Як приватизувати державне житло

Як отримати у приватну власність житло, що належить до державного житлового фонду, тобто приватизувати його?

Які документи потрібно мати та яку саме площу ви маєте право оформити у свою власність? Яке житло підпадає під приватизацію, а яке ні?

Приватизація державного житла має певні правила.

Це стосується квартир у багатоквартирних будинках, кімнат у комунальних квартирах тощо. Приватизувати можна також житлові метри у гуртожитку. Для чого це потрібно? Щоб продати або подарувати житло, залишити його у спадок, віддати під заставу під час оформлення кредиту, здавати житло в оренду на законних підставах, зробити реконструкцію або перепланування тощо, – розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе.

Приватизація квартири здійснюється за наявності ордера на неї. Особа, на яку виписано цей документ – наймач, а ті, хто був вселений та прописаний в житло разом з нею, належить членам сім’ї та є учасниками приватизації.

Об’єктами, які не можна приватизувати, є:

• самовільно переплановані та переобладнані житлові приміщення;
• квартири, які належать музеям або до музеїв;
• кімнати гуртожитків у військових містечках, ботанічних садах або заповідниках;
• аварійні об’єкти, а також ті, які знаходяться у зоні відчуження тощо.

Безкоштовно сьогодні можна приватизувати:

• однокімнатні квартири;
• якщо квартира отримана у разі знесення будинку і компенсація в грошовій формі не була отримана;
• якщо в житлі прописаний пільговик;
• об’єкти, де проживають багатодітні сім’ї та військовослужбовці.

Потрібно врахувати площу житла та кількість зареєстрованих осіб. Виходячи з санітарної норми в 21 кв. м на квартиронаймача, відбувається безкоштовна приватизація квартири. Також додається 21 кв. м на кожного учасника і 10 кв. м на всю сім’ю. Це говорить про те, що на двох ви безкоштовно зможете приватизувати 52 кв. м житла.

Читайте: В Україні здорожчало житло – як змінилися ціни

Для приватизації необхідний такий пакет документів:

• заява на приватизацію квартири, житлового приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
• копії паспорту заявника та всіх членів його родини (для дітей до 14 років – копії свідоцтв про народження), що проживають разом з ним;
• копії свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало чинності;
• довідки про реєстрацію місця проживання заявника та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), житловому приміщенні гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
• техпаспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) та його копія;
• копія ордеру на житлове приміщення або ордера на житлову площу у гуртожитку, завірену обслуговувальною організацією (ЖЕКом);
• документ (довідка), що підтверджує, що ви не брали участь у приватизації, тобто не використали житлові чеки (приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються під час приватизації державного житлового фонду);
• довідка з відділення ПАТ Державний ощадний банк України про залишок житлових чеків на депозитних житлових рахунках. Подаються, якщо громадяни вже брали участь у приватизації державного житла;
• копія документу, що підтверджує право на пільгові умови приватизації (за наявності);
• заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

При цьому, якщо йдеться про приватизацію кімнати у гуртожитку, окрім вищезазначених документів, також додається меддовідка про те, що майбутній власник не хворий на туберкульоз, витяг з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та копія договору найму житлового приміщення.

Автор: Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.