Цього тижня обговорення можливостей для завершення війни в Україні набуло більш активної форми. Зі свого боку президент Володимир Зеленський заявив, що дипломатичний шлях до припинення вогню необхідно знайти до початку наступної зими та опублікував відкритий лист до кремлівського диктатора Володимира Путіна із закликом сісти за стіл переговорів.
Чи справді почало відкриватися “вікно можливостей” для завершення гарячої фази війни в Україні, які передумови є для його розширення та про сценарії розвитку подій до кінця 2026 року – читайте в екслюзивному матеріалі Фактів ICTV.
- Переговори до зими: передумови
- Вікно можливостей для миру: чи воно відкрилось
- Що може спонукати Кремль до серйозних переговорів
- Сценарії можливого завершення війни до зими 2026
Переговори до зими: передумови
Останнім часом все частіше підіймається тема можливостей щодо завершення активної фази війни до кінця 2026 року. Так, президент Володимир Зеленський зазначив, що важливо сісти за стіл переговорів до наступної зими. І наразі, за його словами, для цього є передумови, оскільки Росія, починаючи з грудня 2025 року, почала втрачати ініціативу на полі бою. Однак важливо, аби був відповідний тиск на кремлівського диктатора Володимира Путіна.
– Це (початок переговорів щодо завершення війни, – Ред.) залежить від внутрішнього тиску на Путіна з боку його суспільства, а також від санкційного тиску США та Європи на Росію, – наголосив Зеленський.
Водночас Кирило Буданов зауважив, що наразі вже є “реальні ознаки для припинення бойових дій” і що зробить все можливе, аби доручення президента щодо якнайшвидшого закінчення війни Росії проти України було виконане.
4 червня було опубліковано відкритий лист Володимира Зеленського до Путіна з пропозицією про зустріч лідерів, переговори та припинення війни.
Водночас Україна продовжує завдавати ударів по логістиці РФ на фронті та по глибокому тилу в Росії. І міністр оборони Михайло Федоров заявив, що цей процес масштабуватиметься, анонсувавши запуск програми Логістичний локдаун.
– Запускаємо окрему програму Логістичний локдаун для масштабування middle strike (ударів середньої дальності, – Ред.) та системного знищення російських спроможностей на оперативній глибині. Наше завдання – ще більше посилити тиск на росіян у тилу та позбавити їх можливості вести активні штурмові дії, – зазначив міністр.
Наслідком цієї тактики стало встановлення вогневого контролю ЗСУ над ТОТ, зокрема на Луганщині, а також над Горлівкою та Донецьким аеропортом.
На тлі цього аналітики ISW заявили, що удари Сил оборони України по російських наземних лініях зв’язку та тилових об’єктах порушують логістику окупаційних військ уздовж усієї лінії фронту — від окупованої Луганської області до Криму.
– Українські війська фактично розширюють зону активності безпілотників від середньої дальності до лінії фронту, що порушує здатність РФ транспортувати особовий склад на передову, постачати та підтримувати позиції на передовій, а також застосовувати тактику інфільтрації, на яку російські війська покладалися для просування протягом останніх кількох місяців, – наголосили в ISW.
Таким чином, Україна вже вчетверо збільшила знищення ворожої логістики, складів, техніки, командних пунктів та маршрутів постачання на оперативній глибині.
Вікно можливостей для миру: чи воно відкрилось
В ексклюзивному коментарі Фактам ICTV політолог Володимир Фесенко зазначив, що реальне “вікно можливостей” для реальних переговорів щодо закінчення гарячої фази війни може відкритися восени – приблизно з вересня до листопада.
– Прошу звернути увагу на такий момент – “вікно можливостей” не для завершення війни, а для реальних переговорів щодо закінчення війни. І цей процес залежатиме від багатьох чинників і, на жаль, від ступеню готовності до компромісних варіантів завершення війни з боку Росії, з боку Путіна, – зауважив політолог.
На думку експерта, протягом літа відкриття переговорного кластеру дуже малоймовірно, оскільки Путін ще намагатиметься реалізувати плани літнього наступу.
– Тим більше, мені здається, судячи з його заяв, Путін не зовсім адекватно сприймає реальну воєнну ситуацію, – додає політолог.
Водночас якраз відкритий лист президента Володимира Зеленського до кремлівського диктатора із закликом до зустрічі, переговорів, закінчення війни і створює відповідне підґрунтя для відкриття “вікна можливостей” до домовленостей про припинення вогню, зауважує експерт.
– Лист Зеленського – це інформаційно-політична контратака. Він руйнує всі наративи Путіна і про переговори на російських умовах, і про те, що Росія виграє війну. Він демонструє, що Зеленський абсолютно не боїться Путіна, що Україні відомо про всі слабкості Путіна, про всі його больові точки, – додає політолог.
