Цього тижня Україна опинилася в центрі одразу кількох викликів. На лінії фронту – спроби прориву російських військ і повітряний терор окупантами мирних міст.
Водночас у глобальному контексті увага світу тимчасово зміщується. Саміт G7 у Канаді продемонстрував: головною темою поряд із війною в Україні стало загострення між конфлікту Ізраїлем та Іраном.
Чи означає це, що Захід менше підтримуватиме Україну? Як ескалація на Близькому Сході вплине на Україну? І що насправді стоїть за новими погрозами Путіна?
- Ситуація на фронті за останній тиждень
- Масовані атаки дронами РФ по Україні
- Фокус Заходу на Близький Схід
- Погрози Путіна
- Обмін полоненими та повернення тіл загиблих
- Рада ухвалила закон про множинне громадянство
Ситуація на фронті за останній тиждень
За останній тиждень найбільш напружена ситуація залишається на Донеччині, зокрема навколо Покровська та Костянтинівки. За словами заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України 2006-2010 років Ігоря Романенка, ворог зосереджує сили в цьому районі, намагаючись діяти одразу в кількох напрямках.
Один із них – південно-західний, у бік Курахового та Новопавлівки. Цей рух має більше політичний характер: російський диктатор Володимир Путін хоче створити ілюзію просування до Дніпропетровської області.
Другий – південно-східний – передбачає вихід на трасу Покровськ – Костянтинівка. Росіяни прагнуть охопити Покровськ і Мирноград, водночас просуваючись на Костянтинівку.
План наступу передбачає удар із трьох боків – від Покровська, Торецька та Часового Яру. Тим часом українські захисники намагаються зупинити просування ворога.
Графіка: Факти ICTV
Про ситуацію на Донеччині розповів і заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь в ефірі телемарафону Єдині новини. За його словами, у напрямку Дружківки, у контексті ситуації навколо Покровська, російські війська намагаються створити передумови для прориву фронту.
У разі успіху вони зможуть обрати кілька ліній подальшого наступу – або перерізати логістичні шляхи на Костянтинівку чи на Покровськ. Це також створює потенційну загрозу для Торецька, який залишається під контролем України.
Неспокійно й на інших ділянках. Романенко розповів, що активні бойові дії тривають у районі Куп’янська, а також на Херсонському, Лиманському та Запорізькому напрямках.
Щодо ситуації на Сумщині. Самусь розповів, що ситуація поступово стабілізується, хоча повністю про стабільність говорити зарано — російські війська продовжують наступ. Їхня мета — наблизитися на відстань артилерійського ураження до самого міста Суми, щоб і надалі здійснювати обстріли.
Втім просування ворога ускладнює місцевість. Зокрема після досягнення рубежу поблизу Юнаківки починаються лісові масиви, які значно обтяжують подальші дії росіян.
За даними Генштабу, за тиждень з 15 по 22 червня ЗСУ знищили близько 7 630 окупантів та 1 968 одиниць озброєння та військової техніки.
Ворог втратив:
- 27 танків;
- 63 бойових броньованих машини;
- 242 артилерійських системи;
- 3 РСЗВ;
- 2 установки ППО;
- 717 одиниць автотехніки;
- 5 одиниць спецтехніки.
Збройні сили знищили 39 ворожих ракет та 870 БпЛА ОТР, у тому числі ударних дронів.
Графіка: Факти ICTV
Масовані атаки дронами РФ по Україні
Останні тижні Росія значно посилила повітряні атаки по Україні, активно використовуючи дрони-камікадзе типу Шахед.
Лише в ніч на 17 червня окупанти запустили понад 440 дронів і 32 ракети. Найбільше тоді постраждав Київ – було повністю зруйновано один під’їзд багатоповерхівки, пошкодження зафіксовано в восьми районах столиці, загинуло 28 людей. Атак зазнали також Одеса, Запоріжжя, Чернігівщина, Житомирщина, Кіровоградщина, Миколаївщина та Київська область.
Політолог і голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко зазначив, що спочатку ворог здійснює кілька днів масовані атаки із сотнями дронів, потім – певна пауза, обстріли не припиняються, але кількість безпілотників зменшується до 60-70 на добу. Після накопичення арсеналу атаки повторюються з новою силою.
Як зауважив експерт, тактика Росії схожа на методи Ізраїлю та Ірану. Якщо раніше Путін атакував українську енергетику, то тепер – інфраструктуру та військові об’єкти.
-Тобто він (Путін, – Ред.) розуміє, що Україна зараз не залежить так, як у 2022-2023 роках, від зброї міжнародних партнерів. Нам вона потрібна, але критичної залежності немає, – сказав Фесенко, додавши, що Україна самостійно виробляє багато зброї, тому Кремль намагається зруйнувати військову промисловість та інфраструктуру.
Проте, за його словами, ця стратегія має не лише військову, а й психологічну мету: деморалізувати населення та спровокувати нову хвилю еміграції з України, що вже є тиском на Європу.
– Також це намагання спровокувати панічний настрій в українців. Врешті-решт підштовхнути хоча б частину нашого населення до думки, що треба погоджуватися на умови РФ, щоб завершити цю війну, – додав Володимир Фесенко.
Водночас Михайло Самусь наголошує, що Росія робить ставку саме на Шахеди як головний інструмент зміни ситуації, навіть, геополітичної. Він відзначив необхідність створення умов для посилення протиповітряної оборони, зокрема дронами-перехоплювачами.
