Війна в Україні є випробуванням Німеччини на лідерство в Європі – Economist

Через розв’язану Володимиром Путіним війну Росії проти України прокинувся “сплячий гігант” Європи – Німеччина. Хоча перед німецьким урядом стоїть багато викликів, ФРН може знову забрати собі європейську першість.

Про це йдеться в аналітичній статті The Economist.

Видання зазначає, що війна в Україні не завжди розвивалася на користь президента РФ Володимира Путіна. Так, вона змусила Фінляндію та Швецію подати заявку на членство в НАТО, поглибила український націоналізм, зміцнила демократичну альтернативу, яку Україна пропонує замість тиранії Путіна, та змусила споживачів російської енергії шукати інші джерела.

– Це також підштовхнуло сплячого гіганта – Німеччину, пробудивши країну, яка була як найкращим партнером Росії, так і її найлютішим ворогом. Розпалювання війни Путіним може виявитися каталізатором, який перетворить Німеччину на його власний кошмар: сильнішого, сміливішого, рішучого лідера об’єднаної Європи, – пише видання.

Economist зазначає, що зараз Німеччині дуже потрібен такий поштовх.

– Задоволена і трохи самовдоволена, вона пізно усвідомила, як швидко змінюється світ навколо неї. Однак тепер перед нею відкрилася дивовижна нагода, оскільки німці переживають рідкісне для демократії явище: консенсус щодо необхідності широких, масштабних змін в економіці та безпеці, – пише видання.

При цьому Німеччина може похвалитися суттєвим послужним списком: найсильніша економіка Європи, найстабільніша держава і, як полюбляють думати німці, у ФРН живуть найвідповідальніші громадяни.

– Але залежність Німеччини від дешевого російського палива, що ретельно культивується Росією, була оголена війною в Україні. Німці не лише вразливі перед енергетичним шантажем Кремля, а й фінансують вторгнення Путіна, – пише Economist.

Видання зазначає, що подібна “сумна” ситуація стала результатом ще одного недоліку Німеччини: небажання ставити під сумнів райдужні уявлення, що ґрунтувалися на її власній щасливій недавній історії.

– Втішні уявлення, наприклад про те, що торгівля з Росією приборкає її войовничість – тема, виплекана Ангелою Меркель, яка тривалий час обіймала посаду канцлера, – дали змогу Німеччині надто довго залишатися глухою до прохань союзників про більші інвестиції у власну оборону та оборону Європи, – пише Economist.

Водночас видання зазначає, що Німеччина ухиляється від розв’язання інших проблем.

– Економіка ФРН, як і раніше, дуже сильно залежить від експорту традиційної машинобудівної продукції, де мало місця для зростання, і занадто сильно залежить від однієї країни, Китаю, як джерела сировини та ринку збуту для своїх товарів, – пише Economist.

Це частково можна пояснити суворими правилами щодо державних видатків, через що Німеччина недостатньо інвестує в інфраструктуру.

Державний та приватний сектори стримуються повільною цифровізацією послуг, а також нестачею кваліфікованих працівників – провісником демографічної небезпеки, оскільки протягом наступного десятиліття більше німців вийдуть на пенсію, аніж прийдуть на роботу, зазначає Economist.

– Нині зароджується нова Німеччина. Через три дні після вторгнення Олаф Шольц, тоді новий канцлер, який очолив коаліцію, виголосив у Бундестазі свою довгоочікувану промову “Zeitenwende”, що означала розрив з повоєнною тенденцією країни до пацифізму. Він визначив порядок денний на роки вперед, – йдеться у статті.

Видання зазначає, що хорошою новиною в цьому є те, що проблеми країни цілком переборні. В енергетиці, наприклад, коли Путін вторгся в Україну, Німеччина залежала від Росії на 55% у постачанні газу. Експерти попереджали, що якщо постачання буде припинено, німецькі заводи закриються, а сім’ї тремтітимуть на своїх кухнях.