Фактично цей лист є прямою офіційною пропозицією щодо переговорів про мир з окресленням сильних сторін України та слабких сторін противника, а також демонстрацією української суб’єктності.
– Важливо, що у цьому листі Україна демонструє свою суб’єктність, стверджуючи, що Кремлю доведеться домовлятися з нами. Не буде домовностей між РФ і США, які Україна виконуватиме. Ні. Ми чітко говоримо – ви або домовляєтеся з нами, і ми кажемо, які наші умови, позиції, або ми продовжуємо воювати. Також важливо, що у листі Зеленський окремо окреслив компроміси – припинення вогню по лінії фронту, обмін полоненими у форматі “всі на всі” тощо, – говорить експерт.
І це теж важливий момент для руйнації тієї інформаційно-політичної кампанії Росії, яку вона проводить на Заході і навіть в Україні – що “Зеленський не хоче миру”.
Безумовно, ознакою відкриття “вікна можливостей” для переговорів щодо закінчення війни буде і візит спецпредставників Дональда Трампа до Києва, який вже досить довгий час, з березня, відкладається через ситуацію на Близькому Сході.
– Можна чітко сказати – цей візит вбудеться тоді, коли завершиться переговорна епопея США з Іраном. Після цього буде якась технічна, організаційна пауза, визначення логістики тощо. І тоді спецпредставники Трампа їхатимуть і до Москви, і до Києва – відновлюватиметься переговорний процес або буде спроба його відновлення, – додає політолог.
Також на розширення “вікна можливостей” до мирних переговорів впливають і чіткі дії європейців. Нещодавно, у західних ЗМІ з’явилая інформація, що Німеччина, Франція і Велика Британія розробляють план, як залучити Путіна до переговорів.
– Вікно переговорних можливостей треба формувати. І Європа, безумовно, може допомогти у цьому. Однак, на мою думку, як і раніше вирішальна роль залишається за американцями. Тут проблема не в Європі, а у Путіні, його сприйнятті Зеленського та не бажанні з ним говорити. Для Путіна Зеленський – загадка і він просто не розуміє, як це робити.
А ось Трамп для нього важливий, з Трампом він хоче переговорів, домовлятися. З європейцями він веде, скоріше, тактичну гру, намагаючись розсварити країни Європи між собою та США з Європою, – додає експерт.
Однак, якщо європейці знайдуть порозуміння між собою, визначать чітку переговорну позицію, зокрема хто саме їх представлятиме на перемовинах, і наполягатимуть на переговорах, то це може допомогти сісти за стіл переговорів щодо закінчення війни. Зокрема цьому справді, на думку політолога, можуть сприяти Британія, Франція та Німеччина, якщо залучаться підтримкою ЄС.
Що може спонукати Кремль до серйозних переговорів
Для того, аби “вікно можливостей” для переговорів відкрилось повинні поєднатися декілька чинників – військовий, політичний, економічний, дипломатичний тощо.
І перший надважливий фактор – військовий. Якщо нашим військовим на фронті вдасться не просто зупинити ворога (що по суті зараз і відбувається), а надійно зруйнувати будь-які шанси РФ на успіх літнього наступу, то це спонукатиме Кремль сісти за стіл переговорів.
– Якщо літній наступ Росії провалиться, як це було з наступом навесні, тоді Росія весени опиниться перед жорсткою і драматичною для себе дилеммою – або починати реалістичні мирні переговори, або йти в ескалацію війни шляхом масової мобілізації чи перенесенням бойових дій на європейську територію, що може лише погіршити російську ситуацію, – говорить Володимир Фесенко.
І щодо цього рішення є політичний контекст для Путіна, зокрема вибори до Держдуми РФ, які відбудуться 20 вересня. І хоча вони фактично нічого не вирішують, кремлівський диктатор не ризикуватиме винекненням певних дестабілізаційних політичних процесів всередині РФ на тлі їхнього проведення. Для нього та Росії це все одно період невизначеності.
Тобто рішення щодо ескалації війни або припинення вогню кремлівський диктатор ухвалюватиме вже після їхнього проведення.
Другий важливий фактор – політичний. Перед проведенням виборів до Конгресу США буде певна активізація зусиль з боку Трампа щодо досягнення дипломатичних успіхів.
– У цьому контексті у Трампа залишається Куба та завершення війни в Україні. Оскільки ситуація у Кубі може розвиватися по-різному, то є інший варіант – спробувати дотиснути Путіна, щоб той погодився на пропинення вогню. Тоді у Трампа буде шанс виконати одну з найпроблемніших своїх обіцянок, яку він давав ще під час виборчої кампанії, обіцянку закінчити війну в Україні, – пояснює політолог.
Крім того, якщо вдасться не просто завершити війну в Ірані, а відновити мирне судноплавство, вреглювати ситуацію в Ормузькій затоці, то ціни на нафту почнуть суттєво знижуватись, а це вдарить по спроможності Росії надалі фінансувати війну. А це вже у свою чергу може сприяти розширенню переговорного вікна можливостей.
