Переговори у Стамбулі, закон щодо НАБУ та падіння Mirage: головні події тижня

Цей тиждень став буремним на події, особливо на політичній ниві. Спочатку масові обшуки СБУ та ОГПУ у представників НАБУ, арешт одного з керівників детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова, а потім ухвалення та підписання президентом України закону №12414, який фактично ліквідує незалежність НАБУ та САП. Після цього Україною прокотилися мітинги, а Володимир Зеленський надіслав до Верховної Ради новий нормативний акт щодо повернення повноважень НАБУ і САП. Однак протести після цього не вщухли.

Цього тижня відбулось онлайн-засідання у форматі Рамштайн, на якому було оголошено не лише про низку нових пакетів військової допомоги для України, а й про повернення американців до роботи.

На лінії фронту все більш-менш стабільно, ворог продовжує тиснути на Покровському, Куп’янсько-Лиманському та Запорізькому напрямках. Про ці та інші події Факти ICTV розпитали у політолога Володимира Фесенка, авіаційного експерта Валерія Романенка та військового аналітика Олексія Гетьмана.

• Ситуація на фронті
• Обстріли України
• Онлайн-засідання у форматі Рамштайн
• Законопроєкт №12414, протести та реакція Зеленського
• Переговори у Стамбулі
• Падіння винищувача Mirage-2000

Ситуація на фронті

Цього тижня найбільш напруженими напрямками залишаються Покровський, Куп’янсько-Лиманський та Запорізький.

На цих ділянках фронту зафіксовано найбільше бойових зіткнень. Загалом лінія фронту більш-менш стабільна, суттєвих просувань ворога немає, зауважує військовий експерт Олексій Гетьман.

– Ворог намагався просунутися на Покровському напрямку, його найбільші зусилля наразі спрямовані на те, щоб оточити Покровськ з півночі та півдня. Зокрема, чинить спроби взяти під вогневий контроль всі виходи та підходи до населеного пункту. Російським військовим цього зробити не вдалося, оперативного оточення немає, але певне просування є, – розповідає експерт.

До того ж, РФ намагалася активізуватися на Куп’янсько-Лиманському напрямку. Щодо інших ділянок фронту, то на Запорізькому, Херсонському, Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському напрямках продовжуються бойові дії, але меншої інтенсивності.

На Херсонському напрямку продовжується боротьба за острови. І хоча успіхів окупанти не мають, вони не полишають спроб зробити там плацдарм для форсування річки Дніпро.

На Південно-Слобожанському напрямку просування противника немає, українські військові тримають позиції, бойові дії тривають.

Таким чином, упродовж тижня лінія фронту особливо не змінилась, а локальні успіхи ворога, як зауважує військовий експерт, під час наступальних дій не є чимось неочікуваним.

– Річ у тім, що коли одна армія готується до наступальних дій і починає наступальні дії, вона де-не-де просувається. Питання, наскільки глибоко, за який час і якими втратами.

І тут, як зауважують військові аналітики ISW, стає зрозуміло, що за великим рахунком наступ РФ не просто сповільнився, а захлинувся. Оскільки росіянам не вдалося досягти тієї мети, яку вони перед собою ставили – захопити Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, – говорить військовий експерт.

І, як зауважує Олексій Гетьман, тенденції на фронті свідчать про те, що Росія дуже далека від цієї мети.

Обстріли України

Протягом цього тижня атаки з боку Росії не припинялися. Так, 21 липня Київ опинився під черговим обстрілом країни-агресора. Комбінованого удару ракетами та дронами зазнали чотири райони Києва – Оболонський, Шевченківський, Дніпровський та Святошинський.

Внаслідок російської атаки був пошкоджений вхід до станції метро Лукʼянівська, також спалахнули пожежі у торгових рядах, житлових будинках. Крім того, уламки впали на територію дитячого садка.

Через удар по столиці одна людина загинули, ще 8 дістали поранень.

– Принаймні 12 вибухів було на відстані від 500 до 1000 метрів від мого будинку. Тож цей наліт для мене був особливо відчутним. Яку наразі мету ставить перед собою Росія, атакуючи наші міста? Країна-агресор намагається знищити будь-яку нашу промисловість. Бо біля мене вони вдарили по заводу, який випускає зефір і солодощі. Ну яка тут оборонна продукція? Нічого подібного там немає, – каже авіаційний експерт Валерій Романенко.

За його словами, ця атака особливо нічим від інших не відрізнялась. Єдиною відмінністю стало те, що прилітало і з малої, і з великої висоти.

