Із початку серпня Росія почала активно бити по великих розподільчих центрах і складах українських торговельних мереж. Під ударами опинилася інфраструктура Fozzy Group, Фори, VARUS, NOVUS, АТБ, Епіцентру та інших компаній. Загальні збитки вже оцінюють у десятки мільярдів гривень.
За словами міністра аграрної політики України Тараса Висоцького, російські атаки знищили близько 90% логістичної інфраструктури, яка забезпечує продовольством торговельні мережі. Ритейлери змушені переходити на доставку “з коліс”, коли продукція надходить безпосередньо від виробника до магазину, диверсифікують маршрути та відмовляються від концентрації великих запасів в одному місці.
Унаслідок ударів РФ у деяких супермаркетах почали з’являтися порожні полиці. Це, своєю чергою, спровокувало хвилю панічних повідомлень у соцмережах та побоювання можливого дефіциту. Частина покупців почала скуповувати продукти про запас, як-от крупи, макарони, цукор тощо.
Втім, у Міністерстві аграрної політики запевняють: підстав для паніки немає. Україна має значний запас продовольства. За словами міністра Тараса Висоцького, близько 70–80% більшості видів продуктів харчування, які виробляються в Україні, споживається всередині країни, а решта йде на експорт. Водночас міністр заявив, що російські удари потенційно можуть вплинути на загальний рівень цін на продукти. За його оцінкою, на макрорівні здорожчання може становити близько 2,5%.
Факти ICTV розпитали експертів, чи очікувати дефіциту продуктів та ліків, чи зростуть ціни на них та чи варто робити запаси.
Атаки на торговельні мережі України
Однією з перших великих компаній, яка зазнала ударів по складській інфраструктурі, стала корпорація Біосфера. Увечері 4 серпня російський безпілотник влучив у склад компанії в Дніпрі, де зберігалися запаси готової продукції.
Наступного дня у Києві повністю згорів логістичний центр Епіцентру на Віскозній, який був одним із ключових вузлів логістичної мережі компанії.
Ще одного удару росіяни завдали по логістично-виробничому комплексу Епіцентру в Калинівці. Унаслідок атаки загинув працівник підприємства, ще троє його колег дістали поранення.
Російські ракети також знищили два великі складські комплекси. Одна з них влучила у завод Epicentr Ceramic Corporation, який виробляв керамічну плитку. У компанії заявили, що вибух практично зруйнував підприємство, через що подальша робота заводу стала неможливою.
Після російської ракетної атаки в ніч на 5 серпня Фора втратила частину складської інфраструктури та товарних запасів. Це змусило мережу змінювати логістичну модель. За словами CEO компанії Дмитра Фільченкова, нова система постачання є дорожчою та складнішою. Загальні збитки Фори оцінюють приблизно у 1,15 млрд грн.
Нові удари сталися 27 серпня. Під час масованої атаки повністю зруйновано склад готової кондитерської продукції Roshen у Чубинському Київської області. Також атака знищила основний розподільчий центр мережі Будинок іграшок, де зберігалася значна частина товарного запасу. Тоді попередили про можливі затримки з доставкою онлайн-замовлень, однак фізичні магазини та сайт продовжили працювати.
Пошкоджень зазнав і новий склад Фори, який мережа почала використовувати лише 23 серпня. То був третій удар по логістичній інфраструктурі ритейлера за серпень.
Російський безпілотник також вдарив по розподільчому центру компанії Comfy на Київщині. Працівники не постраждали. Після атаки ритейлер перейшов у посилений режим роботи, щоб забезпечити продажі та роботу онлайн-каналів.
З 28 серпня мережа АТБ запровадила обмеження на продаж окремих продуктів харчування. Водночас представники компанії заявили, що дефіциту товарів у мережі немає.
Станом на 28 серпня Тарас Висоцький повідомляв, що через російські удари по складах і розподільчих центрах було знищено близько 90% логістики продуктових торговельних мереж.
