Росію до відповідальності

24 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін оголосив про початок так званої “спеціальної військової операції” проти України. Насправді ж очільник Кремля з одного боку констатував фактично стан війни та проголосив її наступну стадію – повномасштабне агресивне вторгнення в Україну. Російська військова агресія проти України, яка триває від 20 лютого 2014 року, набула нових обрисів та форм.

Розширились і цілі агресивної воєнної кампанії Путіна проти України. Як бачимо, російська воєнна машина, воює не просто проти української армії, а й з українським народом, знищуючи мирне населення, цивільні будинки та інфраструктуру. Безпрецедентна гуманітарна криза, численні факти порушень прав людини та злочини, які стають відомими день за днем, демонструють справжні наміри та цілі жахливої агресії Росії проти України – геноцид. Це атака не тільки проти українського народу, а й демократичних стандартів та свобод, за якими прагне жити цивілізований Світ.

Ще 26 лютого 2022 року на сайті провладної державної російської агенції РИА Новости з’явилась стаття журналіста Петра Акопова під назвою Наступление России и нового мира. Серед іншої неоімперської агресії яка возвеличувала війну проти України, автор написав таке:

– Володимир Путін взяв на себе історичну відповідальність, вирішивши не залишати розв’язання українського питання майбутнім поколінням.

Стаття була поширена на інших російських пропагандистських ЗМІ, таких як Sputnik. Через деякий час матеріал було вилучено із сайтів, але збереглись докази у вигляді численних знімків екранів та автоматичних інтернет-трекерів. Чому ж видалили матеріал цього російського пропагандиста? Вочевидь через те, що Акопов у своєму матеріалі вжив термін “решение украиснкого вопроса”. Політика винищення єврейського народу – Голокост, у нацистській Німеччині називалась як – остаточне вирішення єврейського питання. Тобто, у вказаній статті містились прямі заклики до геноциду українського народу. Матеріал із сайтів вилучили, але від такої політики і намірів російська влада не відмовилась.

Російський політтехнолог Тимофій Сергєйцев 5 квітня 2022 року, знову ж таки на сайті РИА Новости, опублікував статтю під назвою Что Россия должна сделать с Украиной. У ній автор робить заклики до деукраінізації України. На відміну від попереднього матеріалу Акопова, статтю Сергєйцева видаляти не стали, вочевидь розуміючи, що після жахливих звірств вчинених російськими військовими, у залишених містах під Києвом, приховувати справжні злочинні наміри російського керівництва щодо українського народу – марно. До речі, депутат німецького Бундестагу Томас Гайльман поскаржився на статтю Сергейцева до прокуратури Берліну, посилаючись на Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього.

– У цьому конкретному випадку (статті Тимофія Сєргейцева) йдеться про російське державне агентство новин, на сайті якого огидним чином закликається до геноциду українців, – заявив німецький політик в інтерв’ю DW 13 квітня 2022 року.

В Україні зареєстровано кримінальне провадження за заклик до геноциду (стаття 442 КК) щодо Сергейцева. Наприкінці квітня на Київщині нарахували 1 187 убитих російськими солдатами українців. З них 1 080 людей — у Бучанському районі. Усі вони були мирними жителями.

Фото: Факти ICTV

Як повідомляло видання Слово і Діло, генеральний прокурор України Ірина Венедіктова в ефірі телемарафону 3 травня заявила про те, що прокурори та слідчі зафіксували застосування ворогом по мирному населенню протипіхотних мін, мінометних мін 72-мм і 120-мм калібру, аеробалістичних ракет Іскандер-М, шрапнельних снарядів, споряджених стрілоподібними вражаючими елементами, що є порушеннями військової війни. Ця зброя заборонена Женевськими конвенціями, сказала Венедиктова.

Також вона додала, що під час огляду місця події доставлено 290 тіл: 161 тіло чоловіків, 73 – жіночих, одне дитяче та 55 людських останків. Вже пізнані 185, а 105 зараз залишаються невідомими.

– Причиною смерті 35 людей є осколкові поранення, у 40 випадках – вогнепальні рани. У п’яти випадках підтверджена причина смерті – закриті черепно-мозкові травми. Ще у 110 тіл причина смерті наразі встановлюється, – заявила генпрокурор.

