Травень 2026 року став місяцем гучних заяв та активного обговорення майбутніх змін у сфері мобілізації, військового обліку та проходження служби. Влада анонсувала одразу кілька реформ, які стосуються роботи військово-лікарських комісій, контрактної системи, грошового забезпечення військових та правил мобілізації.
На цьому тлі багатьох українців цікавить, які саме нововведення можуть запрацювати вже з 1 червня та як вони вплинуть на військовозобов’язаних.
Факти ICTV розпитали адвокатку LEGAL STRATEGY Віолету Монастирську про зміни до закону про мобілізацію з червня 2026 та що може змінитися для громадян у межах нової мобілізаційної політики.
- Червень 2026: нові правила мобілізації та бронювання
- Нормативні зміни, що вже набули чинності
- Закон про мобілізацію з 1 червня: що хочуть змінити
- Справедливе бронювання та участь в обороні: що передбачає Законопроєкт №15237
- Розбронювання медичних працівників: правова природа і наслідки
- Мобілізація з 1 червня 2026: відповідальність за порушення
- Реформування армії з червня 2026 року
- Мобілізація чоловіків віком 18-25 років
- Контракти на 6-9 місяців і зарплата від 30 тис.: Сирський про реформу армії
- Збільшення кількості скарг на мобілізацію
Червень 2026: нові правила мобілізації та бронювання
Як розповіла фахівчиня, відповідно до статті 1 закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію №3543-XII, мобілізація є комплексом заходів із переведення національної економіки, органів державної влади та Збройних сил на функціонування в умовах особливого періоду.
28 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №15198, яким затверджено указ президента Про продовження строку проведення загальної мобілізації – з 4 травня 2026 року на 90 діб.
Режим воєнного стану продовжує діяти на підставі закону України Про правовий режим воєнного стану №389-VIII, відповідно до статей 5 і 8 якого обмежуються окремі конституційні права громадян в частині свободи пересування та вибору місця проживання. Режим воєнного стану продовжено на 90 діб – до 2 серпня 2026 року.
Кабмін змінив правила бронювання в Україні: що передбачають нові вимоги
22 травня Кабінет міністрів України ухвалив оновлені правила бронювання військовозобов’язаних працівників, які працюють на критично важливих підприємствах. Про це в ефірі телемарафону Єдині новини повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
За словами міністра, ключова зміна стосується фінансового критерію для підтвердження статусу критично важливого підприємства та можливості бронювання співробітників. Тепер мінімальний рівень заробітної плати для таких працівників підвищується майже до 26 тисяч гривень і має становити не менше трьох мінімальних зарплат, що наразі дорівнює 25 941 грн. Водночас для прифронтових територій умови залишаються незмінними — поріг зберігається на рівні 21 600 грн.
Окремо уточнюється, що працівників, які вже мають відстрочку та одночасно працюють за сумісництвом, тепер враховуватимуть лише один раз — за основним місцем роботи. Раніше такі співробітники могли зараховуватися до квоти одразу в кількох компаніях, що фактично дозволяло підприємствам завищувати кількість заброньованих працівників.
Очікується, що нова норма набуде чинності орієнтовно в середині червня — через 10 днів після офіційного запуску постанови. У цей період центральні та регіональні органи влади мають переглянути власні критерії критичності підприємств та погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.
Протягом червня державні структури також оновлюватимуть підходи до визначення критично важливих підприємств, а в липні–серпні компанії повинні будуть повторно підтверджувати свій статус уже за новими правилами. За словами Олексія Соболева, ті підприємства, які не відповідатимуть встановленим вимогам до кінця літа, можуть втратити статус критично важливих.
Оновлені правила також змінюють підхід до обліку працівників, які працюють на умовах неповної зайнятості. Якщо раніше їх могли враховувати одразу в кількох підприємствах, то тепер такий механізм скасовується, щоб уникнути дублювання показників і спотворення квот.
Крім того, уряд продовжує цифровізацію процесу: на порталі Дія вже запущено нову можливість бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу, що має спростити процедуру оформлення відстрочок.
Нормативні зміни, що вже набули чинності
За словами адвокатки, з 2 лютого 2026 року переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік здійснюється протягом 72 годин після того, як список сформовано через державний електронний реєстр підприємств та організацій (ЄДР). Це означає, що дані беруться з офіційної бази автоматично, без ручного опрацювання, відповідно до Порядку бронювання, затвердженого постановою КМУ №76, та Закону України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію.
