Обвал мосту в Києві стався через сильну зливу. Непогода стала причною розмиття опор шляхопроводу. Під час виїзної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було ухвалено рішення тимчасово закрити рух вказаною ділянкою. Тож водії були вимушені об’їжджати зазвичай жваву дорогу.
Вже наступного дня міст, який перебуває на капітальному ремонті, відкрили для руху. За інформацією керівника Київавтодору Олександра Густєлєва, несуча конструкція шляхопроводу на перетині вулиць Олени Теліги та Кирилівської не пошкоджена.
Підтоплення через зливи трапляється в столиці регулярно. Однак, коли востаннє за годину негода встигла наробити стільки ж лиха, згадати важко.
Міська влада вину покладає на стихію. Мовляв, випала трьохмісячна норма опадів. Та з цим незгодні ні синоптики, які говорять, що того дня випала двотижнева норма дощу, ні експерти з містобудування.
Повалені дерева, потоп та затори
Обвал мосту – чи не найбільше лихо, якого наробив дощ. Однак крім цього, зливу супроводжували вже традиційні супутники. Рятувальникам довелось прибирати десяток повалених вітром дерев. На щастя, ніхто не постраждав. Не встояв перед негодою і білборд.
Сучасна прикмета: якщо на вулиці йде дощ – чекай заторів. Злива зупинила частину Києва. 10-бальні затори були у центрі столиці. Загалом, проблема руху спостерігалась на правому березі міста. Залиті дощем дороги зупинили кілька ліній тролейбусів та трамваїв.
Ріки сміття
Перетворивши Київ на українську Венецію, дощ оголив ще одну проблему – засміченість. По дорогам та пішохідній зоні міста плавали, немов гондоли, дерев’яні ящики, пластик та інший непотріб. Окрім краму торговців з переходів, який ті не встигли прибрати, вода вимила бруд зі стоків.
Директор Інституту міста Олександр Сергієнко говорить, каналізації засмічуються постійно:
– У Київ щороку завозять 100 тисяч тонн піску, розсипають на дорогах. Навесні його прибирають, однак частина потрапляє у стоки. Плюс усілякий непотріб: гілки, недопалки, пластикові пакети.
Розчисткою зливових каналізацій займається Київавтодор. Щовесни комунальники чистить підземні колодязі. Однак їх у Києві є близько 30 тисяч і на всі рук, скоріш за все, не вистачає.
Велика вода у Києві
Найбільше проблем виникло все ж через підтоплення. Зливові каналізації не впорались з кількістю опадів. Дощова вода стояла на тротуарах, автодорогах та підземних переходах. Останні затопило доверху.
Люди спостерігали картину того, як плавав товар з торгових точок підземки. Постраждали і будівлі. Підземні паркінги у бізнес-центрах та житлових будинках перетворились на закриті басейни. В ДСНС повідомили, що з водного полону їм довелось рятувати навіть приміщення Солом’янського суду.
Найбільше постраждали переходи в районі Шулявської, Лук’янівської станцій метро та КПІ. Та ж сама стояча вода стала причиною і розмиття конструкцій мосту на перетині вулиць Теліги та Кирилівської.
Реакція влади
Стихія буває усюди. Таким було виправдання міського голови Віталія Кличка. Чиновник називає здобутком те, що з наслідками зливи комунальники впорались за лічені години.
– Ефективність роботи муніципальної влади полягає у тому, наскільки швидко вона може впоратися із такими викликами. У Києві негода повалила багато дерев, деякі білборди, були підтоплення у місті. На наступний ранок усі наслідки потужної зливи були ліквідовані, і місто приступило до звичного життя.
Побороти результати негоди комунальникам вдалось дійсно швидко. Та чи нормальною є ситуація, коли у ХХІ столітті у столиці європейської країни дощ стає причиною колапсу транспортної системи?
Ми часто чуємо новини про потопи у тропічних країнах, де сезон дощів – звичне явище. Потерпають від великої води і західні регіони України під час танення снігу навесні. І вже чимало років з цією проблемою живе рівнинна з помірним кліматом столиця.
Причина – під землею
Каналізаційні стоки Києва, і зливові зокрема, перебувають у плачевному стані. Навіть в міській адміністрації визнають, що більшість комунікацій не ремонтувались десятиліттями. Всього під містом знаходиться 800 кілометрів зливових труб.
На ділянках більшості доріг, де здійснюють капітальні ремонти, зливову каналізацію відновлюють, і там вона відповідає сучасним вимогам. Але у місті залишається велика частина старих комунікацій, які не можуть впоратися із таким аномальним потоком води, – йдеться на сайті КМДА.
Та проблема не лише у зношеності труб, вважають експерти. Архітектор Віктор Глеба головними причинами низької пропускної спроможності каналізації називає її засміченість та недостатню потужність.
На думку експерта, об’єми, які можуть пропускати комунікації, не відповідають потребам Києва. Забудова міста ведеться безперервно. Замість того, щоб під час будівництва створювати нову каналізацію, забудовники просто врізаються у вже існуючу мережу.
Через будівництво зменшується і кількість грунту, який міг би вбирати дощову воду. Таким чином складається ситуація, коли кількість відходів, що потрапляють у стоки, росте. До неї час від час додається і дощова вода. І комунікації не встигають прийняти увесь об’єм води.
Це підтверджує і останній значний дощ. На думку архітектора, підтоплення виникали саме там, де не вистачає зливових каналізацій. Щоб виправити ситуацію, треба провести значні розрахунки, адже каналізаційна система Києва не модернізувалась вже півтора десятиліття, говорить Глеба.
Поки що ж розширення мережі труб не входить до планів міської влади. Натомість обіцяють відремонтувати частину нинішніх труб. Комунальні служби визначають найпроблемніші ділянки, де буде замінено систему зливової каналізації. До кінця року обіцяють оновити ливневу систему Лівобережної частини Києва.
Що робити
Вплинути на ситуацію самостійно жоден з нас не може. Поки проблему з каналізацією не вирішить комплексно міська влада, залишається тільки сподіватись на сприятливу погоду та дотримуватись правил поведінки у негоду: триматись подалі від рекламних щитів, електродротів та не паркувати автомобіль під високими деревами.
Фото: КАРС, dtp.kiev.ua
Відео: ДСНС
Яна Семенюк
