В Україні більше 1,5 млн переселенців. Історія кожного з них складна. Вони були змушені покинути рідну домівку через російську агресію на Сході нашої країни. Сподіваючись на захист, вони бігли вглиб території України. Але і тут проблеми не залишають їх – щоденна боротьба за соцвиплати, пільги та пенсії.
Ольга Політова не тільки переселенець, а й колишня полонена. Вона розповіла свою історію журналістці Фактів ICTV Ользі Чайко. Два роки вона провела за ґратами так званої ДНР. Бойовики схопили її на блокпосту у листопаді 2015 року.
Вона жила у Донецьку, а працювала у прифронтовій лікарні у селі Очеретине Ясинуватського району. Жінка допомагала українським військовим, привозячи з окупованого Донецьку знімки техніки і місця дислокації бойовиків.
У полоні довелось тяжко – вона зі сльозами згадує той час.
– Ми всі для них терористи та злочинці. Вони так принижують і застосовують фізичну силу, що людина на все згідна, аби залишитись живим. Мене били електричним струмом, роздягали до білизни, клали на металевий стіл, обкладали мішками з сирим піском так, що дихати нічим було.
Жінку довго не вносили у списки обміну. Тут її чекала донька, яка, дізнавшись про арешт матері, одразу звернулась до волонтерів. Вона зібрала документи і передала їх в ЄСПЛ. Тільки після цього про обмін Ольги Політової заговорили .
Та бойовики до останнього їй про це не казали. Новину про те, що вона повертається додому, дізналась від адвоката.
Але перетнувши “кордон” “ДНР”, Ольга ще не знала, що от-от на її плечі зваляться нові випробування. В Очеретиному жінці виділили квартиру, та жити в ній було неможливо:
– Це був п’ятий поверх, вся стеля від дощу була в плямах, не було навіть світла.
Здавати житло ніхто у селищі не хотів, отож довелось деякий час жити у кімнаті амбулаторії, де жінка і працювала.
– Мені здавати не хотіли. Почали плітки розпускати, що я з військовими, тому заберу їх квартиру.
Оформити пенсію, як пройти квест
Втомившись від щоденної боротьби, Ольга Політова переїхала до Києва, де проживає у квартирі подруги. Тут потрібно було оформити пенсію, а це ще той квест. Жінка розповідає, люди по два-три місяці не отримують гроші, поки оформлюють документи.
– Отримуєш довідку внутрішньо переміщеної особи, з нею стаєш на облік у Пенсійний фонд. Ще прийдуть і перевірять, чи дійсно проживаєш за адресою, на яку оформлена довідка переселенця. А вже потім починаєш отримувати пенсію.
Їй повезло більше – впоралась за місяць.
– Всім заважає вирішувати питання для переселенців донецька прописка. Це перепона. В серпні отримала одну пенсію, а за липень немає. Пішла дізнаватись. Причина – я переселенець. Але ніхто не звернув уваги, що я була переміщена в межах України.
Довідка ВПО – місія нездійсненна
Валерія Вершиніна, менеджер програми Радник благодійного фонду Stabilization Support Services, розповідає – головна проблема пенсіонерів-переселенців в тому, що вони не мають жодних гарантій того, що будуть системно отримувати пенсії. Головний документ, який мусить мати пенсіонер – довідка внутрішньо переміщеної особи.
– Тобто навіть якщо людина придбала житло і зареєструвалась в ньому, вона зобов’язана отримувати довідку ВПО. Навіть якщо людина останні вісім років працювала в Києві, але була зареєстрована в Донецьку, не втратила жодного папірця, а лише зараз виходить на пенсію, в неї вимагають довідку ВПО або довідку, що ти не маєш на неї права, – розповідає експерт.
Вона наводить приклад – сьогодні серед учасників АТО є чимало внутрішньо-переміщених осіб. Деякі з них працювали на шахті або в поліції, отож мають право на пільговий стаж і пенсію, але отримати її не можуть.
– Щоб її отримати їм потрібна довідка ВПО, яку можуть взяти лише за місцем проживання. В якому окопі має зареєструватись учасник АТО-ВПО, щоб отримати довідку? За місцем проживання його родини йому довідку не дадуть, за місцем служби він також не може її отримати, – скаржиться Вершиніна.
Суд як єдиний вихід
До програми Радник щодня звертаються сотні людей. Деякі з них – з питань пенсії. Валерія розповідає, раніше людям було складно повірити, що держава позбавляє їх пенсій, тому дзвонили і просили допомогти написати скаргу або сходити до Пенсійного фонду. Зараз вони розуміють, що це системна державна політика.
– Мені буває дуже складно, коли телефонують і кажуть – Я не доживу до рішення суду. Що мені зробити, щоб після моєї смерті пенсію отримали діти. Дуже багато дзвінків, коли кажуть – Ми знаємо, що не можемо отримати пенсію. Скажіть, які організації надають безкоштовну їжу.
На переоформлення документів на пенсію йде два-три місяці, а весь цей час пенсіонери змушені сидіти без грошей. Більше того, їм кошти за цей термін не компенсують.
– Вони не розуміють, як їм залишатись тут жити, винаймати житло. Зараз вони візьмуть в борг, заплатять за місяць-два. А з чого його потім повертати? Тому ці люди повертаються на окуповані території.
Та є вихід – йти до суду. Валерія Вершиніна зазначає, близько 80% громадян їх виграють. Та процес може затягнутись. Спочатку позивач виграє суд у першій інстанції, потім Пенсійний фонд подає апеляцію, програє її, і лише після того рішення набуває законної сили.
– Але з 400 справ, які виграли минулого року, лише близько 100 було виконано. Справи виграються, купою лягають до виконавчої служби, а Пенсійним фондом не виконуються, – зазначає експерт.
Та нещодавно вже був прецедент, коли керівництво Пенсійного фонду було оштрафовано за невиконання рішення суду.
Більше дивіться у відеоінтерв’ю:
Нагадаємо, Факти ICTV записали інтерв’ю з українським партизаном з Донбасу Володимиром Жемчуговим. Він розповів, як передавав розвіддані через OLX та купував зброю за 300 грн.
Лілія Ященко