Отже зараз повернулися до звичайного строку розгляду. Раніше, за тимчасовими правилами, відповідно до постанови №1608, для критично важливих підприємств рішення приймали протягом 24 годин. Після завершення дії цих правил знову діє стандартний строк.
Анулювання відстрочки від призову для працівників критично важливих підприємств здійснюється засобами порталу Дія не частіше одного разу на п’ять календарних днів. Ця норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка визначає підстави та порядок надання і скасування відстрочки від призову в умовах мобілізації.
Таким чином, цифровізація військового обліку забезпечує оперативність постановки на спецоблік і водночас встановлює чіткі процедурні обмеження щодо частоти анулювання відстрочок, мінімізуючи зловживання з боку як роботодавців, так і посадових осіб.
Нові правила вручення повісток. З 1 січня 2026 року (нова ред. ст. 21 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) повістки вручаються також у навчальних закладах, держустановах, на блокпостах і в пунктах пропуску. Розширено сферу ст. 210 КУпАП щодо відповідальності за ухилення.
Закон про мобілізацію з 1 червня: що хочуть змінити
У Міністерстві оборони України готують комплексні зміни, спрямовані на реформування роботи військово-лікарських комісій та вдосконалення системи мобілізації.
У відомстві заявляють, що нові рішення мають допомогти усунути проблеми, які виникали під час проходження ВЛК, а також виправити помилки, допущені раніше під час медичних оглядів військовозобов’язаних.
Адвокатка розповіла, що 13 травня 2026 року до Верховної Ради України одночасно внесено 10 законопроєктів, що системно охоплюють реформу мобілізаційного законодавства:
- №15236 Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації;
- №15237 Про справедливе бронювання та участь в обороні;
- №15238 Про відповідальність держави перед військовослужбовцями;
- №15242 Про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби в умовах війни;
- №15243 Про національну модель оборони за принципом тотального резерву;
- №15244 Про довгострокову мотиваційну модель військової служби;
- №15234 Про поетапну модель військової служби та гарантовану демобілізацію;
- №15114, №15115 та №15116 спрямовані на посилення відповідальності за порушення у сфері мобілізації.
– Наразі жоден із перелічених законопроєктів не набув чинності. Відповідно до статей 84–86 Регламенту Верховної Ради України, законопроєкт проходить кілька обов’язкових стадій: розгляд у профільному комітеті, перше та друге читання, підпис Президента та офіційне оприлюднення. Набрання чинності з 1 червня 2026 року є процедурно неможливим, – попередила адвокатка.
Справедливе бронювання та участь в обороні: що передбачає Законопроєкт №15237
Законопроєкт пропонує змінити ст. 25 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме перенести критерії бронювання з рівня постанов КМУ (постанова №76) на рівень закону (ст. 8 Конституції України принцип верховенства права).
Ключовою новацією є обов’язковий кореспондуючий обов’язок для заброньованих, потрібно обрати одну з трьох форм участі в обороні, а саме:
- Працевлаштування на об’єкті критичної інфраструктури – з одночасним скороченням переліку таких об’єктів.
- Служба в резерві – регулярні збори та готовність до мобілізації у прискореному порядку, що кореспондується з нормами закону України Про військовий обов’язок і військову службу.
- Цільові оборонні внески — від 1 до 2 мінімальних заробітних плат щомісяця, що потребуватиме узгодження з нормами Податкового та Бюджетного кодексів.
Законопроєкт також передбачає заборону безстрокового бронювання та запровадження обов’язкового регулярного перегляду підстав для відстрочки, створення публічного Реєстру заброньованих осіб та скорочення переліку підприємств критичної інфраструктури, що дають право на бронювання.
Адвокатка розповіла, що у разі прийняття законопроєкту роботодавці стають суб’єктами контролю за виконанням заброньованими працівниками обов’язкових форм участі в обороні. Невиконання може позбавити підприємство права на бронювання загалом. З огляду на це, рекомендуємо провести аудит поточних бронювань вже зараз.
Розбронювання медичних працівників: правова природа і наслідки
Постановою КМУ №36 від 14.01.2025 (зміни до пост. №76) було надано право 100% бронювання медичних працівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності.
До цих змін можна було бронювати лише 50% таких працівників. Зазначений Порядок прийнятий на підставі частини 7 статті 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
МОЗ анулює бронювання окремих медичних працівників на запит Міністерства оборони та Командування медичних сил щодо потреб у конкретних фахівцях. Адвокатка пояснила, що після погодження розброньований медик укладає контракт із ЗСУ строком на 1 рік. МОЗ запевняє, що масового розбронювання не планується, кожен випадок розглядається окремо.