У перші дні вересня атаки на логістичну інфраструктуру продовжилися. 2 та 3 вересня російські війська завдавали ударів по продовольчій та логістичній інфраструктурі Дніпра. Зокрема, ворожа ракета-дрон Бандероль знищила депо та відділення Нової пошти.
3 вересня російська атака також спричинила пожежу на логістичному комплексі ТОВ Біокон у Бориспільському районі Київської області. Про це Forbes Ukraine повідомила генеральна директорка компанії Віра Павлова.
Біокон має один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів в Україні, загальною площею близько 30 тис. кв. м.
3 вересня фармацевтична компанія Teva Україна повідомила, що її склад двічі зазнав ворожих ударів. На щастя, люди не постраждали. Компанія оцінює наслідки атаки й робить все можливе, щоб мінімізувати вплив на постачання ліків.
За словами Тараса Висоцького, найбільше від російських атак постраждали продовольчі склади у Київській та Дніпропетровській областях. Остаточні збитки ще підраховують, однак попередньо йдеться про 3–5 млрд грн від одного великого удару. Загальний обсяг втрат уже може вимірюватися десятками мільярдів гривень.
Чи загрожує Україні дефіцит продуктів і ліків
Попри масштаб пошкодження складської та логістичної інфраструктури, безпосередньої загрози дефіциту продуктів харчування наразі немає.
Кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус у коментарі Фактам ICTV зазначив, що український ринок має достатній запас продовольства. На його думку, нинішні побоювання значною мірою підігріваються панічними настроями.
— Україна продуктами харчування забезпечена дуже добре, — наголосив Ус.
Водночас із ліками ситуація дещо складніша. Насамперед це стосується імпортних препаратів. Українські ліки виробляються всередині країни, тому безпосередньої залежності від міжнародної логістики в цьому сегменті немає.
Імпортна продукція надходить до України, зокрема, через Румунію та Польщу. Тобто український ринок не залежить від одного-єдиного маршруту постачання, знищення якого могло б паралізувати весь імпорт.
— З ліками ризик вищий, але не скажу, що він абсолютний, — пояснив економіст.
За словами Уса, перебудова логістики не повинна зайняти місяці. Досвід перших тижнів повномасштабної війни показав, що бізнес може досить швидко адаптувати маршрути постачання.
— Двох тижнів цілком вистачає для того, щоб зрозуміти, як краще забезпечувати продукцією великі міста, — зазначив він.
Економіст погоджується із заявами уряду про достатні запаси продовольства. Водночас він звертає увагу, що окремі категорії товарів потребують особливих умов зберігання, зокрема певного температурного режиму. Тому з такою продукцією можуть виникати тимчасові перебої.
Те саме стосується імпортних товарів. Однак, за словами Уса, навіть у цьому випадку йдеться радше про можливі затримки з постачанням, а не про критичний дефіцит.
Очільник Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак у коментарі Фактам ICTV також говорить, що попри прицільні удари РФ по продовольчих складах Україні не загрожує навіть близько той дефіцит продуктів, який міг би суттєво вплинути на ситуацію на ринку. За його словами, є кілька причин.
Перша і головна причина — Україна має значне перевиробництво основних груп продуктів харчування та сировини для них.
Друга — через війну з України виїхали близько 8 млн людей, тоді як обсяги врожаю та переробки різних видів продовольства залишаються майже на тому самому рівні. Це означає суттєве скорочення споживання на внутрішньому ринку.
Третя причина — Росія вже кілька місяців фактично відновила так звану морську блокаду українських портів, через які проходила значна частина аграрного експорту.
Відтак частина сільськогосподарської продукції, яка мала б піти на зовнішні ринки, залишиться в Україні та буде доступною для внутрішнього споживання.
— Тому, якщо врахувати всі ці фактори, можемо самі себе запитати: де тут може виникнути дефіцит продуктів в Україні? Те, що зараз в окремих точках, мережах супермаркетів чи відділах може бути менше певної продукції, — це лише тимчасові проблеми з перебудовою логістики, — зазначив Андрій Новак.
