Юрій Стець чекає на звільнення з посади міністра інформаційної політики України. В інтерв’ю Фактам поки що міністр пообіцяв українським телеканалам купівлю їхнього продукту для UATV, назвав Facebook та Twitter маргіналізованими, а також пояснив, чому весь окупований Донбас не може дивитися українське ТБ.
– Вас завтра (розмова відбулася у четвер увечері. – Ред.) мають звільнити?
– Юридично це виглядає так: я повинен оголосити своє рішення та зареєструвати заяву у Верховній Раді. І те, і інше я зробив.
– Якось без бою здаєтеся. Не чіпляєтеся за посаду. Словом, дивно йдете з посади міністра.
– Ми звикли до протилежного, тому, напевно, є різні інтерпретації моєї відставки.
Перша – когось підсиджую, готуюся до нової посади.
Друга – якийсь злий сценарій по роздробленню влади, це – крок проти президента чи прем’єра або навіть підступи росіян, марсіян чи ще когось.
Насправді все просто: прийшов час, і обіцянки треба виконувати.
До цього у нас не звикли, правда? Моє рішення треба сприймати буквально.
– Я дивився ваше інтерв’ю із Сонею Кошкіною, якій ви розповіли про свої виконані 4 завдання.
– Соні буде приємно.
– Що саме?
– Що ми про неї згадали.
– Згадаємо. …4 завдання: реформа іномовлення; відновлення українського ТБ на Донбасі; напрацювання нормативно-правових документів по інформаційній безпеці; проект “Відкрита влада”. Ви задоволені результатом?
– Очевидно, що ні. Сказати, що виконано все, було би неправдиво, або слабкістю. Тоді навіщо далі жити, якщо все виконав? Відсотків на 70.
– Сигнал українських ЗМІ, який організовувало ваше міністерство на лінії зіткнення, транслюється в “ДНР” та “ЛНР”?
– По-перше, немає ніяких “ДНР” та “ЛНР”, є тимчасово окупована територія України.
По-друге, є території, до яких ми не дістанемо. Є специфіка рельєфу. Через терикони фізично сигнал не проб’ємо. Тому повністю відновити мовлення на тимчасово окупованих територіях можна тільки якщо на донецьких та луганських вежах знову з’являться українські телеканали та радіостанції. А для цього треба звільнити Донецьк та Луганськ.
В України своїх передавачів немає, до речі. Відповідно, усі, які ми ставили на лінії зіткнення, надані партнерами. Це, до слова, навіщо було потрібне міністерство. Лише уявіть, що людина з вулиці раптом потрапила до міністра якоїсь країни й просить передавачі. Ви це можете уявити? Тому статус міністра мені дозволяв зустрічатися з представниками європейських країн, США.
Усе, що ми могли зробити на цьому етапі – зробили. Але ми не зупинятимемося.
– Телевізійні рейтинги за осінь: у Донецькій області 53% населення не дивиться українські канали. У Донецьку – 98%. У Луганській області – 67%, у Луганську – 94%…
– А ви можете проконтролювати збір даних на тимчасово окупованих територіях? Наскільки правдиві дані системи Nielsen, яка заявляла певні домогосподарства для моніторингу ще до усіх подій?
– Тобто, ви не вірите, що у Донецьку 98% населення не дивиться українське телебачення?
– Це математика, немає можливості говорити вірю / не вірю. Чи є можливість перевірити домогосподарства? Немає. Чому я маю довіряти рейтингу?
У мене є відеопідтвердження, що на Донецьк мовить кілька українських телеканалів та радіостанцій. І якщо за рейтингом Nielsen 2% донеччан дивляться українське ТБ, це значить, що, як мінімум, воно там є. Погодитеся?
– Так.
– А скільки дивиться насправді – я не знаю.
Читайте: Чорновіл: Найбільша тупість Верховної Ради – це Парасюк
– Що потрібно зробити в інформаційній сфері, зокрема, й вашому міністерству, аби реінтегрувати Донбас?
– На жаль, український сегмент Facebook і Twitter не зовсім усвідомлює, що таке пропаганда. І журналісти в тому числі. Усі чомусь вважають, що пропаганда – це новини, те, що відбувається зараз. Насправді це 1% від пропаганди. Пропаганда – це велика кількість культурологічного, історичного, художнього, мультиплікаційного продукту, який насаджувався Україні 25 років.
Чи можна змінити ситуацію за рік, якщо мізки шліфували 25 років? Ні.
Чи треба це робити? Очевидно, так.
Очевидно, це має робити держава.
Але за один-два роки щось кардинально поміняти неможливо. Якщо людину зомбували 40 років (а саме так відбувалося з тим поколінням, якому зараз близько 50), її змінити за такий короткий час складно.
Якби 25 років люди, які знаходилися при владі, не відмивали та не дерибанили бабки, думали про майбутнє й пробували бути державними діячами, а не політиками і бізнесменами, то, можливо, анексії Криму не відбулося би.
Якби подібний орган влади був би створений 25 років тому, я переконаний, не було би і війни на сході країни.
Колись треба починати. Це – стратегічна штука. На результат складно розраховувати через рік-два. Але ми маємо думати про наступні покоління.
Правда ж іще кілька років тому було складно уявити, що всі футбольні матчі розпочинатимуться з гімну України? Це не завдячуючи міністерству, це зміна в наших головах.
Людей зомбували 50-100 років. Казали, що Йосип Сліпий – це людина, яка не сповідувала християнські цінності; Стус – не великий український поет; що Шептицький, Грушевський – не герої України…
– Може, не потрібно економити на міністерстві, на чому завжди наголошується?
– Нам не потрібно економити. Але політики відрізняються від державних діячів тим, що вони у першу чергу думають, як вирішити тактичні завдання з огляду на свої власні рейтинги. Державні діячі не думають про рейтинги, а думають про те, як залишитися в історії. Тим і відрізняються державні діячі від великої кількості українських політиків…
– Скільки треба грошей міністерству?
– Йому гроші не потрібні. Міністерство – координаційний центр. У ньому мають працювати виключно юристи, інфобезпековики, моніторингова аналітична група. Це 20-30 осіб.
На реалізацією програм міністерства потрібні кошти. Але під час свого призначення я говорив: якщо у тебе є шалена патріотична мотивація – можеш ці гроші знаходити за межами країни.
Читайте: 4 формати реінтеграції Донбасу або німецький сценарій розділу України
– Канал UATV, журналісти працюють за 2 тисячі гривень на місяць.
– У середу був прийнятий закон, тож із нового року зарплата буде в 3-4 рази більшою. 10-12-16 тисяч, залежно від посади. Вона буде конкурентною, значить, якість продукту зростатиме.
– Як зміниться сітка каналу?
– Там з’являться студійні ток-шоу, дискусійні програми, документальне кіно. Протягом першого кварталу 2016 року відбудеться рестарт телеканалу. Це ніяк не залежить від того, чи я залишуся міністром. Моїм завдання було знайти мотивацію для людей, аби вони зробили крок уперед.
– Микола Томенко говорив у Верховній Раді, навіщо нам ще один україномовний канал, у якого англійською лише субтитри.
– Я з ним погоджуся. І канал буде англомовним згідно з законом, який ухвалено.
Сітку UATV має заповнювати не тільки продукт людей, які там працюють зараз. Також його ефір має формуватися за рахунок контенту українських телеканалів. Сподіваюся, я встигну пролобіювати, аби уряд в рамках програми своєї діяльності на 2016 рік прийняв у тому числі державну програму розвитку інформаційного простору. Я хочу, аби державний іномовник купував продукт наших каналів. Прозоро, тендерно, за конкурсом.
– Серіали?
– Культура, історія, мистецтво, інновації, туристична привабливість, пам’ятки архітектури, туристичні місця, щасливі люди, герої України. Я би хотів, аби цей продукт, адаптований англійською мовою, бачили за кордоном. З цього приводу я звертатимуся до усіх медіаменеджерів. Дай лиш Боже, аби був прийнятий бюджет державної програми розвитку інформаційного простору.
Читайте: Посол Туреччини: Якщо Україні дозволять “відрізати” Донбас – проблеми не закінчаться
– Ми виграємо інформаційну війну?
– Якби ми її програвали, тоді не було би проукраїнської коаліції у світі. Було би все набагато складніше й інакше. Проти нас, підтримуючи ідеологію Росії, 2-3 країни та, можливо, ще Марс і Юпітер. Все.
– З ким складніше боротися: із зовнішньою пропагандою чи внутрішньою “зрадою”?
– З українською ментальністю. Українці не звикли нічого підтримувати. Вони звикли усе критикувати, частина – нічого не створювати. Читати пластмасову реальність через монітор. Кожен лінивий боров з великим животом знав, як мав грати у футбол Шевченко. 100 тисяч сиділи і кричали, а один Шевченко бігав.
Але це теж із часом міняється. Це довів рух волонтерів. У тому числі, волонтерів інформаційного простору. Цей час належить вашому поколінню, не моєму. Воно інше.
– Що робитимете після відставки?
– Є чотири напрямки, якими я хотів би займатися. За будь-яких обставин, це інформаційна безпека. Але рішення прийматиму виключно після консультацій з депутатами, коли триматиму звіт перед фракціями коаліції, президентом і прем’єром. ТІльки після цього я озвучу свої плани. Це буде чесно по відношенню до них.
– Ви уже мали розмову з президентом?
– Ні.
– Facebook маргіналізувався. Ви стали рідше його читати?
– Чому? Читаю щодня. Так, Facebook достатньо маргіналізувався, це правда. Ще 2 роки тому він був носієм думки лідерів суспільства. Зараз це не так. Там велика кількість “мертвих” акаунтів. Моніторингова група міністерства це доводить.
“Мертві” акаунти не дають можливість відслідкувати середню температуру того, що відбувається в соціумі. У певний час політики зрозуміли, що через Facebook можна маніпулювати свідомостю лідерів суспільної думки, а за рахунок них потім маніпулювати свідомістю суспільства.
– Це правда, що президент користується Facebook?
– Так. Більше того, сам багатьом відписує в особистій переписці. Я це знаю. Порошенко сам знаходиться у соцмедіа, йому не приносять моніторинг чи 10 матеріалів, які мали би йому сподобалися.
Ростислав Буняк.
Фото: mip.gov.ua