Як зазначила фахівчиня, прописаний механізм є правомірним і ґрунтується на частині 8 статті 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка передбачає можливість анулювання відстрочки в разі зміни обставин або виникнення потреб у поповненні Збройних сил.
Разом із тим необхідно акцентувати на таких правових аспектах:
- Право на оскарження. Рішення МОЗ є індивідуальним адміністративним актом у розумінні ст. 19 КАСУ. Воно оскаржується до адміністративного суду у шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАСУ). Підставами для оскарження є порушення процедури, відсутність належного запиту від Міноборони, невідповідність критеріям “незамінності” або явна неспівмірність рішення з потребами цивільної медицини.
- Гарантія збереження посади. Стаття 119 КЗпП зберігає за розброньованим місце роботи і посаду на весь строк служби. Звільнення в цей період є незаконним і тягне відповідальність за ст. 172 КК України.
- Роль медичного закладу. Права вето немає, проте заклад може подати обґрунтоване заперечення через МОЗ із посиланням на критичність посади, особливо якщо фахівець єдиний у районі. Таке заперечення є юридично значущим і має враховуватись при прийнятті рішення.
Адвокатка попередила, що медичним закладам слід вже зараз сформувати і затвердити внутрішнім наказом перелік посад, заміщення яких є критичним, з документальним обґрунтуванням. Це суттєво підвищить шанси на успішне оскарження або врахування заперечення.
Мобілізація з 1 червня 2026: відповідальність за порушення
Законопроєкти №15114, №15115 та №15116 передбачають посилення відповідальності за порушення норм мобілізаційного законодавства в обидва боки.
Законопроєкт №15116 запроваджує механізм автоматичного скасування штрафу у розмірі 17 000 грн (передбаченого статтею 210-1 КУпАП), якщо він накладений без законних підстав, зокрема, за так звану “бусифікацію”.
Це пряма реакція законодавця на численні зловживання з боку окремих посадових осіб ТЦК та СП, задокументовані правозахисними організаціями. Також спрощується процедура зняття з розшуку для жінок, помилково внесених до баз ЄДРПВВР.
Водночас посилюється відповідальність за ухилення від явки до ТЦК та невиконання законних вимог посадових осіб у сфері мобілізаційного обліку.
Реформування армії з червня 2026 року
Президент України Володимир Зеленський заявив у своєму Telegram-каналі про підготовку масштабних змін у системі функціонування української армії. За словами глави держави, у квітні військове керівництво та уряд уже погодили базові напрямки майбутньої реформи, а протягом травня триває фінальне узгодження механізмів її реалізації.
Старт реформи запланований на червень, і саме тоді, як зазначив президент, мають з’явитися перші практичні результати, насамперед у питаннях фінансового забезпечення військових.
Одним із ключових напрямків реформування стане перегляд системи грошового забезпечення у Збройних силах та інших підрозділах Сил оборони.
Зеленський повідомив, що доручив змінити принцип нарахування виплат таким чином, аби рівень доходу військовослужбовця безпосередньо залежав від складності виконуваних завдань, участі в бойових діях, досвіду та особистої ефективності.
При цьому мінімальне забезпечення для військових на тилових посадах планують встановити на рівні не нижче 30 тис. грн. Для бійців, які перебувають безпосередньо на передовій, виплати мають бути суттєво вищими. Окремо президент наголосив на необхідності помітного підвищення забезпечення для командирів, офіцерів і бойових сержантів.
У межах реформи особливий акцент планують зробити на підтримці піхоти. Зеленський підкреслив, що саме піхотинці сьогодні несуть основне навантаження на фронті, тому держава повинна забезпечити їм не лише належне ставлення, а й відповідний рівень матеріальної підтримки.
Для цього пропонується запровадити спеціальну систему контрактів саме для військових піхотних підрозділів. Попередньо йдеться про виплати в межах від 250 тис. до 400 тис. грн залежно від виконання бойових завдань та умов служби.
Також планується змінити підходи до формування особового складу та управління військовими. Президент повідомив про намір посилити контрактну складову у Силах оборони, щоб у перспективі перейти до більш прогнозованої системи проходження служби.
За задумом, це дозволить встановити чіткі терміни служби та поступово впровадити механізм звільнення тих військових, які були мобілізовані раніше. Йдеться про поетапне звільнення на основі визначених часових критеріїв, причому реалізацію такого підходу планують розпочати вже цього року.
