Більше місяця під окупацією: як сьогодні живуть мешканці Іванкова
До звільненого Іванкова, що біля Чорнобиля, доправили гуманітарну допомогу – продукти, ліки та засоби гігієни.
Про це розповідає журналістка Фактів ICTV Тетяна Наконечна, яка поїхала до Іванкова та поспілкувалась з місцевими жителями.
В селищі поки немає інтернету, мобільного зв’язку та води. Електрики відновлюють світло. А військові спорудили понтонну переправу біля підірваного мосту.
Люди оговтуються від окупації, в якій Іванків опинився з першого дня повномасштабного вторгнення.
Для автомобілів військові проклали понтонну переправу – це поки єдина можливість заїхати до Іванкова.
– Ми не могли вибратись, бо по-перше, не було куди, а по-друге, під час обстрілу тут неможливо було вибратись. Тут і літаки літали, – каже одна з місцевих жительок.
Селище розташоване на пів шляху від білоруського кордону до української столиці, яка була основною метою путінської орди.
Нині увесь центр Іванкова – у синьо-жовтих прапорах. 1 квітня українська армія вибила звідси загарбників.
– Слава Україні. І плакали, і цілували прапори, раділи. Радості не було меж, – розповідають журналістці місцеві жительки.
Найбільше постраждала вулиця 8-го березня. На другий день війни сюди прилетіла ракета, на місці удару утворилась велика яма. Хвиля удару розтрощила десятки будинків.
Увесь цей час з Іванкова майже не надходило новин. Без інтернету та мобільного зв’язку – селище перебувало в інформаційній ізоляції.
– З 5-го числа в нас пропав зв’язок, а з 9 березня немає ні світла, ні води, – розповідають місцеві.
Зараз, щоби зв’язатися із рідними, люди сходяться до поліцейського відділку – тут є зв’язок і доступ до інтернету.
Місцеві розповіли журналістці, що рашисти, серед яких були і кадирівці, влаштували полювання на військових з АТО. Мали списки з адресами.
Сьогодні у селищі вже роздають гуманітарну допомогу та забезпечують місцевих усім необхідним.
Фото: Олег Береговий