Удари по Росії, зокрема українські дронові санкції, також спонукатимуть Кремль до переговорів, створюючи економічні передумови для завершення війни.
– Наші дронові санкції, вони можуть і надалі суттєво погіршувати російську ситуацію з нафтопереробкою, з постачанням бензину, дизелю і спровокувати паливну кризу не лише у Криму, а й у деяких центральних регіонах Росії, – говорить Володимир Фесенко.
На цьому ж рівні працює і дипломатичний чинник, як-от санкційний, економічний, політичний тиск на РФ.
– От якщо Трамп почне не на нас тиснути, а на росіян, з вимогою починати домовлятися саме про припинення вогню, тоді і переговорна ситуація може кардинально змінитися, – додає політолог.
Водночас поєдання всіх цих чинників, зокрема військового, економічного, політичного та дипломатичного, може призвести до загострення внутрішньополітичної ситуації в Росії, внутрішньої боротьби там, коли одна башня Кремля почне воювати з іншою.
– Умовно, почнеться протистояння між ФСБ та Федеральною службою охорони (ФСО), так званою партією ад’ютантів Путіна, тих, хто його охороняє, – додає політолог.
Все це разом погіршувати внутрішню ситуацію в Росії, створюючи додаткові проблеми для Кремля і спонукаючи РФ до миру.
Сценарії можливого завершення війни до зими 2026
Більшість експертів, як і раніше важають, що найбільш реалістичним сценарієм наразі є продовження бойових дій і у 2027 році, каже політолог.
– Але тут відзначу, що з високою ймовірністю, як це було і минулого року, і на початку цього року – життєдайність цього сценарію визначатимуть саме переговори про завершення війни, – додає політолог.
І тут ми підходимо до другого сценарію, який, на погляд Володимира Фесенка, є майже рівнозначним першому. Він за сприятливого поєднання політичних, військових, економічних чинників полягає у поетапному секторальному припиненні вогню.
– Не повне припинення бойових дій, а, наприклад, спочатку будуть домовленості про припинення ударів по енергетиці, далі – про припинення повітряної війни і війни на морі. А третій етап, можливо, вже наступного року – це повне всеосяжне припинення вогню з відповідними процедурами контролю тощо, – каже Володимир Фесенко.
І за цього сценарію, зауважує експерт, можуть бути періодичні порушення домовленостей про припинення вогню, як це, наприклад, відбувається між Іраном та США або Ізраїлем та Ливаном. Тобто цей перебіг подій передбачає складний процес, який можна назвати деескалацією, де переговори домінуватимуть над продовженням військових дій.
Третій сценарій, який на думку політолога, є досить ідеалістичним, полягає у досягненні всеосяжної мирної угоди, де одночасно починаються переговори, ймовірно, про гібридну мирну угоду, а територіальне питання залишається у підвішеному стані. Водночас залишається формат так званої заморозки по лінії фронту і є і домовленості щодо багатьох інших питань.
– Це обмін полоненими, вирішення гуманітарних питань, статус Запорізької АЕС, можлива графіка скорочення військової присутності у зоні бойових дій, тобто взаємозгоджена демобілізація в зоні бойових дій. У контексті цього сценарію починаються переговори з європейцями щодо безпекових питань тощо.
Таким чином, відбувається мирний процес у більш чітко виражених формах, більш послідовно та з більшими результатами. Це ідеалістичний трошки сценарій, але, я думаю, що він теж має певну вірогідність. Хоча й набагато меншу, ніж перші два, – зауважує Володимир Фесенко
Четвертий сценарій перебігу подій до кінця цього року є ескалація війни. Він полягає у намаганні РФ провести масову мобілізацію для того, щоб, наприклад, спробувати атакувати Київ через Білорусь, або вдарити по країнам Балтії, щоб змусити європейців до домовленостей на російських умовах.
– І найгірший сценарій у цьому контексті, але найменш вірогідний, на мій погляд, це використання тактичної ядерної зброї. Це теж пропонують деякі російські прихильники війни, – каже політолог.
Але проти цього не лише американці, міжнародна спільнота, а й Китай, що, безумовно, є досить сильними стримуючими факторами.
І, як зауважує політолог, якщо оцінювати всі чотири сценарії на реалістичність – то перші два є найбільш ймовірними.
Таким чином, “вікно можливостей” не з’явиться само по собі, його потрібно готувати та формувати активними успішними військовими діями Сил оборони України, дипломатією та підтримкою наших партнерів.
І якщо перелічені фактори поєднаються, то “вікно можливостей” для реальних переговорів справді може з’явитися восени. А от далі його треба правильно використати – дійсти згоди щодо припинення вогню та поступової деескалації.