Особливу стурбованість викликає і той факт, що Росія нарощує виробництво дронів завдяки співпраці з Північною Кореєю – супутникові знімки вже фіксують нові виробничі цехи, а Москва та Пхеньян відновили залізничне сполучення для обміну ресурсами й робочою силою.
Нещодавно з’явилася інформація про те, що Кім Чен Ин відправить 25 тис. своїх громадян на підприємство з виробництва дронів в російському Татарстані в обмін на технології та навчання управління безпілотниками. Це, як зазначив Самусь, може призвести до ще більшого зростання кількості дронів.
Фокус Заходу на Близький Схід
Цього тижня на саміті лідерів G7 у Канаді, окрім питання війни в Україні, обговорювалося й загострення ситуації між Ізраїлем та Іраном. Президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт. Це зумовило занепокоєння: чи не означає це, що увага Заходу зміщується від України до інших гарячих точок?
Політолог Володимир Фесенко наголосив, що увага Заходу справді змістилася, але не через байдужість до України. Причина полягає в масштабах і небезпеці війни між Ізраїлем і Іраном, яка загрожує перерости у глобальну кризу.
– І, відповідно, це виклик для американців, бо американці допомагають Ізраїлю і хочуть, щоб Іран припинив свою ядерну програму, – сказав політолог.
Тема Ірану є надзвичайно чутливою для Вашингтона, особливо для частини республіканців, які виступають за жорстку лінію. У цій ситуації, як зауважив Фесенко, не дивно, що Трамп зробив Близький Схід пріоритетом. Проте він зауважив, що й раніше Україна не була для американського президента пріоритетом, головне – закінчити війну.
– Тому сказати, що в американців відбулася переорієнтація, – ні. На жаль, ні. Просто зараз тема війни між Ізраїлем і Іраном має набагато більше значення для США, оскільки це напряму стосується їхніх інтересів, плюс – особливе ставлення до Ірану, – пояснив Фесенко.
Загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном стало викликом не лише для Штатів, а й для Європи. Адже війна на Близькому Сході може спричинити глобальну енергетичну та економічну кризи, особливо якщо Іран заблокує Ормузьку протоку, через яку транспортується понад 20% світової нафти.
Тоді, як пояснює політолог, виникне різке зростання цін. До того ж нафта вже почала дорожчати, що грає на руку Путіну. Якщо ескалація триватиме, ціни можуть сягнути $100 за барель. Тому Європа змушена зосередити увагу на цьому регіоні й виступати посередником.
Втім, Фесенко наголосив: це не означає, що про Україну забули. Як і у 2023 році, пріоритет Близького Сходу – ситуативний. Для Європи війна в Україні залишається стратегічно важливішою.
Для України ж негативом є те, що частина західної зброї – зокрема ППО та снаряди – тепер спрямовується до Ізраїлю. Проте ця ситуація тимчасова. Європа не втратить інтересу до України, бо це безпосередньо стосується її безпеки.
Погрози Путіна
Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на засіданні XXVIII Петербурзького міжнародного економічного форуму не виключив захоплення Сум і заявив, що РФ начебто створює так звану буферну зону на Сумщині.
За словами Фесенка, згадка диктатора про Суми та “буферної зони” – не просто слова, а відображення уже розпочатої ескалації. Оскільки фактичне посилення бойових дій відбулося ще у травні.
– Це погрози Путіна. Він у такий спосіб намагається тиснути на нас. І певною мірою на європейців, – зауважив політолог.
Водночас тривожнішою, за словами Фесенка, є заява про модернізацію російської армії та оборонно-промислового комплексу. Це сигнал, що агресивні наміри Кремля – надовго, і до них слід ставитися серйозно.
Фесенко наголосив, що такі заяви мають стати сигналом для країн НАТО. Їх слід донести до учасників саміту Альянсу як аргумент для:
- збільшення оборонних витрат;
- модернізації власних збройних сил;
- спільної стратегії зупинки Росії.
Обмін полоненими та повернення тіл загиблих
У межах Стамбульських домовленостей Україна та Росія продовжують обміни полоненими. Додому повертають військовослужбовців до 25 років, а також тяжкохворих і поранених захисників. Багато звільнених бійців перебували в полоні з 2022-го.
Точної кількості повернутих військових поки що не озвучено. Цю інформацію повідомлять після завершення всіх обмінів.
Крім того, Росія повертає Україні тіла загиблих захисників, але разом із ними надсилає й тіла своїх солдатів. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підтвердив, що українська сторона ідентифікувала окремих російських військових серед репатрійованих тіл.
Рада ухвалила закон про множинне громадянство
18 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11469, який уперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ підтримали 243 парламентарі.
Закон запроваджує умови для набуття українського громадянства, зокрема дотримання Конституції, знання мови та історії, проживання в Україні не менше від п’яти років (з певними винятками для етнічних українців, військових, біженців та осіб, які мають особливі заслуги).
Іноземці, які отримають український паспорт, матимуть рівні з українцями права, включно з виборчим і обов’язком служити в армії. Для громадян України офіційно дозволено мати подвійне громадянство з країнами, визначеними урядом, окрім держав-агресорів.
Закон про множинне громадянство передбачає спрощення процедури набуття громадянство для українців за походженням, військових іноземців та політичних біженців.
Зауважимо, що на території нашої країни особа з подвійним громадянством визнається лише громадянином України.