Ілля Нежигай, редактор стрічки
Сотні тисяч учнів за кордоном та дерусифікована програма – чого чекати від нового навчального року
Новий навчальний рік попри війну розпочнеться, і уряд та органи місцевого самоврядування, а також керівники шкіл роблять усе можливе, аби він був у очному режимі. Водночас головне – це питання безпеки, і навчання офлайн буде можливе, лише якщо діти матимуть усі необхідні умови.
При цьому відбудеться й оптимізація шкіл та навчання, адже сьогодні 671 тисяча дітей шкільного віку перебуває за кордоном, ще частина дітей не має приміщення для навчання.
Про все це Факти ICTV поговорили з начальником головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрієм Кононенком.
Пане Юрію, розпочнімо зі змін до програми. Розкажіть, які зміни очікуються у програмі у зв’язку з повномасштабною війною, яку почала Росія 24 лютого?
Зараз міністерством створені робочі групи з внесення змін до програм 6-11 класів і початкової школи з деяких предметів, таких як Захист України, Історія України, Всесвітня історія, Зарубіжна література і деякі мови національних меншин, щоб ще раз передивитися всі змістові моменти і за необхідності такі зміни внести. Ці робочі групи працюватимуть до кінця червня. І тоді зміни будуть затверджуватися міністерством.
Як приклад, скажу, що ідуть серйозні дискусії щодо творів російської літератури, які вивчаються в курсі Зарубіжної літератури, тому що ми за традиційним підходом вивчали певні твори російської класики.
Зараз, під час війни, є дуже багато звернень, зокрема і від самих учнів, які вважають, що не потрібно ці твори вивчати, тому що іде війна, і це Росія пішла на Україну війною. Тому є моменти, які потребують науково-літературознавчого аналізу, і в той же час ми не можемо не враховувати психолого-педагогічний аспект.
Ще одне питання стосується творів письменників, які або жили в Україні, або були тісно пов’язані з Україною і писали при цьому російською мовою. Наприклад, ідеться про Булгакова, або того ж самого Володимира Короленка. Тобто питання не є таким простим. Бо якщо говорити про історичний, науковий підхід, то безумовно, вони є частиною української культури і української літератури.
Але є і протилежні підходи, дуже радикальні, що ці твори також не повинні вивчатися, оскільки були створені російською мовою.
Тобто це потребує ретельного аналізу. Якщо Говорити про Історію України, то, звичайно, згадок про “братні народи” в нас давно немає, як і про “спільну колиску”, але в історіографії дуже важко долати ті підходи, які були закладені в радянський час, і вони, на жаль, проявляються. І тому наші історики (провідні історики й методисти України) ставлять питання, що треба взагалі оновити концепцію історичної освіти, повністю звільнитися від залишків цього полону.
За яких умов навчання буде офлайн?
Уряд і міністерство налаштовані на те, щоби новий навчальний рік розпочався в очному режимі і проходив в очному режимі. Але ситуація є непростою, тому що, на жаль, дуже мало закладів освіти, зокрема закладів дошкільної і середньої освіти, мають бомбосховища або навіть такі більш прості укриття. І забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, в першу чергу дітей, самих педагогів, – це основне завдання органів місцевого самоврядування і військових адміністрацій. Я не думаю, що йтиметься про скорочення уроків, просто це буде підлаштування під ті реальні умови, в яких ми перебуваємо. Можливо, будуть використовуватися більше прийоми змішаного навчання.
Чи допускається варіант, що діти навчатимуться по змінах, якщо в одній школі є укриття, а в іншій немає?
Перед військовими адміністраціями зараз і поставлена задача, щоб усі комбіновані способи організації освітнього процесу, зокрема і з урахуванням наявності, можливо, інших приміщень, які не є шкільними, але можуть використовуватися для проведення освітнього процесу, вони були використані. Або, наприклад, якщо в самій школі немає укриття, але воно є зовсім недалеко, то і такі маршрути евакуації повинні бути пророблені.
Підвал школи в селі Ягідне Чернігівської області
Наскільки взагалі повертатися до очного навчання виправдано, адже загрози ракетних обстрілів зберігаються? Чого хоче більшість батьків?
Ми отримуємо безліч листів від батьків, і вони пишуть переважно, що втомилися від карантинних обмежень, які були і є тепер через російську агресію. Тобто переважна більшість батьків виступають за очне навчання. Ну і варто відверто сказати: для системи загальної середньої освіти, я вже не кажу про дошкільну освіту, звичайно, дистанційне навчання може розглядатися, але навряд воно може стати основним засобом, особливо до дітей молодшого віку, початкової школи, базової освіти.