Станом на 25 квітня, загалом по Україні внаслідок російської агресії офіційно зафіксовано 3 818 загиблих та понад 4 тис. поранених, повідомила генеральний прокурор України Ірина Венедиктова. Супутникові світлини, можливих братських могил у селищі Мангуш та селі Виноградне, поблизу Маріуполя були опубліковані Схемами. Міський глава Маріуполя Вадим Бойченко вважає, що там можуть бути тіла сотень загиблих – переважно з лівобережної частини Маріуполя.

– Там вони ховають місцевих мешканців, яких ворожа російська армія вбила літаками, артилерією. Коли розпочались запеклі бої у місті після 20 березня, то тіла з вулиць вже прибирати ми змоги не мали. За попередніми даними, у місті Маріуполь вбито понад 20 тис. місцевих жителів, – розказав Вадим Бойченко.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю польському суспільному мовнику TVP заявив, що кількість цивільних жертв вдесятеро більше, ніж військових жертв. Це означає, що це воєнні злочини, це злочини проти людяності, це геноцид проти українців.

Фото: Офіс президента

У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 року, геноцид визначається як: цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення якої-небудь національної, етнічної, расової, чи релігійної групи як такої. До таких дій належать:

• вбивство членів цієї групи;
• завдання тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;
• створення членам групи умов, які розраховані на повне чи часткове її знищення;
• унеможливлення народження дітей у середовищі групи;
• насильницьке передавання дітей цієї групи іншій групі.

Ця норма Конвенції імплементована в Кримінальний кодекс України (стаття 442), згідно із якою вчинення геноциду карається від 10 до 15 років позбавлення волі, а публічні заклики до вчинення геноциду арештом до шести місяців або позбавленням волі до п’яти років.

За час повномашстабного вторгнення військ РФ до України зафіксовані факти масових вбиств та фізичних розправ, катування, сексуального насильства, знищення житлових будинків, вулиць, кварталів, інфраструктурних об’єктів, складів із продуктами харчування, нафтобаз та інших об’єктів, а також примусове вивезення громадян на територію РФ. Тобто, наявні практично усі ознаки геноциду в розумінні Конвенції, а також кричущі порушення прав людини.

Фото: Depositphotos

Постановою Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні (№ 7276) Верховна Рада України визнала дії вчинені Збройними силами РФ, її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу.

Мета вказаної постанови – викриття істинних намірів Російської Федерації, її дій щодо знищення українського народу під час здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України та донесення цієї інформації до міжнародної спільноти з метою ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Заяви про засудження геноциду в Україні зробили президенти США, Колумбії та Польщі, а також прем’єр-міністр Канади. Прем’єр-міністр Великої Британії назвав дії РФ близькими до геноциду. Парламент Естонії одноголосно схвалив заяву, якою визнав дії російських збройних сил та військово-політичного керівництва РФ геноцидом українського народу. Таке ж рішення були ухвалені латвійським та литовськими парламентами.
Геноцидом визнали воєнну агресію проти України і обидві палати парламенту Канади.

Закликала розслідувати, зокрема, і злочин геноциду, ПАРЄ своєю Резолюцією від 27 квітня 2022 року. Дуже правильну оцінку злочинам і звірствам, що вчиняються на території України російськими всійськовими, надав представник США при ОБСЄ Майкл Карпентер під час засідання Постійної Ради ОБСЄ 5 травня.

Карпентер вказав на те, що риторика з боку представників РФ заперечує будь-які історичні та культурні відмінності України від Росії, як і взагалі право України на існування як суверенної, незалежної національної держави. За його словами, російська риторика намагається стерти саму ідею української ідентичності та змальовує український народ у найгірших термінах.

– Крім того, Кремль стверджує, що Україна – “це штучна конструкція”, суверенітет якої начебто можливий лише у складі Російської Федерації. Звірства, вчинені російськими військами проти народу України, є збоченим наслідком цієї дегуманізуючої дезінформації, яку протягом багатьох років нав’язувалася російським призовникам, але й насправді усім громадянам Росії, – заявив Карпентер.

Представник США фактично вказує на те, що злочини, які масово вчинялись російськими військовими, не просто дії якихось окремих військових підрозділів, про які невідомо російському політичному керівництві. Навпаки ж, звірства російських військових – це наслідок політики Кремля, спрямована на заперечення права на існування українського народу.

