Росія 27 серпня завдала масованого удару по Україні. Під вогнем опинилися щонайменше сім регіонів та Київ. Російські війська застосували ударні безпілотники, зокрема реактивні, а також ракети. Основними напрямками атаки стали Київщина, Одещина, Дніпропетровщина, Полтавщина та Запоріжжя.
За даними Повітряних сил, загалом ворог запустив 258 ударних БпЛА типу Shahed, близько третини з яких були реактивними, а також протикорабельні ракети Онікс і балістичні Іскандер-М/KN-23. Українська ППО збила або придушила протикорабельну ракету Онікс, сім балістичних ракет, три БпЛА S8000 Бандероль та 222 ударні безпілотники.
Окремо російські війська продовжили атаку вдень. Із 07:00 до 19:00 противник застосував близько 140 ударних БпЛА, понад 100 із них — реактивні. Більшість дронів була спрямована на столицю. Попередньо, українські сили протиповітряної оборони збили або подавили близько 120 безпілотників.
За даними міністра внутрішніх справ Івана Вигівського, лише вчора у столиці сигнал повітряної тривоги оголошували 13 разів. Упродовж доби внаслідок обстрілів території України загинули 16 людей, ще 50 — постраждали.
— Останні дві доби окупанти майже безперервно запускають реактивні безпілотники по регіонах України, зокрема по Києву та Київській області. Б’ють по цивільних підприємствах, складах з продуктами, гіпермаркетах, поштових терміналах, складах, де зберігаються книги. Зараз рятувальники продовжують працювати на Київщині, де ситуація найскладніша, — каже міністр.
Куди влучила РФ і що постраждало
Одним із головних напрямків удару 27 серпня стала Київщина. Наслідки атаки виявилися особливо відчутними для логістичної інфраструктури та великих складських об’єктів.
Унаслідок удару пошкоджено склад мережі Коло, яка входить до компанії Varus. Працівники, на щастя, не постраждали. Проте компанія оцінює збитки та шукає альтернативні рішення, щоб мінімізувати вплив удару на постачання. Через пошкодження складу можливі тимчасові затримки з доставкою окремих товарів. Водночас магазини Коло продовжили працювати у штатному режимі.
Значних руйнувань зазнали й інші логістичні об’єкти великих українських ритейлерів.
Повністю знищено склад готової кондитерської продукції Roshen у Чубинському Бориспільського району. Для компанії це вже другий знищений склад від початку повномасштабного вторгнення — попередній був втрачений унаслідок атаки на Яготин. Через значні збитки можуть виникнути тимчасові перебої з постачанням окремих товарів, однак компанія вже залучає альтернативні складські потужності.
Російський удар також знищив основний розподільчий центр мережі Будинок Іграшок, де зберігалася значна частина товарних запасів. Через це можливі затримки з доставкою онлайн-замовлень. Водночас фізичні магазини та сайт мережі продовжують працювати.
Пошкоджень зазнав і новий склад Фори, який мережа почала використовувати лише 23 серпня. Це вже третій удар по логістичній інфраструктурі ритейлера протягом серпня. Компанія також змушена перебудовувати логістичні маршрути.
У Кривому Розі російська балістика влучила у промислове підприємство. Також уночі та вранці російські війська атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.
Таким чином, наслідки атаки 27 серпня вийшли далеко за межі безпосередніх руйнувань. Удари по великих складах і розподільчих центрах створюють додаткове навантаження на українську систему постачання, змушуючи компанії шукати нові маршрути та резервні потужності.
РФ вдосконалює засоби атаки
Тривалі повітряні тривоги та часті російські атаки не свідчать про те, що РФ кардинально змінила тактику або перейшла до нового етапу ескалації. Про це у коментарі Фактам ICTV зазначив директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський.
За його словами, росіяни накопичили певну кількість засобів ураження і почали активніше застосовувати дрони з реактивною тягою. Це суттєво ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі БпЛА мають значно вищу швидкість.
— В даному випадку треба казати про те, що ворог накопичив певні засоби для нападу і почав активно використовувати засоби, які працюють на реактивній тязі. Зокрема, це реактивні Шахеди, — каже військовий.
Храпчинський пояснює, що зі звичайними Shahed, оснащеними двигунами внутрішнього згоряння, українська ППО може ефективніше боротися завдяки розгалуженій системі засобів протидії. Натомість швидкість реактивних дронів може становити від 360 до 500 км/год і більше.
Через це для їхнього перехоплення доводиться застосовувати ракети класу повітря — повітря та поверхня — повітря, а також авіацію, ПЗРК та комплекси протиповітряної оборони середньої дальності.
— Ми активно почали використовувати авіацію, активно почали використовувати малу тактичну ППО на кшталт мобільного ЗРК середньої дальності NASAMS, ПЗРК Mistral тощо, — зазначає Храпчинський.
Росія намагається виснажити запаси ракет
На думку військового експерта, одна з головних цілей РФ зараз — змусити Україну витрачати якомога більше дорогих ракет-перехоплювачів.
— Основна ставка ворога — це виснажити наші запаси ракет, для того щоб послабити й інші напрямки протидії, які у нас більш ефективні, — пояснює він.
