У підвалі бракувало кисню, а надворі – обстріли: розповідь евакуйованої з Азовсталі
У Маріуполі 1 травня із металургійного комбінату Азовсталь за підтримки ООН та Червоного Хреста вдалося евакуювати близько 100 людей.
Про це раніше повідомляв президент Володимир Зеленський.
Місцева жителька Наталія Усманова, яка декілька тижнів провела у бомбосховищі на заводі, розповіла у коментарі BBC Україна про жахи, які пережила її родина.
– Мені було страшно. Мені здавалося, що завод – найбезпечніше місце, – каже жінка.
За її словами, спочатку в бомбосховищі було близько 50 осіб, а в сусідньому – близько 40. Наталія згадує, що там бракувало кисню, і людям доводилося підійматися сходами до виходу, щоб знайти місце, де можна нормально дихати.
Вона ж боялася навіть вийти та подихати свіжим повітрям. У бомбосховище люди прийшли за власним бажанням, щоб врятуватися від обстрілів.
– Коли там почали падати снаряди, я думала, що моє серце зупиниться, – зазначила жінка.
Коли люди чули, що обстріли наближаються, деякі лякалися та намагалися покинути укриття. Так, близько 11 людей вийшли з укриття, але на виході їх зупинили і сказали, що виходити не можна, бо російські солдати їх розстріляють.
– Уявіть собі! На свій страх і ризик, з маленькими дітьми, під обстрілами вони пішли на вихід, і там їм сказали: Ні, ми вас не випустимо, ми не можемо так ризикувати вашим життям, – згадує вона.
Наталія пригадує, яке полегшення вона відчула, коли разом із чоловіком дійшла до евакуаційного автобуса.
– Васю, нам не доведеться з ліхтариком ходити в туалет і не треба буде використовувати для цього пакет, – сказала вона чоловіку.
Крім того, спроби евакуювати людей з Маріуполя відновилися 2 травня. У Маріупольській міській раді повідомили, що за підтримки ООН та Червоного Хреста вдалося погодити дві додаткові локації для посадки людей в евакуаційну колону – в селищі Мангуш та в Луначарському кільці біля Бердянська.
До евакуаційної колони пропонували приєднатися і на власному транспорті.
