Не лише зміни у конституції РФ: для чого Путіну парад у розпал пандемії

Парад в Росії – більше, ніж парад. Поведінка Кремля усе частіше змушує перефразовувати класика на сучасний лад. Адже військова хода на честь Дня Перемоги стала для Путіна чимось сакральним. І мова йде не про пам’ять, скорботу та вшанування, а про досягнення своїх політичних цілей, попри все.

Нинішній парад схожий на бенкет у чуму. Росія – на третьому місці за кількістю хворих на Covid-19, щодня фіксуються тисячі нових випадків. Але Путін все одно збирає на Червоній площі десятки тисяч людей і проводить ідеологічний штурм електорату. Пишний парад, який пройшов з усіма урочистостями і за різними підрахунками коштував російському бюджету майже мільярд рублів.

— Якщо керуватись логікою тих людей, які запроваджували карантин, і через захворюваність скасували парад, то жодного сенсу знімати цей карантин і тим більше проводити парад, немає. Тому що спаду захворюваності не сталося, – каже депутат Державної Думи Росії (2007-2016 роках) Ілля Пономарьов.

Ілля Пономарьов

Але у Володимира Володимировича свої мотиви. Ще на початку березня він в образі мачо, якому все по зубах, крокував до двох стратегічних для кремлівського режиму подій: параду перемоги та референдуму, що розширює президентські повноваження та забезпечує йому владу аж до 2036 року. Але вийшовши на татамі із коронавірусом, ВВП швидко опинився на лопатках.

Запізніла та непрофесійна реакція на пандемію підкосила його рейтинг, а голосування за поправки до Конституції та парад перемоги довелося перенести. Але біда прийшла не сама. Під час світового карантину головний експортний продукт РФ – нафта просіла до рекордно низьких позначок. А відтак економічні наслідки від пандемії обіцяють бути ще гіршими. До того ж ефективної програми уряду, яка б допомогла середньому класу вилізти із коронавірусної ями, теж немає.

 — Останні опитування показують, що люди раптово зрозуміли: можна сподіватися тільки на себе. Ні на державу, ні на систему охорони здоров’я, ні на ЗМІ, – каже політичний аналітик та російський опозиціонер Ольга Курносова.

Ольга Курносова

Не надто гарний розклад для Путіна перед таким важливим для нього голосуванням за поправки до Конституції. Тому у Кремлі розіграли традиційну карту: якщо не можеш запропонувати адекватного і стабільного майбутнього, змушуй, хоч і з порожніми кишенями, але пишатись героїчним минулим.

Відтак Путін вирішив ідеологічно підігріти електорат, який 1 липня прийде на плебісцит, щоб дати або не дати Путіну можливість правити країною вічно. ВВП проводить пишний парад, але з огляду на епідеміологічну ситуацію, назвати це святом перемоги язик не повертається. Усе це більше походить на масштабну піар-акцію, покликану зіграти на ура-патріотичних почуттях та об’єднати відповідний електорат навколо лідера.

— У нинішніх умовах голосування за поправки до Конституції – це виклик для Кремля. Тому що результат цього голосування не на 100% відомий навіть для самого режиму, – додає Пономарьов.

Чи вдало Путін використав парад у своїх політичних цілях дізнаємось після 1 липня. Але референдум це не єдиний мотив. Ще до пандемії ВВП хотів зібрати у Москві якомога більше закордонних лідерів, щоб під шумок свята перемоги, обговорити зняття санкцій.

— Плани Путіна зводились до того, щоб максимально використати 75-річчя перемоги. Звести до Росії усіх світових лідерів антигітлерівської коаліції, відсвяткувати з ними разом і у той чи інший спосіб схилити їх до пом’якшення або повного зняття санкцій. Розповісти, що з Україною ми самі як-небудь домовимось і взагалі варто потроху забувати про Крим та Донбас, тому що боротьба з нами у цьому контексті ні до чого не призводить, а лише б’є по обопільним бізнес-інтересам, – говорить Ілля Пономарьов.

Проте жоден з лідерів ЄС, з яким можна було б поговорити про зняття санкцій, до Путіна так і не доїхав. І взагалі серед гостей було лише сім закордонних лідерів. Та й ті з колишніх радянських республік. А президента Киргизстану взагалі не пустили на урочистості, тому що у двох членів його делегації виявили коронавірус після прильоту до Москви. Був серед запрошених і той, хто минулого місяця уміло перехопив у Путіна образ головного пострадянського мачо. На відміну від Путіна, бацька Лукашенко у розпал пандемії, граючи з вогнем, провів парад 9-го травня.

— Лукашенко хотів продемонструвати усім, мовляв, дивіться, я головний, я головніший за будь-який коронавірус, – розповів екс-керівник прес-служби Адміністрації Олександра Лукашенка Олександр Федута.

Олександр Федута

І очевидно, що зробив це Лукашенко теж не стільки задля вшанування пам’яті ветеранів, скільки задля мобілізації свого електорату напередодні президентських виборів, які мають пройти цього серпня.

— Лукашенко дуже боїться здатись слабким перед прийдешніми виборами. Тому усіма силами намагається грати роль сильного лідера, який нічого не боїться, – додає Федута.

Якщо Лукашенко виграє нинішні вибори, це вже буде його шостий термін на посаді президента Білорусі. Якщо за конституційні поправки проголосує більшість росіян, то Путін залишиться при владі щонайменше на 16 років. Занадто високі ставки на кону, щоб піклуватись про пандемію та здоров’я громадян. У вмілому використанні параду, як піар-акції задля отримання політичних дивідендів, цим двом дійсно немає рівних.

Хоча, попри схожі прийоми, державне управління та показове братання, вони дуже часто б’ють горщики. Окрім особистих ревнощів Путіна щодо білоруського параду бацька отримав ще більше охолодження стосунків з Москвою, яка останнім часом намагається м’яко анексувати Білорусь у рамках так званої Союзної держави. Усіляко намагаючись тиснути на Мінськ цінами на вуглеводні.

До того ж Кремль неабияк дратує багатовекторність Лукашенка, який усе активніше заграє із Заходом. Бацька домовився про поставки американської нафти замість російської. І зняв з паузи заморожену на 12 років дипломатичну співпрацю з Вашингтоном: цього літа він прийме американского посла у Мінську.

Прохолода у стосунках двох лідерів відчувалась і на самому параді: так Путін демонстративно не потиснув руку сину Лукашенка, а сам бацька під час покладання квітів до могили невідомого солдата, показово відійшов від Путіна і не хотів стояти з ним поруч. Аналітики не виключають, що за таку поведінку Лукашенка Кремль намагатиметься зробити прийдешні президентські вибори максимально дискомфортними для бацьки. Щоб показати, хто на пострадянському просторі хазяїн і з ким треба дружити.

Максим Крапівний

Фото: Государственная Дума