З юриста в продавці
Мешканка Херсону Олена Рябчук має диплом юриста. Професію обирала за наполеглевою рекомендацією батьків. Ще на третьому курсі університету дівчина влаштувалася на роботу в приватну юридичну контору. В її завдання входило розбирати документи свого начальника, писати необхідні заяви і багато іншої паперової роботи, яка забирала практично весь її час. Ще треба було відвідувати суди разом з адвокатом, проводити бесіди з клієнтами.
За свою працю Олена отримувала мінімальну зарплатню. Але це дівчину не бентежило. Вона вірила, що отримає неоціненний досвід по закінченню вузу і згодом буде вже сформованим фахівцем, який зможе претендувати на більш високу заробітну плату. Але навіть після того, як отримала заповітний документ, в її роботі та оплаті праці мало що змінилося.
– Робота була монотонна, малоцікава, – розповідає Олена. – Часто директор навіть вимагав зробити йому каву, розібрати його стіл або ще щось.
Пропрацювавши так близько п’яти років, дівчина вирішила кардинально змінити сферу діяльності.
– Мені пропонували посаду юриста в міській виконавчій службі і в обласній податковій. Але я вирішила піти в торгівлю.
Спочатку Олена працювала консультантом у відділі молочної продукції в місцевому супермаркеті. А потім перейшла на посаду торгового представника однієї міжнародної компанії.
– Батьки не розуміли мене, обурювалися, як можна проміняти престиж юрфаку на торгівлю. Однак я відчувала себе на своєму місці.
Зараз дівчина регулярно їздить у закордонні відрядження і просто подорожує. Каже, заробляє достатньо, щоб забезпечити собі той рівень життя, який її влаштовує.
Читайте: Як заробити на ручній роботі: аналіз ринку handmade в Україні
Жага змін
Щорічно в Україні кардинально змінюють професію мінімум 27% працездатних громадян. За словами Марини Мошинської, менеджера проекту з працевлаштування Перспектива, найчастіше люди йдуть абсолютно в протилежну сферу діяльності.
– Тобто, це коли люди, умовно, все життя працювали бухгалтерами або економістами, розуміють що вони поза ринком (через вікові показники абощо), чи втомилися від мозкової діяльності і хочуть зайнятися чимось іншим, – пояснює фахівець. – Як правило, вони відмовляються від своїх навичок і бажають придбати нові, в більш прикладних сферах. Наприклад, найчастіший запит від колишніх бухгалтерів – це майстер манікюру або кухар. Тобто, якісь професії, де можна працювати руками.
Марина Мошинська запевняє, що частіше для людей не є пріоритетом більший заробіток.
– Найчастіше вони виходять на той же рівень заробітної плати, що і раніше. Але при цьому, їм простіше управляти своїм часом.
При цьому, за її словами, серед молоді багато запитів на навчання і працевлаштування в IT-сфері. Однак цю спеціальність не обирають люди, які абсолютно нічого не тямлять в програмуванні або в веб-дизайні, аналітиці. Як правило, всі вони мають якісь навички та за допомогою курсів або дистанційного навчання хочуть поглибити свої знання.
Будівельник з душею художника
Ігор Кривенко має вищу освіту за спеціальністю менеджмент і управління. Раніше він працював у великій алкогольної компанії. Каже, мав хороший заробіток і соціальні гарантії. Однак, відносини з керівництвом не склалися і через два роки він звільнився.
– На той момент я з сім’єю жив у Києві, нещодавно народилася донька, треба було платити за орендоване житло, купувати памперси і суміші для годування дитині, – згадує Ігор. – Друг працював на будівництві і запропонував тимчасово попрацювати з ним, поки не знайду роботу за фахом. Однак, я так втягнувся і заробітки були досить пристойні, що я працюю в цій сфері вже 11 років.
За словами чоловіка, спочатку він був звичайним будівельником, виконував будь-яку роботу. Навчався шпаклювати, фарбувати, класти цеглу і плитку. Але вже згодом організував свою бригаду робітників і став виконробом.
– Зараз я працюю виконробом на одній великій київській будівельній фірмі і ще маю власних замовників, – розповідає Ігор. – На місяць заробляю від $700 до $2 тис. Залежно від кількості замовлень, їх обсягів і швидкості виконання робіт. Мої робітники також в середньому заробляють від $400 до $1,5 тис.
Але, в даній діяльності, пояснює чоловік, багато ризиків. Буває замовник не розплатився, або розплатився не в повному обсязі. Чи невмілі робочі щось зіпсують і тоді доводиться відновлювати все за власний кошт.
– Зазвичай наші замовники дуже небідні люди, – ділиться професійними секретами Кривенко. – Матеріали купують дорогі. Це і фарба, і шпалери, і інші матеріали. Якщо працівники щось зіпсують, то доводиться не тільки за свій рахунок купувати всі ці матеріали тієї ж якості і марки, але і безкоштовно переробляти.
У будівельній сфері задіяно дуже багато спеціальностей: і плиточники, і шпаклювальники, і електрики, сантехніки та навіть установники кондиціонерів.