За словами експерта, після ударів по складах потрібен певний час, щоб укласти нові угоди з власниками інших складських приміщень, домовитися з постачальниками та зробити додаткові закупівлі.
Чому зараз ситуація не така, як у 2022 році
Іван Ус також порівнює нинішню ситуацію з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді українці опинилися в абсолютно новій шоковій реальності та не розуміли, як розвиватимуться події далі. Це стало одним із факторів, які посилювали ажіотаж. Зараз ситуація інша: бізнес і споживачі вже мають досвід роботи в умовах війни та розуміють, як швидко можуть перебудовуватися ланцюги постачання.
Водночас була відмінність у забезпеченні Києва. Тоді у лютому–березні 2022 року значна частина продовольчих складів опинилася під російською окупацією, бо розміщувалася за межами столиці. Після звільнення цих територій постачання поступово відновилося.
Нинішні удари по логістичній інфраструктурі, за словами економіста, створюють додаткове навантаження на бізнес, змушуючи компанії шукати нові маршрути та розосереджувати запаси.
Чи подорожчають продукти
Ще один наслідок ударів по складах — потенційне зростання вартості товарів.
У Мінагрополітики прогнозують, що загальний вплив на ціни може становити близько 2,5%. Іван Ус пояснює: найбільше ризикують подорожчати товари, пропозиція яких є обмеженою або які потребують специфічних умов зберігання та транспортування.
— Ось тут ціни будуть вищі через те, що скорочується кількість одиниць продукції, а закони ринку Адама Сміта ніхто не скасовував. Тобто ринкові ціни залежать від попиту та пропозиції, — пояснив економіст.
Водночас масштабного та одномоментного стрибка цін не повинно відбутися, якщо на ринку зберігатиметься конкуренція.
Постачальники та торговельні мережі зацікавлені не лише у збереженні товару, а й у тому, щоб покупець продовжував його купувати. Надмірне підвищення цін може зробити продукцію неконкурентною.
— Наявність конкуренції — це стримувальний фактор для суттєвого підвищення цін на одиницю продукції, — зазначив Ус.
Такої ж думки дотримується й Андрій Новак. Він зазначає, що український продовольчий ринок є одним із найбільш конкурентних.
— Саме жорстка конкуренція не дозволяє ні виробникам, ні торговцям надмірно підвищувати ціни. Якщо споживач бачить ціну, яка його не влаштовує в одній торговій точці, він просто йде в іншу та купує там дешевше, — пояснює економіст.
Додатковим фактором, який працює на користь споживачів, є сезонність. У серпні-вересні починається надходження нового врожаю більшості овочів, фруктів, зернових та олійних культур. Це також впливає на кормову базу для виробництва м’яса та молочної продукції.
— Сезонний фактор також не дозволяє суттєво підвищувати ціни, оскільки пропозиція з боку виробників у цей період дуже велика. Тому немає причин створювати ажіотаж і закуповувати продукти про запас, — наголосив Новак.
Щодо можливого дефіциту та здорожчання ліків, експерт вважає, що ситуація багато в чому схожа на продовольчий ринок, адже на фармацевтичному ринку також існує значна конкуренція між аптечними мережами. А це стримує надмірне підвищення цін.
Водночас вартість медикаментів може зростати з інших причин — зокрема через збільшення собівартості виробництва, подорожчання імпортної сировини або девальвацію гривні.
— У будь-якому разі підвищення цін на ліки може бути пов’язане з іншими чинниками: зростанням собівартості, подорожчанням імпорту, зокрема сировини для виробництва ліків. Також на ціни може вплинути девальвація гривні, — зазначив Андрій Новак.
Отже, основний ризик для українського споживача зараз полягає не в тому, що продукти чи ліки раптом зникнуть із магазинів, а в тому, що окремі категорії товарів можуть тимчасово ставати менш доступними або дорожчими через ускладнення логістики.
