Опустевшая государственная казна: почему задержка выплат пенсий только начало

1 серпня стало відомо, що на Єдиному казначейському рахунку залишилося 1,99 млрд грн. Це найгірший показник з січня 2014 року.

Наскільки пояснюють в офіційних джерелах, ситуація зі зменшенням коштів на казначейському рахунку пов’язана з тим, що Державне казначейство дало позику Пенсійному фонду на виплату пенсій.

Варто зазначити, що теперішні затримки із виплатою пенсій стались в Україні вперше з кінця 1990-х — початку 2000-х років. Тоді уряд, який очолив Віктор Ющенко повністю ліквідував заборгованість із виплатами пенсіонерам, і відтоді всі подальші уряди намагалися виплачувати пенсійне забезпечення вчасно.

Читайте: Чому казна України майже порожня – пояснення Мінфіну

Проте, незважаючи на проведення так званої пенсійної реформи, що була ініційована урядом прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, щось явно пішло не так, і ситуація точно не покращилась. Натомість вона має всі тенденції тільки до погіршення.

Ситуація в українській економіці зараз явно не найкраща — банкрутство, закриття підприємств і виробництв, заборгованість із виплатою заробітної платні. До всього переліченого можна додати переваження імпортної завезеної продукції і товарів над українськими, що експортуються за кордон.

Звідси і підвищення курсу долара, і знецінення гривні, бо імпортери купують валюту, створюючи постійний попит на неї, а національна валюта не підкріплюється товарами і виробництвом.

Ще й до всього в України є величезний зовнішній борг і плата за його обслуговування, виплати за яким здійснюються в американській валюті.

Додамо ще виїзд і працевлаштування українців за кордоном, які не сплачують Єдиний соціальний внесок в Україні, безробіття, тіньову економіку і стає зрозумілим, чому у Пенсійного фонду існують проблеми із виплатами.

Ситуацію терміново потрібно виправляти шляхом підтримки українського товаровиробника з боку держави, що стимулюватиме створення робочих місць в нашій державі. Програми підтримки промисловості, сільського та фермерського господарств, інноваційних галузей зі зрозумілими та прозорими правилами гри.

Поряд з цим потрібно заохочувати розвиток малого та середнього бізнесу, боротися з монополіями.

Слід стимулювати залучення не лише західних, а й українських інвесторів до вкладення коштів в економіку держави.

Держава має відігравати регуляторну функцію на ринку, без цього зараз ніяк. Не можна говорити лише про приватизацію державних підприємств в майбутньому, а потрібно вживати всіх можливих заходів, для того аби вони давали прибуток в сьогоднішніх умовах, бо далеко не все так безнадійно з ними, і навпаки дуже вигідно розповідати про їх неприбутковість.

Варто подумати і про введення протекціоністських заходів на певні види української продукції, для того аби заохотити розвиток вітчизняних товаровиробників, а іноземних інвесторів — відкривати свої виробництва в Україні. В разі мит та квот буде вигідніше і дешевше, ніж просто продавати нам готову імпортну продукцію.

Як бачимо, ситуація не є безнадійною, просто потрібно втілювати в життя дієві заходи з підтримки економіки, бо зволікання може призвести до більших проблем.

Автор: Олександр Мусієнко, політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень