До складу Національної академії наук входить 175 інститутів та наукових підприємств. У спадок від Радянського союзу їм дісталось по всій країні понад 2 тисячі будівель. І кожна з наукових установ здає цілі поверхи колишніх лабораторій в оренду. А є науково-дослідні підприємства, які існують лише на паперах, бо давно здали своє майно під офіси і торговельні центри.
Загалом у Академії наук 145 тисяч гектарів землі по всій країні, це майже як два Києва. 97 % – це природні заповідники. Усе інше – ботанічні сади, дендропарки, та землі для виведення нових сортів зернових.
Приміщень у Академії понад 3 млн кв.м. – це як третина Глевахи, 10-тисячного містечка під Києвом.
Фактам непросто було потрапити до державного підприємства Сушка. Тут науковці повинні мізкувати над новими методами сушіння сировини. Однак усі свої приміщення здали в оренду, стверджують в Державній аудиторській службі. Хоча в Інституті технічної теплофізики є 24 працівники – на роботі нині жодного. Аудитори стверджують – від оренди павільйонів площею 2,5 тисячі квадратних метрів Інженерний центр щороку отримував понад 2 мільйони гривень, які йшли на утримання самих працівників. Та є випадки, коли інші інститути здають в оренду приміщення “для своїх” і за заниженою ціною.
За 5 років Державна аудиторська служба лише за документами знайшла порушень на 175 мільйонів гривень. До того ж з усіх споруд, які є в Академії наук лише кожне третє має свідоцтво на право власності. Це означає, що понад 60 % будівель можуть опинитися у приватних руках. Як це сталося в Готельному комплексі Феофанія, коли майже 7 тис. кв. м. перейшли до приватного підприємства.
Читайте: Науковці зробили протез, яким управляють силою думки
Та поки одні заробляють, інші попри мізерне фінансування активно працюють. Так в Інституті фізіології – два поверхи піддослідних тваринок. Тут допомагають винаходити нові методики у лікуванні хвороб. Та щоби все утримати, довелося також дещо здати в оренду.
Як же зупинити тих, хто нечесно заробляє, і підтримати тих, хто попри скруту таки розвиває науку. Варіант, який проходили на Заході – повна ревізія українських вчених та інститутів. Така перевірка учених у Великобританії коштувала майже мільярд доларів. Щоби оцінити роботу дослідників там витратили 2 % від усієї суми на науку.
В Україні поки такі плани лише в мріях, бо на всю Академію наук у нас ледве виділяють 2 мільярди гривень.
Нагадаємо, українські молоді науковці зайняли 3 місце на конкурсі в США.
