росії, виправдане церквою – NYT

Примітним є висвітлення від американської газети The New York Times, яка наголошує на факторі церковної служби на церемонії інавгурації, а також спроб Путіна “вкотре представити своє вторгнення в Україну як релігійно-праведну місію”.

На відміну від порівняння зі Сталіним, газета пішла далі, і заявила, що в разі, якщо Путін пропрацює на посаді президента всі шість років свого нового терміну, то стане найдовгоправлячішим російським лідером з часів імператриці Катерини Великої в XVIII столітті.

Щодо інавгураційної промови Путіна, то тут видання не відзначило жодних нових деталей щодо політики, яку планує проводити російський диктатор.

– На відміну від трансляцій попередніх інавгурацій, російське державне телебачення детально зупинилося на церковній службі, яка благословила Путіна після виголошення промови, – пише видання.

Газета пише, що патріарх Російської православної церкви, під час благословення Путіна на правління, заявив, що “глава держави повинен іноді ухвалювати доленосні і страшні рішення“.

– І якщо таке рішення не буде ухвалено, наслідки можуть бути вкрай небезпечними для народу і держави. Але ці рішення майже завжди пов’язані з жертвами, – сказав російський патріарх.

New York Times зазначає, що дана сцена “підкреслила активізацію зусиль Кремля з надання релігійного відтінку правлінню Путіна і представлення його вторгнення в Україну як виправданого християнською традицією Росії”.

На думку експерта з російського православ’я, з якою поговорила газета, промова патріарха РПЦ, схоже, також була покликана “дати Путіну релігійний карт-бланш на будь-яке насильство, яке він може розв’язати в майбутньому“.

Щодо самого висвітлення заходу російським держтелебаченням, NYT зазначає, що, “як і в минулі рази”, у трансляціях “поєднувалися церемоніальна помпезність і зображення Путіна як скромного, працьовитого лідера”.

Особлива увага на Шойгу – France24

Французький телеканал France24 в описі інавгурації Путіна був скромнішим. Він зазначає, що Путін зможе балотуватися на свій наступний термін і після 2030 року, оскільки раніше російську конституцію було змінено.

– Відтоді як Путін змінив на посаді президента Бориса Єльцина в останні години 1999 року, він перетворив Росію з країни, що переживає економічний крах, на державу-ізгоя, яка загрожує глобальній безпеці, – пише телеканал.

Тепер питання, пише телеканал, полягає в тому, що 71-річний Путін робитиме протягом ще шести років, як усередині країни, так і за кордоном.

Крім того, на думку France24, тепер, коли Путін отримав ще шість років влади, його правління може піти на непопулярні кроки: підвищити податки для фінансування війни та змусити більше чоловіків йти в армію.

Також телеканал нагадує, що на початку нового терміну президента російський уряд розпускається, щоб Путін міг призначити нового прем’єр-міністра і кабінет міністрів.

Одна з ключових галузей, за якою слід спостерігати, пише видання, це Міністерство оборони.

Минулого року міністр оборони Сергій Шойгу опинився під тиском у зв’язку з його веденням війни: ватажок ПВК “Вагнер” Євген Пригожин обрушився на нього з різкою критикою за брак боєприпасів для його найманців, які воюють в Україні. Короткочасне повстання Пригожина в червні проти міністерства оборони було найбільшою загрозою правлінню Путіна, пише France24.

– Після того як Пригожина було вбито два місяці потому в загадковій авіакатастрофі, Шойгу, здавалося, вижив у міжусобиці. Але минулого місяця його протеже, заступник міністра оборони Тимур Іванов, був затриманий за звинуваченням у хабарництві на тлі повідомлень про розгул корупції. Деякі аналітики припускають, що Шойгу може стати жертвою перестановок в уряді, але це було б сміливим кроком, оскільки в Україні все ще триває війна, – йдеться в матеріалі.

Примітним є й те, що телеканал називає роки правління Путіна до вторгнення в Україну такими, коли “влада придушувала будь-які прояви інакомислення з такою жорстокістю, якої не було з часів СРСР”.

– Немає жодних ознак того, що ці репресії ослабнуть під час нового терміну Путіна, – підбивають підсумок у матеріалі.

Росія як демократична диктатура – Sky News

Британський телеканал Sky News зміг поговорити з прес-секретарем Кремля Дмитром Пєсковим, який, під час інавгурації, відстоював “демократичність” процесів, що відбуваються в Росії.

На запитання журналіста, чому Пєсков не вважає, що Путін перетворив Росію на диктатуру, спікер Кремля відповів, що “Це просто пропаганда, груба пропаганда, і нічого більше”.

Крім того, Пєсков заявив, що Росія є “суто демократичною країною”.

– Ми обираємо нашу владу. Ми вибираємо нашого президента. Ми голосуємо за президента або не хочемо голосувати за президента… І ми наполягаємо на тому, що у нас є право робити це так, як ми хочемо. І ми не хочемо, щоб третя країна втручалася в наш вибір, у наші уподобання, – сказав він.

Відповідаючи на запитання про те, чи є відсутність опозиції Володимиру Путіну в Росії демократичною, Пєсков сказав: “Але всередині країни є опозиція, звичайно, умови тут набагато жорсткіші, тому що ми перебуваємо в умовах війни”.

Потім Пєскова запитали, чи не важливіше для суспільства мати право висловлювати свою думку у воєнний час, на що той відповів:

– Ні, навпаки. Потрібні більш жорсткі заходи, щоб забезпечити перемогу, щоб забезпечити досягнення наших цілей, – сказав він.

Водночас спікер Кремля назвав такі жорсткі заходи демократичними, а з приводу західних ЗМІ сказав, що вони існують у “таких самих умовах”.