Протягом двох місяців правоохоронці виявили на нещодавно звільнених територіях Харківської, Донецької та Херсонської областей понад 700 тіл убитих українців.
За словами генерального прокурора України Андрія Костіна, майже 90% – це тіла цивільних.
19 та 20 листопада на території Запорізької АЕС прогриміли потужні вибухи, доволі очевидною причиною яких став обстріл.
Деякі будівлі, системи та обладнання зазнали пошкоджень, але поки що це не критично для ядерної безпеки, заявили в МАГАТЕ.
Powerful explosions shook area of #Zaporizhzhya NPP last night & today. IAEA experts at #ZNPP report a dozen+ blasts from apparent shelling & some site buildings, systems & equipment damaged, but none so far critical for nuclear safety & security. https://t.co/0nEY45BLAg pic.twitter.com/FgG6erL0IV
— IAEA – International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) November 20, 2022
Російські спецслужби готують провокації на території Гродненської та Брестської областей Білорусі, що поряд із кордонами країн ЄС та України.
За інформацією, яка є в розпорядженні Головного управління розвідки Міноборони України, росіяни запланували низку терактів – штучно спровокованих техногенних катастроф на об’єктах критичної інфраструктури.
Однією з головних цілей має бути Білоруська атомна електростанція Островець.
– Розробкою та реалізацією “проекту” займаються російські спецслужби. Білоруський КДБ просто доведено до відома, – зазначають у ГУР.
За інформацією української сторони, підрозділи білоруських КДБ, МВС та прикордонних військ уже привели в стан підвищеної бойової готовності.
Відповідальними за теракти у РФ традиційно планують призначати громадян країн НАТО та України, які начебто будуть перевдягнені в білоруську військову форму.
Використання Росією ракет з імітатором ядерної боєголовки може свідчити про те, що в окупантів не вистачає звичайних ракет для завдання масованих ударів по Україні.
Про це в ефірі національного телемарафону заявив військовий експерт Антон Міхненко.
Станом на сьогодні говорити про новий широкий наступ армії РФ, очевидно, поки зарано.
Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону повідомив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
За його словами, нині росіяни масованими ракетними ударами хочуть поставити певні умови, схилити до переговорів.
– Ми бачимо, що на Донбасі точаться серйозні бої. Лінія зіткнень дещо стабілізувалася й пролягає біля річки Дніпро.
Про відчутний наступ говорити зараз, мабуть, зарано. Чи може він бути, покаже час, – сказав речник командування Повітряних сил ЗСУ.
Міністр оборони Нової Зеландії Пені Енаре відвідав Київ, щоб висловити підтримку Україні у її опорі вторгненню Росії.
Пені Енаре під час зустрічі з українським колегою Олексієм Резніковим обговорив продовження місії підтримки Новою Зеландією навчання українських військ у Великій Британії до липня 2023 року.
Російські війська продовжують укріплювати райони навколо наземних комунікацій на Півдні України.
Такими діями армія РФ прагне боротися із частковою втратою постачань через Кримський міст, вважають аналітики Інституту вивчення війни.
Про намагання окупантів компенсувати втрату постачань через Керченський міст свідчить і відео колон російських вантажівок, які оприлюднював радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
Повідомлення про те, в якому з регіонів під час повітряної тривоги працюють сили протиповітряної оборони України, допомагають окупантам вирахувати напрямки, на яких зосереджені ці засоби захисту.
Прохання не сповіщати про роботу ППО озвучила під час загальнонаціонального телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони ОК Південь Наталія Гуменюк.
Російським окупантам, наголошує Наталія Гуменюк, не дає спокою наша протиповітряна оборона, її якість та налаштування, тому вони намагаються вирахувати її позиції.
– Не слід поспішати й попереджати, що в тому чи тому регіоні спрацювала ППО.
Навіть якщо ви не називаєте конкретних координат, ви орієнтуєте, де та на яких напрямках зосереджені ці сили, – пояснює керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони ОК Південь.
Із 24 лютого до 20 листопада російські військові втратили:
- танків ‒ 2 886 (+1),
- бойових броньованих машин ‒ 5 817 (+2),
- артилерійських систем – 1 868 (+1),
- реактивних систем залпового вогню – 393,
- засобів протиповітряної оборони ‒ 209,
- літаків – 278,
- гелікоптерів – 261,
- безпілотників оперативно-тактичного рівня – 1 537 (+1),
- крилатих ракет ‒ 480,
- кораблів (катерів) ‒ 16,
- автомобільної техніки та автоцистерн – 4 371 (+3),
- спеціальної техніки ‒ 161.