Але насамперед усе ж питання безпеки, тому що це все може бути тільки тоді, коли ми на 100% будемо знати, що це буде безпечно для учнів. Бо інакше навіть з психологічної точки зору це не буде нормальним освітнім процесом.
Якщо діти, які виїхали, навчаються дистанційно в українських школах, а ходять у місцеві за кордоном, чи буде для них лояльніша програма та вимоги?
Ми на цю тему теж багато листів отримуємо. Звичайно, останні три місяці це був вимушений крок вчитися у двох школах одночасно (очно за кордоном і дистанційно в українській школі). Це було нормально, і всі діти отримають документи відповідні. Якщо випускні класи, то одні документи, якщо просто перехідні класи, то вони отримають табель або свідоцтво навчальних досягнень. В майбутньому, звичайно, це буде досить складно. Більшість країн Європейського союзу, як і Україна, є учасником Конвенції про права дитини. Ця конвенція говорить про те, що держава, на території якої перебувають діти, зобов’язана забезпечити навчання цих дітей.
Інколи ми отримуємо листи на кшталт “От я не хочу вчитися в румунській школі чи в німецькій школі, а влада цієї країни мене змушує”, бо влада цієї країни діє відповідно до національного законодавства. Що тут передбачено? Ми ще на початку воєнного стану затвердили такі рекомендації: всі знання, оцінки, теми, предмети, курси, які діти будуть вивчати в тому числі в школах за кордоном, вони потім можуть бути враховані, якщо дитина повертається в Україну. А ми, звичайно, налаштовані на те, що більшість дітей повинна повернутися. Це так звана інформаційна довідка, яку може видати заклад освіти, де дитина вчилася певний час, і прямо в наказі Міносвіти написано, що це повинно бути враховано. Поки що можу обмежитися цими словами, а далі будемо дивитися, яка буде практика. Можливо, будемо вдосконалювати. Відраховані такі діти, які вчитимуться лише в школах іноземних, точно не будуть. Бо для відрахування має бути лише надана довідка, що дитина десь вчиться. Тобто автоматичного відрахування не буде.
До нового навчального року це одне з таких завдань – розібратися з мережею, розібратися з тим, скільки реально буде дітей у школах України, що робити з дітьми, які раніше вчилися в розбомблених школах, у тих закладах, які перестали функціонувати, тут безліч питань.
За яким принципом педагогам буде нараховуватися заробітна плата та всі доплати в новому навчальному році? Що з надбавками?
У нас всі педагоги продовжують працювати. За кордоном, за оперативною інформацією органів управління освіти, в нас 24 тисячі педагогічних працівників перебуває. Позиція Міністерства така: педагоги повинні отримувати заробітну плату, навіть у тих випадках, коли оголошується простій. Тут є варіанти – дві третини, а може бути повна заробітна плата. Що стосується подальшого – це залежить від того, як мережа буде оптимізована, реорганізована. Я ще раз наголошу: ми вважаємо, що педагогічні працівники повинні отримувати заробітну плату. Що стосується надбавок… Якщо вчитель продовжує працювати з дітьми і продовжує працювати з зошитами, то він, звичайно, буде і далі отримувати надбавку за перевірку зошитів чи якщо продовжує доглядати за кабінетом. Що стосується надбавки “за престижність”, з цим, звичайно, є певні проблеми, і тут органи місцевого самоврядування будуть дивитися в якому граничному розмірі цю надбавку за престижність зможуть виплачувати. В цілому ми готуємося, що новий навчальний рік розпочнеться нормально.
Тут директор школи визначатиме режим роботи закладу. Якщо буде прийнято рішення, що буде тільки очне, значить буде лише очний режим. Але якщо буде змішаний режим, тоді для вчителя нічого не відбуватиметься, він зможе працювати дистанційно. Але будемо відверті: ми зацікавлені в тому, щоб не лише діти, а й педагогічні працівники поверталися в Україну і продовжували роботу звичайному режимі.
Чи будуть ставити питання руба: повернення або звільнення?
На жаль, це не виключено. Тут треба буде шукати компроміси. Тут треба по кожній школі, по кожному закладу освіти, по окремому органу місцевого самоврядування приймати рішення, як це все буде організовано. Тут, на жаль, такого рецепта, що ми всі продовжуємо працювати дистанційно з-за кордону я сказати не можу, тому що є непроста ситуація, яка пов’язана з організацією освітнього процесу і з фінансовими ресурсами, які має держава.