Більше 2 000 осіб загинуло в ДТП на українських дорогах у 2018-му. З року в рік ця цифра не змінюється і демонструє дику стабільність та абсолютну байдужість з боку держави.
Найпоширенішою причиною загибелі людей на дорогах є людський фактор. Миттєвості відокремлюють людину від невірно прийнятого рішення до моменту смерті. Перевищив швидкість, розвернувся в недозволеному місці, сів п’яним за кермо… Це ті причини, яких можна уникнути, на які варто звертати увагу і не допускати прояву подібної поведінки водіїв на дорогах України.
Історія Алли Горелик мало чим відрізняється від десятка інших, які трапляються на дорогах нашої країни. Її донька, Радміла Тігієва (починаюча фігуристка з Дніпра), якій не виповнилося і 22 років, загинула під колесами автомобіля. Винуватцем ДТП стала інша дівчина, ровесниця і знайома загиблої, Катерина Алексєєва, яка вже дев’ять років перебуває на свободі, а справу за її злочином перекладається з шухляди в шухляду і штучно затягується.
Фатальна ніч 18 жовтня 2009 року
Це був нічим не примітний жовтневий вечір в селі Військове Дніпропетровської області. Молода і галаслива компанія, яка разом проводила час, вже було збиралася розходитися по домівках. Радміла, її знайомий Артем Стороженко і вся компанія розмовляли за припаркованим біля дороги Volkswagen Transporter, коли на швидкості близько 70 км/год в автомобіль врізався ВАЗ 2101. Від сильного удару іномарку відкинуло на людей, що стояли поруч – Артем залишився інвалідом, а життя Радміли врятувати не вдалося.
За кермом ВАЗ 2101 перебувала ровесниця загиблої Катерина Алексєєва, яка взяла автомобіль у свого батька, Олега. Експертиза, проведена після аварії в лікарні, куди привезли Катерину, показала, що в крові винуватиці ДТП кількість проміле перевищує норму практично в чотири рази. Крім того, Алексєєва, яка з часом вийшла заміж і змінила прізвище на Прокопець, порушила мінімум три пункти ПДР, за що також не понесла ніякого покарання.
Надалі обвинувачена сторона спробує сфальсифікувати результати аналізів крові, а сама Катерина починає стверджувати, що зробити маневр на дорозі її змусив непізнаний об’єкт. Саме він несподівано о 3 годині ночі з’явився на шляху автомобіля і щоб уникнути зіткнення обвинувачена була змушена направити транспортний засіб в Volkswagen Transporter.
Дев’ять років потому
За останні дев’ять років мати загиблої Радміли Алла Горелик пережила багато неприємних моментів. Після того, як в 2009-му році за фактом ДТП Солонянським районним судом Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу, через два роки вона була перенаправлена на додаткове розслідування в обласне УВС. У 2013-му році слідчим Віктором Панченко справу і зовсім було закрито (за відсутністю в діях Катерини Алексєєвої складу злочину), про що постраждала сторона дізналася постфактум лише через півроку.
Лише нестримне бажання матері покарати винних, а також результати роботи журналістів допомогли відновити справу у 2014-му році. Генеральна прокуратура Дніпропетровської області України під тиском преси скасувала постанову про закриття кримінальної справи і знову передала її в обласне УВС для проведення судового слідства. Однак з того моменту за останні чотири роки слідство не просунулося ні на крок, незважаючи на шефство над ним заступника начальника відділу розслідувань ДТП поліції Дніпропетровщини Ірини Литвиненко.
Хід досудового слідства контролювався особисто обласною Прокуратурою, яка взяла справу під свій контроль. Але ось уже чотири роки з того моменту слідство, адвокати обвинуваченої і суд роблять все можливе, щоб дотягнути до необхідної позначки в 10 років, коли справа автоматично закриється. За 9 років з 28 запланованих засідань суду відбулося лише 8 – всі інші були перенесені з різних причин з ініціативи обвинуваченої та її захисту.
Суд отпускает девушку сбившую насмерть фигуристку и парня, что на всю жизнь остался инвалидом. Мы готовим сюжет и в…
Опубліковано Kostiantyn Stogniy Субота, 18 січня 2014 р.
Ми знову звернулися в Генеральну Прокуратуру Дніпропетровської області, щоб нам прояснили ситуацію, в якій у потерпілої сторони залишається рівно рік, щоб довести в суді вину людини, на яку вказують усі докази і свідчення потерпілих.
– Під час судового слідства були допитані обвинувачена, четверо постраждалих, 16 свідків і частково вивчені письмові докази. У зв’язку з закінченням 18.10.2018 повноважень судді Солонянського районного суду зазначену справу направлено до Дніпровського апеляційного суду.
Захист обвинуваченої здійснювали два адвоката, які надали суду заяви про неможливість прибути на судове засідання (з цієї причини судові засідання неодноразово переносилися), подавали клопотання про відвід судді Жовтневого районного суду, яка мала розглядати зазначену справу.
В судовому засіданні адвокат захисту відмовився від виконання своїх обов’язків, мотивуючи це тим, що не досяг угоди з обвинуваченим за обраним ним способом захисту. Судом винесено постанову про доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Дніпропетровської області призначити захисника для обвинуваченого.
На питання про те, як довго ще триватиме справа і як ГПУ збирається посприяти її найоперативнішому вирішенню, відповідь була більш, ніж очікуваною:
– Довгий судовий розгляд зазначеного кримінального провадження обумовлено зайнятістю захисників в інших судових засіданнях і залученням іншого захисника до участі в справі, неявкою свідків, перебуванням судді у відпустці і на лікарняному.
Також звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до положень ст.28 КПК України обов’язок щодо дотримання розумних строків судового розгляду кримінального провадження покладається виключно на суд.
Однак напевно ці відповіді залишать байдужою ту людину, яка хоче лише одного – справедливого розслідування і суду згідно із законом.
– Мені дуже хочеться знати, яке покарання понесли співробітники прокуратури – Алан Цховребов, який без апеляції відправив справу на дослідування; Роман Чепіль, який незаконно підтвердив закриття справи, а потім її ж і відкрив знову під тиском преси; слідчий Віктор Панченко, а також його керівництво в особі Сергія Литвина і Ірини Литвиненко, які два роки затягували слідство, після чого закрили його і приховували від мене цей факт шість місяців, – каже мати загиблої Радміли Алла Горелик.
Корумпована складова мозку будь-якого жителя України дає, як йому здається, право вирішувати всі свої проблеми постфактум. Тут можна домовитися, туди можна занести, там тебе пробачать, якщо ти заплатиш певну суму… На жаль, на такий ідеології виховувалося не одне покоління українців, але це не означає, що ми маємо й надалі жити за цим сценарієм.
Історія Радміли демонструє безпорадність української влади, сліпоту Феміди і байдужість суспільства. Ця одна з тисячі історій, які, здається, ніколи не відбудуться з нами. Але ми не маємо права проходити повз неї, тому що ця історія є частиною нашого виховання і світогляду.
Факти ICTV продовжують стежити за тим, як буде розвиватися судовий процес у відношенні Катерини Прокопець. У наступному матеріалі ми більш детально розповімо про обвинувачену і тих фігурантів справи, які своєю бездіяльністю або опором розтягли її на довгі дев’ять років.
Антон Світличний
