Чи реальне зіткнення між НАТО та РФ: що пишуть ЗМІ про вибух у Польщі
Падіння ракет російського виробництва у Польщі світові ЗМІ називають безпрецедентною ситуацією в історії НАТО і часто згадують період Холодної війни.
Факти ICTV зібрали огляд публікацій ЗМІ щодо ситуації з вибухом у польському Пшеводово.
Британська The Guardian пише, що СРСР та США вдалося пройти всю Холодну війну без помилок, бо Москва та Вашингтон усвідомлювали ризик вступу у війну “випадково або через прорахунок”.
Путінська Росія – значно менш передбачувана ядерна держава, ніж СРСР, адже підняла рівень небезпеки, як зазначив Джо Байден, до найвищого з часів Карибської кризи.
— Вторгнення Путіна в Сирію призвело до того, що військовий літак РФ був збитий турецьким винищувачем над турецько-сирійським кордоном у листопаді 2015 року, але цей інцидент вдалося локалізувати. Подібним чином ракетний інцидент у вівторок навряд чи призведе до прямої конфронтації між НАТО і Росією, – пише газета.
Експосол США в НАТО Іво Даалдера зазначив, що стаття 5 не може застосовуватися однією державою-членом, додавши, що для цього “потрібен консенсус НАТО”. Єдиний раз, коли 5 стаття була введена у дію, стався після терактів 11 вересня. Тоді союзники забезпечили повітряне радіолокаційне патрулювання над США та посилили морське патрулювання в Середземному морі.
Директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями Міжнародного інституту стратегічних досліджень Вільям Альберк стверджує, що навіть якщо ракети виявляться російськими, це не буде “збройним нападом”, передбаченим статтею 5.
— Навмисний збройний напад — це реальна річ. Дві крилаті чи балістичні ракети, що зазнали осічки, це не так, — сказав Альберк.
Видання додає, що навіть за умови стриманої реакції на інцидент у Польщі це не означає, що ризики зіткнення між НАТО і Росією через прорахунки не є реальними.
Польська Gazeta Wyborcza називає інцидент у Пшеводово “безпрецедентною ситуацією в історії НАТО”.
Під час холодної війни радянські ВПС збили десяток західних літаків, серед яких корейський пасажирський Boeing у вересні 1983 року, коли загинули 269 осіб. Але це перший випадок, коли російські ракети впали на територію країни НАТО і вбили людей.
Газета зазначає, що достеменно невідомо, що саме сталося у Пшеводово. Але це сталося у день, коли РФ здійснила найбільший ракетний залп по Україні з 24 лютого. А Варшава викликала на килим російського посла.
Rocket explosion in Przewodów.This photo shows a lot, among other things, the rocket skidding on the ground and an explosion above the ground without digging into it.The crater looks like an explosion of about 150 kg of TNT on the surface or with little ground penetration. pic.twitter.com/8Z7eCZWPeR
— Adrian Rogala (@AdrianRogala_) November 16, 2022
Ракети могли відхилитися від запрограмованого маршруту, або могли бути пошкоджені українською ППО. Відповіді на ці запитання з’являться після аналізу залишків і записів радарів та літаків-розвідників НАТО.
— Якщо виявиться, що ракети випущені з української протиракетної системи С-300, це не означає, що Росія не несе відповідальності за цю трагедію. Українці випустили ракети, захищаючись від російського авіаудару.
Але наголошується, що Росія, завдаючи з такою інтенсивністю ударів по цілях, розташованих поблизу кордону з Польщею, мала припускати, що атака може дістатися й території НАТО.
Видання пише, що в будь-якому випадку ракети влучили на територію НАТО, і Північноатлантичний блок повинен відреагувати. Хоча б для того, щоб у Москві ніхто не подумав про допустимість ракетних ударів на польсько-українському кордоні, в Румунії чи країнах Балтії.
Стаття 4 активувався сім разів, з яких Польща просила про неї двічі: у 2014-му, коли РФ вперше вторглася в Україну, та на початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Трагедія в Пшеводові свідчить про те, що загроза для Польщі не зменшилася.
— З огляду на ракетний вибух на території Польщі, НАТО має терміново розгорнути системи протиракетної оборони на східному фланзі. Таким чином НАТО показала б, що буде захищати свою територію.
Також варто повернутися до ідеї встановлення безпольотної зони над Західною Україною. Якби такий сценарій був реалізований, це означало б, що протиракетні батареї НАТО знищували б російські ракети, якщо вони з’являться біля кордонів Польщі чи Румунії. Союз забезпечував би безпеку не лише мешканцям країн свого східного флангу, а й Львову та Одесі. Тоді НАТО чітко продемонструє Кремлю, що це їм не зійде з рук.
Американська газета The New York Times пише, що вибух у Польщі стався в день, коли російські ракети обрушилися на Україну, зокрема на Львів, який неподалік кордону та приблизно за 80 км від польського села, де стався вибух.
Це був один із наймасштабніших ракетних нападів Росії на Україну з лютого.
З початку війни західні союзники України, включно зі США, прагнули уникнути прямого зіткнення між НАТО та Росією, попри те, що вони продовжують постачати зброю до Києва.
Якщо ракетний обстріл у вівторок був задуманий як повідомлення українцям через поразку РФ у Херсоні, NYT зазначає, що він також, ймовірно, був призначений для ширшої аудиторії – світових лідерів, що зібралися на Балі на саміт G20.
