Протести під Радою – день другий. Чому мало людей і що було до бійок? (РЕПОРТАЖ)

Мітинг під парламентом відвідав журналіст Фактів ICTV Богдан Амінов.
Станом на вечір вже повідомляється про сутички. Мітингувальники почали розбирати бруківку. Поліція влаштувала спробу штурму. К слову, в полдень еще все выглядело иначе.
Поліції та Національної гвардії у порівнянні з вчорашнім днем менше в рази. Проте Кабінет Міністрів все одно охороняє кілька десятків силовиків.
На другий день потрапити на мітинг стало важче – поставили металеву огорожу, а прохід зробили максимально вузьким.
Пройти можна лише по черзі.
Сьогодні вже перевіряють деяких перехожих на вході. Їх обшукують металошукачем та просять показати сумки або портфелі.
Представники Нацгвардії стали ланцюгом навколо будівлі парламенту. Найбільша концентрація їх – з фронтальної частини.
Як не дивно, у першому ряду подекуди стоять тендітні дівчата з поліції. Певне, тендітними вони здаються лише з вигляду. Далі – кремезні чоловіки у шоломах, бронежилетах та в іншій екіпіровці.
Людей стало набагато менше. Було б добре, аби нарахувати хоча б тисячу протестувальників.
Площа перед парламентом – напівпуста. Поодинокі компанії людей виглядають як відлуння вчорашнього мітингу.
Примітно, що сьогодні вже важко знайти людей з балаклавами. Хоча вчора їх було чимало.
На дорозі розбили кілька десятків наметів. Виглядають майже усі однаково. На деяких з них видніються українські прапори.
На них понаписували маркерами назви міст. Знайшов Дніпро, Харків, Херсон, Чернівці тощо.
Нардепи кажуть: люди приїхали з інших регіонів, як за часів Майдану. Хоча у цьому порівнянні вони дещо лукавлять: на другий день Революції Гідності не було так масово людей з інших областей.
Посеред наметового містечка видно скупчений натовп та кілька камер. Одразу зрозуміло, що там хтось з відомих політиків.
За спинам бійців з батальйону Донбас видніються обличчя депутатів Єгора Соболєва та Семена Семенченка.
Обидва про щось говорять. Журналісти час від часу обривають їхню розмову у гонитві за коментарями.
Певне, у народ піти депутати не бояться. Щоправда, з бійцями батальйону Донбас, які виконували функцію тіллохоронців.
Один з бійців притримав мене за руку, коли я намагався запросити пана Соболєва на інтерв’ю. Проте його побратими розкритикували чоловіка за такий вчинок.
– Нехай іде, навіщо чіпати, – кажуть.
Скоріше за все, з ними вже провели розмову про те, як себе поводити. Адже будь-який зайвий рух точно не зіграє на користь протестувальників у цій політичній баталії.
Юлію Тимошенко, Андрія Садового та Міхеіла Саакашвілі, на жаль, я так і не побачив. Мустафи Найєма опівдні також не було видно.
Людям обіцяли, що організаційний комітет у повному складі ночуватиме під Верховною Радою.
Запитав у депутата Сергія Лещенка, де він був цієї ночі. Чесно відповів, що не ночував з протестувальниками.
– Багато людей обурені, що депутати не ночували під Радою, – розповідаю.
За словами нардепа, вчора треба було розібратися з наметами, а сьогодні – вирішити конфлікт з поліцією.
– Я займаюся різними питанням, – резюмував депутат.
Крім того, Сергій Лещенко не підтримує ідею ходити з балаклавами. “У ж мене відкрите обличчя”, – каже.
Згодом Семен Семенченко демонстративно прогулювався перед Національною гвардією з Єгором Соболєвим. Думаю, депутати здогадувалися, які епічні фото робитимуть з ними журналісти.
Наприклад, ось.
В кінці розмови Семенченко і Соболєв скріпили розмову рукостисканням та розбіглися. Охорони від батальйону Донбас вже не було – певне, вирішили прибрати.
Тим часом у наметовому містечку своє життя. Всюди висять прапори. Іноді зустрічається символіка деяких політичних сил. Семен Семенченко мені сказав, що він проти прапорів політичних партій.
Кумедним є те, що журналісти та спільнота у Facebook вже встигли присвоїти лозунг мітингам – “Винесемо козла”.
Особливо іронічним виявилася фатальна для мітингарів помилка на плакаті, який вчора висів біля Верховної Ради. Через відсутність пунктуації сенс слів обернувся проти самих організаторів. Ось, як виглядає лозунг: “Прийшли козли вас виносити”.
Сьогодні вже цього плакату немає. Проте є інші.
Неофіційний лозунг мітингу все-таки залишили, але в іншому вигляді – “Винесемо козла нафіг”.
Спитав Семенченка, а наскільки адекватною є така творчість. Депутат каже, що не треба когось називати “козлами”.
– Треба не обзивати, а саджати, – відсторонився від лозунгу Семенченко.
Хтось навіть додумався розбити намет прямо за кілька метрів до силовиків, які охороняли вхід до Верховної Ради.
Загалом, серед протестувальників багато літних людей. Але найбільше, здається, – чоловіків середнього віку у камуфляжі.
Багато людей біля Верховної Ради виглядають дещо зубожілими.
Умовно населення наметового містечка можна поділити на дві категорії: чоловіки у військовому камуфляжі, з щитами, раціями тощо та менш мілітаризовані мітингарі.
Молоді мало, але вони справді є.
Словом, дивіться самі. Обличчя протестів у центрі Києва.
Вже ніхто не кричить лозунгів, не говорить промов. Усе це перекреслює надгучна музика.
Було важко знаходитися близько двох годин на місці події з таким музичним супроводом.
Та найбільш напруженим місцем біля Ради є так звана лінія з людей у камуфляжі, які зі щитами ланцюгом оточили наметове містечко.
За кілька метрів – інша сторона барикад, де силовики поставили сітку. Біля металевої перешкоди – десятки нацгвардійців.
Якщо біля наметів музика та жваві розмови, то біля “кордону” – тиша, суцільне мовчання. Та критичною ситуацією не назвеш. Вдень обидві сторони здаються доволі мирними.