– Наприклад, останні, – розповідає Ігор, – на крайньому нашому об’єкті заробили 200 тисяч гривень на двох за три тижні. До слова, один з них в минулому працював економістом, має відповідну освіту. Але, каже, зараз заробляє в рази більше і не потрібно днями сидіти в офісі.
Я радий, що змінив роботу. Сам розпоряджаюся своїм часом і рівнем заробітку. І мені подобається працювати руками. Буває, заходиш на об’єкт – одні голі, сірі стіни стоять. А за кілька тижнів приміщення трансформується в гарне і затишне житло чи офіс. І розумієш, – що це твоїх рук справа. Майже як мистецтво (сміється). Виконуємо практично будь-які примхи замовників.
Читайте: З найти роботу на держслужбі: хто потрібен державі і яка мотивація, крім грошей
Потрібні робочі!
В останні роки і роботодавці, і менеджери з працевлаштування кажуть про те, що на ринку праці катастрофічна нестача кваліфікованого персоналу серед робочих спеціальностей. У центрах зайнятості, на сайтах з працевлаштування все частіше шукають токарів, сантехніків, слюсарів тощо. Людям навіть пропонують заробітки набагато вище мінімальної зарплатні.
Наприклад, серед оголошень київського міського центру зайнятості, на початок серпня, співробітникам за вищевказаними спеціальностями роботодавці готові платити від 6 до 14 тисячі гривень. Серед оголошень, що є на різних сайтах з працевлаштування, роботодавці шукають кваліфікованих автослюсарів і меблевиків. Їм готові платити від 8 до 20 тисяч гривень на місяць. Причому деякі навіть пропонують безкоштовне житло для жителів інших міст.
За словами директора з розвитку сайту Work.ua Сергія Марченка, найбільший приріст заявок за останні два роки спостерігається на позиції заправника (+ 192%), вантажника (+ 126%) і асистента стоматолога (+ 120%).
Також в ТОП-10 потрапили різноробочі, пакувальники, водії вантажівки і покоївки. А ось юристів, страховиків і топ-менеджерів стали шукати значно менше. За його словами, в Україні зростає попит на робочі спеціальності, а на фінансові та юридичні, навпаки, скорочується.
Український ринок праці вкрай розбалансований, кажуть експерти. Адже молодь вже багато років поспіль обирає престижні спеціальності, обходячи стороною робітничі професії.
– Серед цієї десятки я намагався знайти хоча б одну спеціальність, якій треба вчитися у ВНЗ, я не знайшов її, на жаль, – констатує Сергій Марченко. – З одного боку це сумно, а з іншого – я давно казав, що хороший водопровідник заробляє більше, ніж поганий юрист.
Тільки за останні два роки попит на робочі спеціальності виріс з 10,57% до 16%. Найбільша кількість вакансій є в сфері обслуговування. Також чималий попит і на промисловців, фахівців на вакансії в таких сферах, як транспорт і автобізнес, логістика (склад), охорона і безпека, готельний бізнес і туризм, роздрібна торгівля, будівництво та архітектура, телекомунікації та зв’язок.
Заповітна тисяча доларів
Центри зайнятості, і різні консалтингові компанії пропонують претендентам можливість для перекваліфікації – незалежно від віку й умінь. Так, за державний рахунок, люди, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, можуть безкоштовно навчитися професії перукаря, бухгалтера, товарознавця, токаря, слюсаря і ще ряду інших робочих спеціальностей.
Консалтингові компанії пропонують ширший вибір для перенавчання. Однак тут вже доведеться витратитися.
Наприклад, за курси, де допоможуть навчитися комп’ютерній архітектурі, вивчити мову Java з використанням IDE Eclipse, Android SDK, розробляти призначений для користувача інтерфейс Google Android і багато іншого, доведеться викласти від 15 тисяч гривень за півроку. При цьому гарантій подальшого працевлаштування і високих заробітків ніхто не дає.
На фінансовому порталі Курс грошей було організоване опитування, чи можна заробляти в Україні від $1 тис. на місяць. Позитивно на це питання відповіли 146 осіб з 335 опитаних. Для будь-яких показових результатів кількість задіяних людей катастрофічно мала. Але, обговорення даного питання розтягнувся на 42 сторінки. Люди обговорювали професії і вміння, з якими можна було б вийти на подібний заробіток. Деякі писали, що реально заробляти таку суму, але працюючи на кількох роботах. Інші ж міркували, що від 1 тисячі доларів на місяць можуть заробляти лише в IT-сфері, стоматологи в приватній клініці, юристи і бухгалтери у великих фірмах, а також продаючи яйцеклітину або стаючи сурогатною матірю.
Як би там не було, більшість учасників обговорення висловилися за те, що готові кардинально змінити професію, якщо нова робота приноситиме високий заробіток. При цьому частина людей (в основному офісні співробітники), зізналися, що їм важко змінити рід діяльності. Особливо, якщо доведеться фізично працювати, навіть якщо відчувають дискомфорт на старому місці роботи. Змінювати професію вони готові, тільки якщо на новому місці роботи будуть заробляти мінімум на 40% більше, ніж на старому.
Раніше Факти ICTV писали про те, що в Україні почнуть працювати приватні виконавці. Майже 100 осіб успішно склали іспити на посади приватних виконавців, які приступлять до виконання своїх обов’язків з осені.
Яна Міланова.