– Насправді, попри те, що частка Росії на німецькому газовому ринку скоротилася вдвічі, запаси газу на зиму накопичуються нормальними темпами. Промисловість стверджує, що може скоротити споживання більше, ніж очікувалося. Зіткнувшись із підвищенням цін та кампаніями з економії, домашні господарства зроблять те саме, – пише Economist.

До того ж, зазначається у статті, Німеччина перезапускає законсервовані вугільні електростанції та має намір інвестувати у відновлювані джерела енергії.

– Вона має (і, ймовірно, продовжить) пролонгувати термін служби трьох атомних станцій, які поспішно планувалося закрити. Вона також має скасувати заборону на гідророзрив пласту, через який величезні запаси сланцевого газу виявилися недоступними, – зазначає Economist.

Таким чином, за достатньої рішучості, можна виправити й інші німецькі проблеми, вважають аналітики.

Олаф Шольц пообіцяв збільшити витрати на оборону на третину, хоча цього року основний бюджет не зміниться. Нові асигнування підуть на масштабну модернізацію обладнання. Німецький канцлер також пообіцяв інший підхід до закордонних справ, відправивши важке озброєння в Україну всупереч старому пацифістському табу.

– Його уряд розпочав ретельний перегляд відносин з Китаєм і незабаром має випустити стратегію національної безпеки. Примітно, що це перша спроба Німеччини сформулювати власні геостратегічні цілі, – йдеться в статті.

Проте аналітики вважають, що набагато складніше буде перевести німецьку промисловість у цифровий формат, зробити її більш екологічною та додати до цього висококласні послуги.

– Численні компанії, що входять до складу Mittelstand, могли б залишатися основою економічної сили Німеччини, якби вони прийняли цифровий виклик. На щастя, і лідери бізнесу, і уряд Шольца виглядають прагматичними. Імміграційні правила змінюються, щоб залучити до країни більше кваліфікованих працівників. Німеччина також більш відкрито ставиться до дефіцитних витрат, причому не лише вдома, а й у Європі, – йдеться в повідомленні.

Ще однією перевагою The Economist називає міцні відносини ФРН із Європою. Це стало результатом десятиліть роботи із союзниками, зокрема США. У майбутньому, коли компанії шукатимуть способи зробити свої ланцюжки поставок міцнішими та надійнішими, Німеччина стане привабливим місцем для інвестицій, пише видання.

Водночас аналітики визнають, що небезпеки для ФРН все ще наявні.

– Туреччина чи друга каденція (Дональда) Трампа можуть “дезертирувати” з НАТО. Тоді Німеччина зіткнеться з набагато більш обтяжливою проблемою безпеки як другий за величиною, але найслабший у військовому сенсі член альянсу, – йдеться в статті.

Таким чином, збільшення витрат має стати лише першим кроком у радикальній перебудові педантичної та забюрократизованої армії, яка погано пристосована для захисту більш уразливих країн на периферії НАТО, пише видання.

The Economist пише, що Німеччина “мудро і послідовно” ставить Європу у центр своїх піклувань. Однак перед політичними викликами ЄС з боку Польщі, Угорщини та, можливо, нового правого уряду в Італії, Німеччина має відіграти життєво важливу роль в утриманні Союзу.

– У цьому питанні, а також у інших – як-от поглиблення єдиного ринку, пану Шольцю слід залишити заднє сидіння та сісти попереду, – йдеться у статті.

Водночас найбільшою небезпекою аналітики називають те, що першість Шольца в ЄС вже могла бути втрачена, і Німеччина знову може зануритися в обережність та застій. Видання пише, що всеосяжні зміни можуть зайняти роки, а канцлер Шольц не має особливої ​​популярності в країні.

Таким чином, підбиває підсумок The Economist, Україна стане першим випробуванням для ФРН.

– Хоча жорстка позиція Шольца щодо Путіна все ще переконує більшість німців, підтримка слабшає, а вартість війни ще не позначилася на рахунках за опалення, – йдеться у статті.

І таким чином, якщо Німеччина відмовиться від підтримки України, це буде трагедією як для німців, так і українців. Видання пояснює це тим, що російсько-українська війна, зокрема, йде за майбутнє континенту. І для Німеччини це також можливість повернути собі місце у серці Європи.