Крім того, Зеленський заявив, що доручив військовому командуванню та Міністерству оборони провести обговорення реформи безпосередньо з бойовими командирами. Їхні пропозиції та практичний досвід мають врахувати під час остаточного доопрацювання змін.
Президент також повідомив, що вже найближчим часом очікує окрему доповідь щодо конкретних кроків реалізації реформи, графіка запровадження підвищених виплат та запуску оновленої контрактної системи.
Мобілізація чоловіків віком 18-25 років
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловився проти ідеї мобілізації чоловіків віком від 18 до 25 років. Свою позицію він озвучив в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи дискусії щодо можливого зниження мобілізаційного віку.
За словами Буданова, нинішня система рекрутингу до Збройних сил України не забезпечує достатнього поповнення особового складу, однак навіть у цих умовах залучення наймолодшої вікової групи може мати критичні наслідки. Він наголосив, що після багатьох років війни мотивувати людей до служби стає дедалі складніше.
Відповідаючи на питання журналіста про можливе створення резерву з підготовлених чоловіків до 25 років, яких не відправлятимуть безпосередньо на фронт, але залучатимуть до служби в тилу, Буданов застеріг, що масова мобілізація цієї вікової категорії фактично означатиме втрату цілого покоління для держави.
Окремо він також прокоментував безпекові ризики, зазначивши, що Російська Федерація теоретично зберігає здатність до застосування ядерної зброї в будь-який момент, однак на сьогодні немає ознак підготовки до такого сценарію.
На тлі цих заяв у Верховній Раді паралельно обговорюють можливість запровадження базової загальної військової підготовки (БЗВП) як обов’язкової умови для виїзду чоловіків за кордон. Водночас раніше було дозволено виїзд з України для чоловіків віком 18–22 років.
Контракти на 6-9 місяців і зарплата від 30 тис.: Сирський про реформу армії
У Збройних силах України розглядають можливість запровадження короткострокових контрактів для військовослужбовців терміном від шести до дев’яти місяців. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю виданню Мілітарний.
За його словами, нові формати служби передбачають різні варіанти контрактів, зокрема короткі угоди для військових, які звільнилися після поранень, але готові повернутися до служби. Окремо також обговорюються контракти на 10 місяців для діючих військовослужбовців і довші — на 2–3 роки для новобранців.
Сирський наголосив, що паралельно з контрактною системою зберігатиметься і мобілізаційний механізм, а рівень грошового забезпечення планують уніфікувати. Мінімальна зарплата військових, за його словами, має становити не менше 30 тис. грн, із додатковими надбавками для бійців на передовій.
Збільшення кількості скарг на мобілізацію
Кількість звернень і скарг, пов’язаних із мобілізаційними заходами в Україні, з 2022 року зросла у 333 рази. Така динаміка свідчить про необхідність створення окремої робочої групи, яка б системно реагувала на порушення прав громадян під час мобілізаційних процедур.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час виступу у парламенті 13 травня. Він наголосив, що саме питання мобілізації у 2025 році стало одним із найбільш чутливих у роботі його офісу.
За його словами, кількість звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізації перевищила 6 тисяч, що у 333 рази більше, ніж у 2022 році. Лубінець також заявив, що серед зафіксованих проблем трапляються випадки застосування сили, використання балаклав та інші порушення прав людини, які потребують окремої реакції держави.
Омбудсман зазначив, що раніше надані доручення щодо виправлення ситуації не дали очікуваного результату, тому чинна система потребує перегляду. Він підкреслив, що громадяни під час взаємодії з мобілізаційними структурами мають бути захищені від будь-яких порушень своїх прав.
У зв’язку з цим Лубінець закликав створити робочу групу на рівні Міністерства оборони із залученням його офісу та представників парламенту, яка б напрацювала комплексні рішення для покращення ситуації.
Водночас раніше повідомлялося про судові рішення щодо порушень у роботі окремих територіальних центрів комплектування, зокрема випадки незаконного утримання людей та інших дій, які перевірялися в межах відповідних проваджень.
Адвокатка підсумувала, що червень 2026 року стане місяцем парламентських дискусій, а не масового набрання чинності нових норм.
– Чинна сукупність правил (прискорений облік через ЄДРПВВР, нові правила вручення повісток, точкове розбронювання медиків) свідчить про системне посилення мобілізаційного тиску в межах діючої нормативної бази. Законопроєкт №15237, у разі його прийняття, докорінно змінить логіку відносин між державою, роботодавцем і заброньованим працівником. Підготовку до цих змін доцільно розпочинати вже сьогодні, – підсумувала Віолета Монастирська.
