Відставки і податки: чого чекати від нового політичного сезону
У вересні в Україні традиційно стартує новий політичний сезон. Однак сезон може бути й новим, а ось основні питання його повістки вже усім добре знайомі – у країні знову збираються міняти міністрів, підвищувати податки і нестримно боротися з олігархами.
Буде бійка
Головне питання Ради на осінь – бюджет на 2022 рік. Згідно із бюджетним законодавством, Кабінет міністрів зобов’язаний подати в Раду перший драфт держбюджету-2022 до 15 вересня.
До 20 жовтня має відбутися перше читання, і далі у парламенту буде місяць для роботи над другим читанням. І хоча парламентарії ще кілька років тому відмовилися від голосувань під новорічну ніч, практика показує, що найчастіше держбюджет – це груднева історія.
Окрім цього, Раді точно буде чим зайнятися. Взяти хоча б резонансний законопроект №5600 про масштабні податкові зміни, який неодмінно прив’яжуть до бюджетного процесу.
Влітку законопроект ухвалили у першому читанні, а до другого подали майже 11,5 тис. правок. Законопроект стосується інтересів великих промислових груп, отже, такий ажіотаж навколо нього зрозумілий.
Заплановано підвищення ставок акцизу на залізну руду, ставок екологічних податків і податків на розміщення відходів гірничо-збагачувальних комбінатів. Кабмін переконує, що прийняття 5600 допоможе збільшити надходження до держбюджету на 60 млрд грн.
Але ось у бізнесу інша позиція – Європейська бізнес-асоціація прямо називає його одіозним. Експерти ЄБА стверджують, що в нинішніх умовах він посилить кризові явища в економіці та зменшить бюджетні надходження. Причому стосується проект далеко не лише великих гравців, а середніх і дрібних підприємців теж.
Серед іншого пропонується дозволити стягувати податковий борг за рахунок коштів у банку боржника без звернення до суду. Водночас штрафи можна буде оскаржити лишень після їхньої оплати.
У разі продажу за рік більше трьох об’єктів нерухомості потрібно буде заплатити прибутковий податок у розмірі 18% від вартості. Сьогодні він становить 5%. Пропонує законопроект скасувати і ПДВ-пільгу під час продажу нерухомості на вторинному ринку. Є в проекті й сюрпризи для фермерів.
Тобто кількість правок недивна. Якщо їх усі розглядати, то робота Ради може бути заблокована на кілька місяців. Причому діяти за скороченою процедурою поки ніхто не палає бажанням. Навіть спікер парламенту Дмитро Разумков каже, що особисто подавав правки, і сподівається, що їх врахують.
Ще один законопроект, навколо якого у Раді вже ламають списи, – президентська ініціатива №5599 про так звану деолігархізацію. Для Банкової це тема – один із головних пріоритетів на осінь, так що розглядати законопроект Рада точно буде.
До нього надіслали вже 1 257 правок. Це, звичайно, не 11 тис., але бійка буде не менш жорсткою. Головне питання – який орган прийматиме рішення щодо визначення тієї або іншої особи олігархом, і за якою процедурою.
Президент пропонує, щоб це робила РНБО, але депутати проти. Серед основних варіантів: Нацагентство з протидії корупції, Спеціальна комісія при НАПК, Вищий антикорупційний суд або навіть комісія за участю міжнародних експертів.
Остання спроба заблокувати законопроект прилетіла, звідки точно не чекали. Омбудсмен Людмила Денісова заявила, що проект про деолігархізацію порушує права людини, і запропонувала направити його на вивчення у Венеціанську комісію.
– Звернення омбудсмена до керівництва Верховної Ради – це пас Дмитру Разумкову, а далі вже спікер ВР, який сам є критиком цього законопроекту, повинен запустити звернення за експертизою до Венеціанської комісії. Зрештою можна буде звертатися і до Європейського суду з прав людини, посилаючись на цей лист Денісової, – зазначає політолог Володимир Фесенко.
