Газова війна: чому Газпром зменшує транзит через Україну та чим це загрожує
Росія все більше намагається оминати Україну під час постачання газу до країн ЄС. З 1 квітня Румунія почала отримувати російське “блакитне паливо” лише через Турецький потік-2.
Є ризик, що через обхідні газогони Кремля Україна може втратити транзит в Угорщину, а щонайбільше – транспортування російського газу нашою газотранспортною системою зовсім припиниться.
Факти ICTV дізналися, що загрожує вітчизняній ГТС, та як Україна може цьому протидіяти.
Південний газовий фронт
Коли йдеться про обхідні російські газогони, більшість аудиторії уявляє лише Північний потік-2, навколо якого саме триває санкційне протистояння між США, Росією та ЄС. Однак Кремль збудував обхідні газогони не лише Балтійським, а й Чорним морем, зокрема – Турецький потік-1 і Турецький потік-2.
Після їх запуску Росія перевела обсяги транзиту газу до Туреччини, Греції та Болгарії через обхідні морські газогони.
А з 1 квітня до переліку європейських країн, котрі отримують газ через Турецькі потоки, додалася ще й Румунія.
Хоча історично газ зі сходу в цю європейську країну постачали саме через українську газотранспортну систему – по її південному напрямку – Трансбалканському газовому коридору. Нині ж цей відрізок вітчизняної ГТС потужністю 27 млрд кб м на рік задіяний лише для транзиту в Молдову (торік туди прокачали всього 3 млрд кб м).
– На відміну від інших напрямків транзиту потужності на точку виходу з України в Румунію бронювалися на місячній основі, тому припинення транзиту у цьому напрямку не стало несподіванкою. Потрібно зазначити, що головною постраждалою стороною у цьому випадку може стати сама Румунія.
Адже транзит через Україну довів свою надійність і гнучкість роками безперебійного транспортування, тоді як Турецький потік буде ставати на ремонти щороку. А у випадку надзвичайних ситуацій у румунської сторони не буде якихось альтернатив для зміни маршруту транспортування, – зауважує генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Щоправда, і в Румунію кілька останніх років обсяги транзиту були не надто великими. Торік, наприклад, лише 0,9 млрд кб м. Тож катастрофічною втрата румунського напрямку для України не стане.
Та й на дохідність Оператора ГТС України це не вплине. Адже чинний п’ятирічний контракт із Газпромом за весь період дії контракту гарантує Україні близько $7 млрд доходу за принципом качай або плати. Тобто росіяни заплатять за транзит, незалежно від його обсягу.
У 2020 році Газпром скоротив транзит через Україну на 38% – до 55,8 млрд кб м (хоч і сплатив за прокачку 65 млрд кб м – мінімальні обсяги в контракті). Утім, у наступні чотири роки ці мінімальні річні обсяги становлять лише 40 млрд кб м. Хоча технічно ГТС України здатна транзитувати до країн Європи аж 146 млрд кб м газу.
Тобто Росія свідомо знижує транзит до мінімуму, використовуючи менше третини її потужності. А далі, після завершення контракту, перспективи загрозливі: не буде транзиту – не буде й плати за нього.
Наступна втрата – Угорщина?
Якщо реалізацію обхідних маршрутів Кремля не зупинити, наступною транзитною втратою України після Румунії ризикує стати Угорщина.
Газпром може перевести транзит до цієї країни на Турецький потік-2 у разі завершення продовження Турецького потоку через Болгарію і Сербію. Для України це означатиме додаткову втрату 10-12 млрд кб м транзиту щорічно, підрахували в Операторі ГТС України. Тож зберегти співпрацю з західним сусідом вигідно обом сторонам.
– Угорщина сьогодні має доступ до транзитної інфраструктури України, яка може забезпечити в рази більшу потужність порівняно з Турецьким потоком. Навіть у випадку введення в експлуатацію інтерконектора з Сербією Угорщина має бути зацікавлена у збереженні принаймні частини транзиту газу через газотранспортну систему України з метою диверсифікації маршрутів постачання газу до країни.
Крім того, ми активно працюємо з нашими угорськими партнерами над створенням гарантованих потужностей щодо імпорту газу з Угорщини, що дасть можливість активно використовувати транскордонну інфраструктуру між країнами, – пояснює Сергій Макогон.
Як протидіяти обхідним маршрутам
Коло морських газогонів Кремля в обхід України стискається. І це несе Україні не лише економічні та геополітичні, а й безпекові загрози.
Достатньо просто поглянути на проектну потужність Північного потоку-2: 55 млрд кб м на рік. Тобто, якщо його таки введуть в експлуатацію, Росія зможе повністю відмовитися від українського маршруту й осушити нашу ГТС. Це “поховає” її стратегічну транзитну роль.
Саме тому Україні життєво важливо не допустити завершення будівництва Північного потоку-2 та максимально протидіяти монополізації Газпромом транзитного маршруту в Південну Європу. Транзит газу Україною – це не тільки про дохід, а й про важливий елемент енергетичної та мілітарної безпеки, нагадують фахівці.
– Реалізація цього проекту – це пряма загроза для національної безпеки. Це винятково політичний проект, який не має жодного економічного обґрунтування. І США, і більшість країн Європи усвідомлюють, що обхідні газопроводи Газпрому не сприяють диверсифікації газового ринку Європи, а навпаки – посилюють його залежність.
Якщо Північний потік-2 не буде добудовано, то жодної трагедії не станеться, бо українська газотранспортна система працює без жодних нарікань.
А от якщо український маршрут зникне, то Європа може опинитися в капкані залежності від одного постачальника, в якого, до того ж, буде сконцентровано і всі шляхи транспортування, – переконана директор з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України Ольга Бєлькова.
Але завдяки міжнародній підтримці шанс зберегти транзит і стратегічне значення вітчизняної труби ще є, вважають експерти. Варто лише посилити зусилля та працювати синхронно на обох напрямках – і північному, і південному.
– Україні потрібно працювати над тим, щоб американські санкції торкнулися й другої нитки Турецького потоку. Вони хоч і передбачені законодавством США, однак поки що активних дій не видно.
Тому дуже важливо спільно з польськими та румунськими колегами звернути увагу Єврокомісії на зловживання Газпрому: він монопольно бронює потужності на точках міждержавного з’єднання, а це неприпустимо з погляду європейського законодавства, – пояснює президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.
Фахівець нагадує, свій газ у Європу постачає й Азербайджан. І що більше альтернативних постачальників буде в Південній Європі, то менше газу зможе постачати цим коридором Росія. Відтак, в української ГТС зростуть шанси зберегти певну частку транзиту. Ще певну частку в нашу трубу може повернути ймовірне обмеження потужності Північного потоку-1.
– Щодо Північного потоку-2 все зрозуміло – треба продовжувати зусилля з його знешкодження. Але є ще Північний потік-1, потужність якого можна зменшити наполовину – це відповідає європейському законодавству: 50% потужності газогону мали б надавати альтернативним постачальникам, – додає Михайло Гончар.
Експерти наголошують: допоки Україна є важливим транзитером газу до Німеччини, Італії та Франції, ГТС є частиною нашої системи оборони. Щойно ж у Кремля з‘явиться фізична можливість перенаправити газові потоки в обхід України, країна стане набагато вразливішою перед російською агресією.
Фото: ОГТСУ