Особливо важливим це стає напередодні опалювального сезону. Росія може намагатися максимально виснажити українські запаси ракет, щоб ускладнити роботу ППО взимку.
Водночас Анатолій Храпчинський наголошує: говорити про кардинальну зміну російської тактики ударів наразі не варто.
— Ніякої зміни тактики завдання ударів не відбулося. Зміна відбулася виключно у застосуванні реактивних засобів, — наголошує він.
Російські війська також постійно змінюють характеристики польоту безпілотників, намагаючись знайти спосіб обійти українську протиповітряну оборону. За словами Храпчинського, дрони можуть летіти на надмалій висоті або, навпаки, підійматися дуже високо. Наявність збільшеного бака пального також дає змогу збільшувати дальність польоту.
— Ворог просто постійно підлаштовується під нашу протидію. Тут іде логічний шлях вдосконалення ворогом своїх спроможностей, — зазначив офіцер Повітряних сил у резерві.
Храпчинський наголошує, що Росія традиційно робить ставку на кількість засобів ураження, а не на дотримання правил ведення війни.
— Не треба шукати логіки чи розуму в діях Російської Федерації. Її тактика одна — призвести до гуманітарної катастрофи, вбити якомога більше цивільного населення для того, щоб залякати нас, залякати західних партнерів. Все для того, щоб ми йшли на поступки, — каже він.
Водночас, за його словами, Росія також зазнає втрат і ударів по своїх військових та економічних можливостях. Зокрема, Храпчинський звертає увагу на ураження російської авіації, хоча окремі знищені літаки можуть не використовуватися безпосередньо для бойових вильотів, а залучатися до підготовки екіпажів. Наприклад, на аеродромі Енгельс уражено літак Ту-25МС.
Які ресурси допомагають РФ
Анатолій Храпчинський наголосив, що Кремль має можливість підтримувати виробництво та застосування засобів ураження завдяки зовнішнім зв’язкам. Серед ключових партнерів Росії — Білорусь, Китай та Іран.
— У Росії є шикарний ресурс — Білорусь. 14 підприємств випускають мікроелектроніку, — зазначає військовий.
За його словами, Росія також має прямий доступ до китайських технологій, що дозволило суттєво покращити технічні можливості засобів ураження.
Окремим джерелом підтримки залишається Іран, який допомагає РФ, зокрема у розвитку безпілотних технологій.
Храпчинський також звертає увагу на можливість обходу санкцій через треті країни та логістичні маршрути. Зокрема, це турецькі порти, через які, за його словами, до Росії продовжують надходити товари в обхід обмежень.
Росія намагається створити логістичний хаос
Удари по великих складах і логістичних центрах можуть бути частиною ширшої стратегії економічного виснаження України. Таку думку висловив кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус.
За його словами, характер російських ударів свідчить про те, що війна набуває рис війни на виснаження, де економічна складова стає одним із ключових напрямків.
— Росія розуміє, що війна, яку вона розпочала, вже перейшла від війни на захоплення територій до війни на виснаження. Тобто це економічна війна, — зазначив експерт.
За словами Івана Уса, під час економічної війни противник намагається завдати максимальної шкоди цивільній економіці, зокрема системі забезпечення населення товарами та продуктами. Економіст вважає, що Росія усвідомила нездатність досягти своїх початкових цілей і тому намагається погіршити якість життя українців.
— Росіяни хочуть посіяти максимальний хаос в Україні, — наголосив він.
Один із можливих наслідків атак на логістичні об’єкти — тимчасовий дефіцит окремих товарів. Водночас попередній досвід показує, що зникнення певної продукції з полиць не обов’язково означає тривалий дефіцит. Після попередніх ударів торговельні мережі відновлювали асортимент.
Експерт не очікує масштабного ефекту доміно, за якого пошкодження кількох великих складів паралізує постачання товарів по всій країні.
Водночас, за його оцінкою, Росія навряд чи обмежуватиметься ударами по якомусь одному сегменту економіки.
— Навряд чи Росія зосередить удари лише на чомусь одному: чи то продукти харчування, чи то будівельні матеріали, чи то електроніка. Росіяни намагатимуться зачепити всі сфери нашого життя, — сказав Іван Ус.
Попри це, Україна має резерв логістичних потужностей і досвід швидкої перебудови системи постачання. Економіст наголошує, що український бізнес уже проходив через значно складніші виклики у 2022 році, коли через бойові дії та наближення російських військ доводилося фактично заново вибудовувати маршрути постачання.
За словами Івана Уса, саме цей досвід дає підстави вважати, що українська логістика й цього разу зможе адаптуватися до нових ударів.
Атака 27 серпня показала, що російські удари дедалі сильніше впливають не лише на безпеку цивільного населення та інфраструктуру, а й на повсякденну роботу української економіки. Знищення та пошкодження великих складських і розподільчих центрів змушує бізнес витрачати додаткові ресурси на відновлення та пошук альтернативних маршрутів.
Росія не відмовляється від масованих атак, однак постійно адаптує технічні засоби до української ППО. Одним із ключових завдань РФ напередодні зими може бути саме виснаження запасів українських ракет-перехоплювачів і створення додаткового навантаження на систему ППО.