Найактивніше дискусію навколо деолігархізації дійсно ведуть все той же спікер Разумков, а також секретар РНБО Олексій Данилов, обмінюючись пікіровками в медіа. Глава Ради вважає, що РНБО не може займатися складанням списків олігархів, тому що це несе у собі корупційні ризики, і потрібен окремий орган. Він навіть покликав Данилова виступити у парламенті, але той поки не поспішає пристати на настільки заманливу пропозицію.
Кадрові ротації
А ось щодо кадрових питань у Раді, схоже, є консенсус. Міняти міністрів в уряді продовжать точково, не зачіпаючи прем’єра. Міняти міністрів – це взагалі одне із найулюбленіших занять Володимира Зеленського на посаді президента. У чинному уряді Дениса Шмигаля з моменту його призначення у березні 2020 року замінили вже сім міністрів і віце-прем’єрів, тобто кожен третій член Кабміну вже був відправлений у відставку. Хто зараз у зоні ризику?
– Перший, хто на виліт, це міністр оборони Андрій Таран. Багато запитань і до міністра екології Романа Абрамовського, – вважає політолог Ігор Рейтерович.
Також хитаються крісла під міністром соціальної політики Мариною Лазебною і віце-прем’єром Олегом Уруським. Лазебна на своєму посту навіть не змогла повернути програму для новонароджених Пакет малюка, яка прекрасно працювала за уряду Володимира Гройсмана.
Претензії до Уруського ж більш абстрактні – ”мало руху, мало енергії”. Взагалі-то він, окрім посади віце-прем’єра, ще й міністр з питань стратегічних галузей промисловості. Чим займається це міністерство, поки не дуже зрозуміло.
Інша справа, що лави запасних у влади як не було, так і немає, а значить, знайти заміну чинним міністрам украй проблематично. Публічно визнав це вже й глава фракції Слуга народу в Раді Давид Арахамія. Так і сказав: Нормальні люди в міністри не йдуть.
Так, подейкували, що новим міністром можуть призначити нардепа Ірину Верещук. Перша жінка – міністр оборони в історії України – це було б, звичайно, сильно, але конкретно ця кандидатура має вигляд дуже дивний, навіть якщо не зважати на те, що країна наразі у стані війни.
Зберігається кадрова інтрига і в самій Раді. Про відставку спікера Разумкова балакають уже давно та наполегливо. Посісти його місце завжди готовий набагато лояльніший та поступливіший перший віце-спікер Руслан Стефанчук.
– Є багато чуток, що Зеленський хоче замінити Разумкова. Ми бачимо, що Зеленський системно намагається позбутися всіх, хто здатен сказати йому ні. І ми бачимо, що Разумков займає свою позицію, бачимо, що він веде фактично власну політичну кампанію. І це, я думаю, дуже дратує Зеленського, – зазначає в коментарі Фактам ICTV нардеп від партії Європейська солідарність Олексій Гончаренко.
Ось прем’єр Денис Шмигаль, наприклад, слова ні взагалі не знає, зайвих заяв не робить, політичних ігор не веде, в медіа намагається взагалі не відсвічувати – тобто ідеальний прем’єр для Зеленського. Тож за свою посаду може не переживати.
Разумков ж своєю особливою думкою з кожного питання дійсно дратує Банкову все більше. Але затівати його зміщення поки не наважуються. Хоча, на переконання політолога Вадима Денисенка, суспільство заміни спікера особливо і не помітило б.
– Українцям фактично все одно, відбудеться відставка голови Верховної Ради Дмитра Разумкова чи ні. Згідно з даними онлайн-опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, 26% респондентів зазначили, що їм важко відповісти, чи підтримують вони відставку спікера Ради.
У той час, як повністю підтримують це рішення 22%, скоріше підтримують 20%, а скоріше не підтримують – 21% опитаних. Простіше кажучи, якщо завтра це питання виникне – це не викличе ані народного гніву, ані будь-яких серйозних політичних баталій. Якщо, звісно, не підігріти штучно цю історію. Але поки що розігріву на обрії не видно, – констатує Денисенко.
Втім, питання Разумкова лишається на порядку денному, адже й сам спікер активно обростає тимчасовими союзниками. Причому непростими, а такими як, наприклад, іще один борець з Банковою – Віталій Кличко, що тільки підігріває інтерес до цього протистояння.