– РФ чергує конкретно удари по Києву, потім конкретно по Одесі чи конкретно по Харкову чи Запоріжжю. Або ж атакує по всіх прифронтових містах разом, як це було 24-го. Тоді під обстрілом опинилась вся смуга, починаючи від Одеси на півдні і закінчуючи Харковом на півночі, – аналізує авіаційний експерт.

Цього тижня потужного обстрілу зазнала і Одеса. Внаслідок атаки безпілотників було зруйновано квартири з 5-го до 8-го поверху, також горів ринок Привоз. Постраждали також пам’ятки архітектури в історичному центрі, що перебуває під охороною ЮНЕСКО.

Таким чином, РФ не просто тероризує цивільне населення, а й намагається винищити робочі місця в Україні, наголошує експерт. Про це свідчать удари по звичайним підприємствам, наприклад по маслозаводу в українському селі, або ж по ринку в Одесі.

– РФ намагається винищити будь-які підприємства, щоб просто нівелювати будь-яке виробництво в Україні, – наголошує Валерій Романенко.

І для агресора не важливо – оборонна, цивільна чи якась інша промисловість.

Онлайн-засідання у форматі Рамштайн

Цього тижня відбулось засідання Рамштайн-29, яке проходило в онлайн-форматі. До нього долучилося 52 держави та організації й пролунали важливі заяви щодо підтримки України.

Про військову допомогу оголосили Німеччина (200 тис. снарядів для зенітних установок Gepard), Канада ($20 млн на обслуговування українських танків), Нідерланди (€200 млн на дрони-перехоплювачі та ще €125 млн – на обслуговування літаків F-16) тощо. Водночас Швеція підготує новий пакет допомоги, до якого увійдуть засоби протиповітряної оборони, артилерія та техніка.

– Важливим є повернення американців до роботи у форматі Рамштайн, нехай і в онлайн-режимі. Це перша позитивна тенденція. Друга сприятлива тенденція полягає у тому, що була озвучена ціла низка нових пакетів військової допомоги для України.

У нинішній ситуації це дуже важливо, оскільки не лише сприятиме протидії російській навалі, а й є своєрідним тиском на РФ. Це сигнал для Росії, що підтримка України продовжиться і перемоги країні-агресору не бачити, – наголошує політолог Володимир Фесенко.

Зокрема, сторони обговорили конкретні деталі реалізації ініціативи, яка дасть змогу європейським країнам закуповувати американське озброєння для України.

– Важливим моментом є те, що під час цього Рамштайну почалася робота і над опрацюванням нової схеми закупівлі американської зброї для України за європейські кошти. І думаю, що оголошені після Рамштайну пакети допомоги є результатом цього засідання, – зауважив політолог.

Таким чином, на засіданні Рамштайн-29 Україна отримала важливий сигнал – вільний світ залишається на боці нашої держави та миру, а партнери зосередилися на посиленні оборонного потенціалу ЗСУ.

Законопроєкт №12414, протести та реакція Зеленського

22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, який фактично позбавив НАБУ та САП незалежності. Так, ухвалені зміни суттєво розширили повноваження генерального прокурора, дозволивши йому втручатися у роботу антикорупційних слідчих органів.

Це рішення було ухвалено наступного дня після того, як 21 липня СБУ та Офіс генпрокурора провели обшуки у працівників НАБУ. Тоді підозри отримали кілька детективів, а також один із керівників бюро – Руслан Магамедрасулов. Його звинувачують у зв’язках з РФ.

Ухвалення Радою законопроєкту та підписання документа президентом України Володимиром Зеленським спричинило суспільний резонанс, країною прокотилася хвиля протестів. Рішення парламенту щодо НАБУ та САП також мало негативну оцінку з боку європейських партнерів.

Такий супротив народу не залишився без відповідді влади – вже 24 липня до Верховної Ради надійшов законопроєкт від президента України Володимира Зеленського №13533 щодо посилення повноважень НАБУ і САП. Однак протести не вщухли, люди продовжили вимагати повного відновлення повноважень НАБУ та САП, зокрема закликали парламент підтримати нормативний акт, який 24 липня подав глава держави.

Оцінюючи хронологію цих подій, політолог Володимир Фесенко зауважує, що обшуки та арешт були прелюдією, а не самостійною ланкою.

– Обшуки та арешти були радше передумовою до наступних подій та мали б стати обґрунтуванням важливості ухвалення законопроєкту №12414, такими собі правовими аргументами. Головна подія – це, власне, голосування за цей сумнозвісний законопроєкт і реакція на нього активної частини громадянського суспільства. І після цього новий законопроект з боку президента. Оце є головні політичні події останніх днів, – каже політолог.