Фото: Depositphotos

Ця дегуманізація, як зазначає Майкл Карпентер, проявляється навіть у ставленні багатьох родичів військових, які беруть участь у війні проти України. Це чітко чути на записах телефонних розмов, що надаються Службою Безпеки України та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, де можна почути заклики до катувань та сексуального насильства.

Потрібно визнати, що злочинів проти людяності та воєнних злочинів не відбулось, якби у російського вищого політичного керівництва не визрівали наміри на вчинення геноциду українського народу. Проте такі наміри активно пропагувались та культивувались в російському суспільстві завдяки цілеспрямованій шовіністичній та неоімперський політиці ненависті щодо до українського народу та держави. Цьому сприяли й інформаційні рупори Кремля.

Саме тому при кваліфікації усіх злочинів проти людяності та воєнних злочинів в основі має стояти геноцид. Історичному маренню російського президента Путіна про те, що мовляв українського народу ніколи не було, потрібно протиставити чітку і зрозумілу позицію, що російська влада у різні часи намагалася стерти саме поняття українців. Про це зазначила керівник Центру дослідження геноциду та прав людини, доцент кафедри міжнародного та європейського права факультету правничих наук Національного університету Києво-Могилянська академія Мирослава Антонович у своїй статті Ongoing Russian Genocide Against Ukrainian Nation в інтерв’ю для Vogue UA. Для цього потрібна юридинча кваліфікація, розслідування і притягнення до відповідальності та визнання на політичному рівні світовим співтовариством.

Звичайно, збирання доказів, розслідування та подальше висунення обвинувачення в судах в таких справах – складний та кропіткий процес. Крім того, для покращення роботи в цьому напрямку просто вкрай необхідна реформа військової юстиції. Адже від правильної фіксації усіх цих жахливих злочинів та ретельного зборку доказів багато в чому залежить судовий розгляд.

Фото: Офіс президента, Getty Images, УНІАН

Також слід максимально синхронізувати та здійснити імплементацію норм міжнародного гуманітарного права в українське законодавство. Дотримання правил та звичаїв війни, притягнення до відповідальності винних у їхньому порушенні, має бути чітким і зрозумілим дороговказом для нас, як цивілізованої держави, на відміну від Росії. Як і дотримання ключових та базових прав людини та свобод, їхніх захисту та гарантій.

Варто розглянути й ідею створення консультативної ради при Офісі генерального прокурора щодо науково-теоретичного та експертного забезпечення розслідувань геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та моніторингу порушення прав людини під час російської агресії. Така рада мали би об’єднати представників наукових кіл, правозахисників, юристів, експертів з метою напрацювань покращень законодавства, процедур і вироблення правових позицій для притягнення винних до відповідальності.

Доцільно також зосереджуватись на подальших кроках, спрямованих на притягнення до міжнародно-правової відповідальності РФ. Санкції мають розширюватись, а політична та дипломатична ізоляція агресора посилюватись. У цьому контексті можна привітати рішення Верховної Ради України Про звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу США щодо визнання Російської Федерації державою-спонсором тероризму.

Фото: Depositphotos

Як зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, Росія повинна бути визнана державою-спонсором тероризму та поводитися з нею потрібно відповідним чином. Ні бізнесу, ні контактів, ні культурних проектів. Нам потрібна стіна між цивілізацією та варварами, які обстрілюють мирні міста ракетами. А Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі в інтерв’ю MSNBC зазначила, що Путін – боягуз.

– Він воює проти цивільного населення. Він воює проти дітей. Він використовує це як зброю у війні. Тому я вважаю, що вони мають бути у списку спонсорованих державою терористів, і сподіваюся, що це станеться, – додала вона.

Ненсі Пелосі зазначила, що рішення з цього питання у США має ухвалювати президент країни. Спікер Палати представників наголосила, що таке рішення полегшило б застосування санкцій проти Росії, тому, на її думку це дуже важливо зробити.

Фото: Getty Images

Визнання Росії державою-спонсором тероризму є прямо пов’язаним із притягненням до відповідальності у вчиненні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Бо вчиняти такі звірства може не просто держава, а держава-терорист.

Потрібно працювати надалі для притягнення до відповідальності винних зі складу військово-політичного керівництва РФ, санкційного тиску та ізоляції Росії, але також і на реформи, які покращать систему військової юстиції, синхронізують законодавство України із міжнародним гуманітарним правом, зміцнять захист прав та свобод людини, демократію, за які, зокрема, воює з агресором український народ.