Збільшення трудової еміграції в Україні: причини та можливі наслідки

Міграційні процеси в Україні не зупиняються. Кожного року велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках роботи, достойної оплати праці та загальних умов життя. Та які саме причини спричиняють ріст трудової еміграції?

Запровадження безвізового режиму з країнами-членами Європейського Союзу у червні 2017 року мало слабкий вплив на міграційні процеси. Безвіз надає українцям можливість безперешкодно подорожувати до країн Європи у туристичних чи ділових цілях. Працевлаштування не відноситься до цих категорій – як і раніше, аби українець мав право працювати у країнах ЄС, потрібно отримати офіційний дозвіл.

Однак, потенційно із запровадженням безвізового режиму українці можуть подорожувати до країн ЄС, декларуючи туристичну мету, без дозволу на роботу, але із наміром отримати запрошення на роботу вже після приїзду до певної країни.

Читайте: Трудова міграція: куди їдуть та скільки заробляють українці за кордоном

Наявна статистика Прикордонної служби говорить, що активність руху українців через європейський кордон постійно збільшується останні десять років, 2017 рік – не виключення, а темпи росту активності навіть менші, ніж у попередні роки.

Зокрема, з 2014 по 2016 роки кількість в’їздів та виїздів українцями через кордон з ЄС збільшилася з 22 до 29 млн. Це був саме період запровадження спрощених дозволів на роботу у Польщі. У 2017 році українці перетнули цей кордон 30 млн. разів, на 1 млн. більше, ніж попереднього року.

Найпомітніша зміна 2017 року – це збільшення подорожей повітрям. З 2014 по 2016 роки кількість вильотів та вльотів українцями збільшилася всього на 700 тис., а за 2017 рік збільшилася на 1,8 млн, і становила 9 млн.

Поки що зарано говорити про масштабну міграцію, спричинену спрощенням візового режиму, швидше масштаби міграції залежать від того, які умови легалізації та умови праці українцям пропонують у інших країнах.

Читайте: Україна готова домовитися про безвіз з Колумбією

Однак потрібно пам’ятати про приклади країн Центральної та Східної Європи, які разом із набуттям членства у ЄС втратили значну частину своїх трудових ресурсів.

Ринки праці об’єднувались і нові громадяни ЄС мігрували до більш розвинутих країн у пошуках вищих заробітних плат та рівня життя. Влучно ці тенденції описав the Economist “Країни нові члени ЄС хотіли трансформувати себе у Німеччину та Британію, натомість транспортували себе до Німеччини та Британії”. Наприклад, населення Латвії, між 2000 і 2017 роками скоротилося на чверть, до 2014 року емігрувала третина випускників університетів 2002-2009 років.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, у різних країнах Східної Європи еміграція “зрізала” 0,6-0,9% в.п. від щорічного росту ВВП у 1999-2014 роках. Все це погіршило й державні фінанси цих країн.

Негативні наслідки міграції на ринку праці починають проявлятися через доволі тривалий час. У Польщі брак робочої сили став лімітуючим фактором економічного зростання через 7-10 років після активного початку міграції (2004-2007).

Перша потужна хвиля польських мігрантів після набуття членства у ЄС була спрямована у Великобританію та Ірландію – відносна віддаленість цих країн від Польщі збільшує частку мігрантів, які їдуть з довгостроковою метою, та зменшує ймовірність повернення.

Зараз ця країна продовжує стимулювати потік трудових мігрантів з-поза меж країни, в більшості з України. Українці розуміють, що попит на їхню працю в Польщі є, а спрощені правила дозволяють легко оформитися на роботу офіційно – польський уряд проводить цілеспрямовану політику залучення працівників.

Читайте: Клімкін: Україна домовилася з Македонією щодо безвізу

Окрім спеціальних програм залучення іноземних мігрантів, країни-донори робочої сили мають спрямовувати зусилля на збільшення привабливості її ринку праці. Бізнесу та державі варто адаптуватися до міграційних процесів та уміло використовувати їх наслідки для економічного розвитку.

Тут важливо, щоб більші витрати на оплату праці підштовхували підприємства робити працю продуктивнішою через інвестиції в автоматизацію та інновації, інакше їх продукція стане неконкурентною на глобальному ринку. Тоді економічний розвиток приваблюватиме емігрантів додому.

Автор: економіст Центру економічної стратегії