Також експерт відзначає швидкий розвиток подій навколо законопроєкту №12414 – просування нормативного акта, реакція на документ суспільства і новий правовий акт від президента.

– На мій погляд, цей законопроєкт був явною помилкою. Я вважаю, що в Офісі президента недооцінили реакцію суспільства, наших міжнародних партнерів і можливо переоцінили ризики та проблеми, пов’язані з НАБУ. Але треба віддати належне – відреагували швидко і правильно, зробивши відповідний крок щодо повернення незалежності цим організаціям, – говорить політолог.

Тепер надважливо забезпечити результативне голосування за новий президентський законопроєкт, який відновлює процесуальну незалежність НАБУ і САП. Це дасть змогу виправити допущену помилку. Важливо також засвоїти урок на майбутнє, що варто уникати подібних ситуацій особливо в умовах війни, щоби не створювати додаткових і насправді великих проблем.

Звичайно, каже політолог, це не мине для України без наслідків, негативний осад залишиться. І, на жаль, ця ситуація вже використовується антиукраїнськими політичними силами у різних країнах світу – від Європи до США.

І хоча, звісно, допомога з боку партнерів не припиниться, контролю за відповідними процесами стане більше. До того ж, вимоги до нас в процесі європейської інтеграції можуть бути посилені, вважає політолог.

Окрім негативних наслідків головна політична подія цього тижня мала і позитивний аспект. Вона продемонструвала те, як виважено і відповідально можуть діяти під час мітингів і влада, і протестувальники, наголошує Володимир Фесенко. Завдяки цьому вдалося уникнути ексцесів, загострень, якими, безумовно, міг скористатися ворог.

Хоча, звісно, для Кремля достатньо навіть іскорки, щоби роздмухати провокаційне пропагандистське полум’я. Так сталося і цього разу – РФ почала поширювати наратив, що насправді протести є наслідком політики Зеленського, який не погоджується на мир на умовах Москви.

– А ви звернули увагу, що під час мирних протестів у Києві щодо законопроєкту №12414 не було обстрілів столиці? Це не випадково, оскільки мітинги на руку Кремлю. Бо РФ сподівається, що ми почнемо внутрішню війну.

Ба більше, Росія почала активно використовувати цю ситуацію у пропагандистському контексті і перекручувати, подавати для своєї та американської аудиторії інформацію спотворено – нібито це протести проти Зеленського, оскільки Україна не хоче погоджуватися на мир. РФ почала закликати штурмувати Банкову та скидати владу, погоджуючись на мир на російських умовах,  – повідомляє Фесенко.

І наостанок, варто зауважити, що це не перший випадок атак на НАБУ та САП, ці антикорупційні організації зазнавали тиску з перших років їх створення. І, на жаль, вважає експерт, подібні події можуть повторитися у майбутньому, оскільки пов’язані не лише з нинішньою владою і тим, що відбуваються в Україні зараз.

– Мій прогноз – політична боротьба навколо організацій продовжиться і надалі і триватиме й після післявоєнних виборів в Україні. Тож зарано ставити фінальну точку у цій історії, – говорить він.

Тобто проблема не лише у тому, що влада намагалася обмежити самостійність НАБУ, а у тому, що такі атаки є закономірними і, найімовірніше, не припиняться.

Переговори у Стамбулі

23 липня у Стамбулі відбувся третій раунд переговорів між українською та російською делегаціями. Зустріч тривала менше години і, як зауважив секретар РНБО Рустем Умєров, під час неї було отримано результат в одному з трьох треків.

У день початку третього раунду до перемовин українська делегація зустрілася з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, його головним радником Акіфом Киличем та міністром закордонних справ Хаканом Фіданом, а потім вже вирушила до російських представників.

– Це була коротка, формальна та символічна зустріч російської та української делегацій, на мій погляд. Реальні ж переговори були між нашими представниками та міністром закордонних справ Туреччини. На це звернули увагу й західні ЗМІ, які пишуть, що наразі переговори ще більше, ніж раніше проводяться для президента США Дональда Трампа, – говорить політолог.

Єдиний реальний позитивний результат, як і раніше, – нові домовленості про обмін полоненими, в усьому іншому просувань особливих немає, говорить експерт.

– Переговори є, але кожна сторона намагається просувати своє, це є своєрідною тактичною боротьбою навколо теми переговорів. Наразі Росія не готова домовлятися про припинення вогню, а ми, звичайно, не маємо наміру обговорювати російський ультиматум. І в цьому сенсі виходить патова ситуація, – каже Володимир Фесенко.

На зустрічі у Стамбулі були й обговорення щодо організації переговорів на рівні лідерів.

– Я розумію намагання Зеленського вийти на переговори на найвищому рівні з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, але треба розуміти, що вони можуть мати невеликий шанс на успіх і лише у тому разі, якщо у них братиме участь Трамп. За його присутності президент РФ може діяти більш конструктивно, але і це під великим питанням, – наголосив політолог.

Тобто зараз, коли є ультиматум Трампа щодо 50 днів (погрози з боку США 100% митними тарифами Росії, якщо країна-агресор не погодиться на мирну угоду з Україною), йде літній наступ, продовжуються повітряні атаки України, на жодні реальні переговори країна-агресор не піде, вважає Фесенко.

– Кремль робить ставки на те, що Україна посиплеться. Але зрозуміло, що як мінімум до завершення літнього наступу, і взагалі до осені, жодних реальних просувань щодо завершення війни не буде, – каже політолог.

Росія не готова до реальних переговорів, а тим паче до домовленостей про припинення вогню, наголошує Володимир Фесенко.

Падіння винищувача Mirage-2000

Увечері 22 липня 2025 року на Волині під час виконання польотного завдання на винищувачі Mirage-2000, який Україна отримала від Франції, сталася відмова авіаційної техніки. Пілот відвів літак від населеного пункту та катапультувався.

Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактом падіння Mirage-2000 на Волині. Подію кваліфіковано за ч. 2 ст. 416 КК України — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу. На цей час слідчі встановили, що після зльоту пілот повідомив керівнику польотів про критичну несправність електроніки.

І як зауважує авіаційний експерт Валерій Романенко, відмова електродистанційної системи керування є стандартною ситуацією для цього винищувача.

– У цього літака електродистанційна система керування. Що це означає? Коли льотчик виконує якісь рухи штурвалом, він не керує напряму рульовими поверхнями, він створює або цифровий, або аналоговий сигнал, який через комп’ютер передається виконавчим механізмам, власне, на рульових поверхнях.

І, як повідомили у ВПС, стався критичний збій електроніки. Це означає, що, по суті, цей процесор неправильно відпрацьовував сигнали, які надходили від пілота. І льотчик просто не міг приземлити машину, отримав команду покинути її і безпечно це виконав, – пояснює авіаційний експерт.

На його думку, найближчим часом втрачений винищувач буде заміщено. Тож критичної втрати для нас немає, наголошує експерт.

– Пишуть, що ми отримали шість Mirage, а обіцяли 12. І я думаю, що там така сама система, як з F-16. Ми не можемо всі винищувачі, що нам надали, розмістити в Україні, оскільки не всі здатні захистити від ударів РФ. Якась кількість літаків розміщена на базах збереження у сусідніх країнах. От ми втратили один винищувач. Через день, через два йому на заміну з депо прийде інший винищувач. Тобто серйозних втрат немає. Ми мали шість винищувачів, і за кілька днів у нас знову буде шість Mirage-2000, – говорить Романенко.

Однак, попри те, що подібні випадки є неминучими, а пілот спрацював професійно, Кремль очікувано підхопив цю подію і став використовувати у власних цілях. Російські пропагандисти задля психологічного впливу почали розбурхувати цю історію, мовляв Україна неефективно використовує західну допомогу, а сама техніка від європейських партнерів є неякісною.

– Стара пропагандистська російська теза, що партнери надають Україні мотлох замість нормальної техніки, на тлі цієї події знову почала ширитися інформаційним простором, – додав політолог Володимир Фесенко.

Ця інформація, безумовно, не відповідає дійсності, але є намаганням дискредитувати саму військову допомогу наших партнерів і, відповідно, викликати розчарування у українців.

Таким чином, цього тижня Україні довелося зіткнутися зі справжніми викликами – протистоянням всередині країни через законопроєкт №12414, втратою літака Mirage-2000 та продовженням російських атак.

І українці прийняли їх гідно. Зокрема, народ не дав обмежити незалежність НАБУ та САП, вийшовши у містах на протести, а влада, зрозумівши помилку, не залишила суспільство сам на сам з обуренням, створивши новий нормативний акт, який посилює повноваження цих організацій.

Репутаційні ризики ж через падіння винищувача були мінімізовані професійністю пілота та роз’ясненням суспільству закономірностей таких випадків. До того ж, наші захисники неба стійко відбивали атаки противника протягом тижня, демонструвавши ефективність протиповітряної оборони.

Щодо інших подій тижня, то засідання Рамштайту-29 продемонструвало підтримку України з боку міжнародних партнерів, а переговори у Стамбулі хоч і були здебільшого символічними, все ж мали позитивний результат – сторони домовилися про новий обмін полоненими.