Служба безпеки України зібрала доказову базу на ще бойовика російської ПВК Вагнера, якого взяли в полон наприкінці грудня минулого року під час бою під Бахмутом.
За даними слідства, 23-річний громадянин однієї з країн Центральної Азії, який відбував покарання в Тюменській виправній колонії РФ за зґвалтування, приєднався до вагнерівців у жовтні.
За ч. 4 ст. 447 Кримінального кодексу України (найманство) підозрюваному загрожує до 10 років тюрми.
Рада Євросоюзу 24 квітня погодилася встановити договірні відносини з Україною в рамках Гаазької конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.
Україна ратифікувала Конвенцію у 2022 році. Це означає, що договірні відносини між Києвом та ЄС будуть встановлені з 1 вересня 2023 року.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що Україна працює над обміном полоненими з країною-агресором РФ у форматі “всіх на всіх” і вже наближається до того, щоб це відбулося.
За його словами, Україна вже звільнила з полону понад 2,2 тис. людей.
The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб та документи пише, що російські кораблі переправляють велику кількість артилерійських снарядів та інших боєприпасів із Ірану через Каспійське море.
За даними видання, протягом останніх шести місяців вантажні судна перевезли понад 300 тис. артилерійських снарядів та мільйон патронів із Ірану до РФ.
68 окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша показали, на що здатна Шабля – український автоматизований дистанційно-керований вогневий комплекс, призначений для стаціонарної установки на нерухомі об’єкти або спецтранспорт.
Він дозволяє вести бій на відстані і зберігати життя захисників.
Загрози атаки з боку Білорусі на сьогоднішній день відсутні.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас у Житомирі.
– Я вважаю, що на сьогодні, саме на сьогодні, відповідно до всіх даних, які я маю, загрози в цьому напрямку (з боку Білорусі, – Ред.) немає, – заявив Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів про обороноздатність регіону та ситуації на кордоні з Білоруссю
Поразка Росії є гарантією нормального життя для Європи, безпека якої залежить від швидкості й обсягів постачання зброї. Важливим також є надання боєприпасів українським військовим для відновлення територіальної цілісності нашої держави та справедливого миру.
Про це під час Ради міністрів закордонних справ ЄС заявив голова МЗС Дмитро Кулеба.
– Поразка Росії – це гарантія нормального життя для Європи. Нині немає жодного важливішого завдання. Для його досягнення Україні потрібно більше зброї та боєприпасів, і все це має бути доставлене якомога швидше, – каже міністр.
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заперечує намір завдати ударів по Москві, про що раніше писала газета Washington Post, посилаючись на витік матеріалів Пентагону.
– У черговий раз бачимо дивну медіасенсацію… “На річницю війни Україна планувала завдати ударів по Москві всім, що має, але партнери відмовили”, – конспірологічно повідомляють шановні американські ЗМІ. Звичайно, без деталей та логіки. І тому одразу одне просте питання. А навіщо нам варто було б це робити? Щоб що? Яке завдання вирішила така одноразова акція? Чи змінила хід війни? Змусила б росіян тікати? Скасувала б потребу у зброї? – написав він у Twitter.
Організація Північноатлантичного договору (НАТО) має ухвалити амбітні рішення щодо майбутнього приєднання України до військового блоку.
Про це заявив президент Володимир Зеленський під час брифінгу з прем’єркою Естонії Каєю Каллас у понеділок, 24 квітня.
Він уточнив, що під час зустрічі з Каллас обговорювалися очікування від саміту НАТО, який відбудеться в столиці Литви – Вільнюсі протягом 11-12 липня.
– Зараз саме час, коли Альянс потребує амбітних рішень. Надійна безпека в Європі може ґрунтуватися лише на повній визначеності у відносинах на східному фланзі НАТО, передовсім у відносинах між Україною і НАТО, – наголосив Зеленський.
У Берліні взяли до уваги слова заступника міністра закордонних справ України, експосла у ФРН Андрія Мельника щодо необхідності збільшити військову допомогу Україні.
Про це під час брифінгу заявив речник німецького уряду Штеффен Гебештрайт.
– Ми взяли до уваги цю вимогу. Федеральний уряд, як і багато інших країн Європи та євроатлантичної спільноти, підтримує Україну відповідно до можливостей: політично, фінансово, гуманітарно, а також зброєю. Ми робимо те, що в наших силах, – каже він.