Відлуння 70-х у новітній історії: РФ та Китай майже поховані минулим та ризики індексу бідності

Світ не рухається циклічно або за великим задумом. Відлуння 1970-х років нагадують нам, що одна катастрофа часто породжує інші. Чи схиляється дуга історії в бік справедливості? Або все розвалюється на частини?

Філософи історії довго шукали циклічність історії. Ібн Хальдун пропонував одну версію у своїй Мукаддимі 1377 року: іслам має у своєму зародку “міць пустелі”, але влада веде до осілих звичок і розкоші, тоді як марнотратство веде до фінансової кризи.

Освальд Шпенглер запропонував альтернативну модель у Присмерку Європи 1918 року, в якій піднесення і занепад цивілізацій нагадують пори року. У наш час низка письменників запропонували свої власні теорії циклічності, починаючи від Четвертого повороту Вільяма Штрауса та Ніла Гоу 1997 року до нещодавнього Світового порядку, що змінюється фінансиста Рея Даліо.

Альтернативний підхід — це уявлення про те, що історія має певний цілеспрямований напрямок і кінцеве призначення. У недавньому есе Френсіс Фукуяма підтвердив своє старе твердження, що історія прагне до тріумфу ліберально-демократичного капіталізму та національної держави. За його словами, “безперечно, існує арка історії, кінцевою точкою якої є справедливість”.

Це сміливе твердження важко узгоджується зі сприйняттям тих, хто слідкує за тенденціями в масовій психології, соціальних медіа та освіті, того, що демократія перебуває в лещатах “процесу остовпіння” (фраза Джонатана Гайдта) у США та інших країнах.

Я не вірю ані в цикли історії, ані в її закінчення. Історія — це взаємодія багатьох складних систем. Існують певні довгострокові процеси (зокрема, експоненційне зростання продуктивності за рахунок розвитку технологій та “надсекулярне” зниження номінальних і реальних процентних ставок у результаті накопичення капіталу), що відділяються катастрофами одна за одною. Ці катастрофи або розподіляються випадковим чином, або слідують степеневому розподілу (тобто є багато невеликих землетрусів, пандемій або воєн, але кілька катастрофічних).

Через непередбачувані проміжки часу глобальна система наштовхується на серйозні зміни через перешкоду, яка може бути досить незначною, якщо не настільки незначною, як знаменитий метелик Едварда Лоренца в Амазонці, який викликав торнадо в Техасі. Війна Росії в Україні — руйнівна безумовно, але це все ще порівняно незначний конфлікт за стандартами 20-го століття — може бути достатньою, щоб спровокувати “лавину конфлікту”.

Так само запізніле посилення грошово-кредитної політики найважливішим центральним банком світу, Федеральним резервом, призводить до певної зміни режиму не лише для домогосподарств і підприємств США, а й решти світу. Усі наслідки цих двох потрясінь — одного геополітичного, іншого економічного — справді дуже важко передбачити, але я впевнений, що досі ми бачили лише невелику їх частку.

Попереду ще чимало проблем, перш ніж ми відчуємо відновлення “нормальності”, термін, який ми використовуємо в широкому сенсі для позначення чогось на зразок періоду тривалістю більше одного року, протягом якого економічні, соціальні та політичні події не надто радикально відрізняються від середнього показника за попередні 10 років.

Захист від лавини

Цього року сировинна була набагато кращою інвестицією, ніж акції.

Найбільшої поразки в 2022 році, звичайно, зазнали криптовалюти. Оскільки невдалий стейблкойн Terra (UST) зараз наближається до нуля (8 центів за долар у порівнянні зі 100 центами два тижні тому), є очевидні побоювання, що інші стейблкоіни і навіть деякі біржі можуть бути під загрозою. З початку року вартість біткойну знизилась на 35%. Ethereum на 46%. Однак у певному сенсі основні криптовалюти за останні два роки просто стали замінниками технологічних акцій, а не інструментами хеджування. Tesla впала на 33%. Amazon впав на 36%.

Чому знецінюються як крипто-, так і технологічні акції? Відповідь полягає в тому, що запізніле посилення грошово-кредитної політики змусило інвесторів переглянути свої прогнози і показники, особливо коли мова йде про перевагу зростання кількості користувачів порівняно з вільним грошовим потоком.

Криптовалюта обвалилась

Найбільше втратили в 2022 року Bitcoin та Ethereum

Оцінки, які, здавалося, мали сенс тоді, коли пандемія змушувала людей перебувати в приміщеннях і майже постійно онлайн, раптом здалися менш правдоподібними, оскільки страхи перед Covid відступили, реальний світ атомів повернувся назад (нафта подорожчала на 48% цього року, а товари загалом на 32% ), і ФРС наздогнала Ларрі Саммерса, колишнього міністра фінансів, який попереджав про інфляцію минулого лютого.

Володіння золотом зберегло капітал, але володіння доларами було кращою стратегією. Усі інші основні валюти ослабли відносно американської валюти, що є класичною реакцією на посилення жорсткості ФРС та глобальну невизначеність. Однак ця тенденція може змінитися, якщо після ще двох підвищень на 50 базисних пунктів ФРС припинить підвищення або навіть знизить ставку восени.

Історичним періодом, який все це найбільше нагадує, є 1970-ті, хоча аналогія далека від досконалості. Тоді, як і зараз, помилки грошово-кредитної та фіскальної політики зруйнували інфляційні очікування в США. Тоді, як і зараз, війна погіршила ситуацію. Геополітичний шок (війна Судного дня 1973 року) додав зрив пропозиції у вигляді підвищення цін на нафту арабськими членами Організації країн-експортерів нафти як відплату за підтримку Ізраїлю з боку США та інших країн.

Виведення готівки в кризу

Розпродаж на фондовому ринку США через окремі глобальні події від піку до мінімуму.

Тоді, як і зараз, домінантою міжнародного порядку була холодна війна. Сьогодні супердержавне суперництво йде між Вашингтоном та Пекіном. Тоді це було з Москвою — хоча Росія залишається наддержавою з точки зору ядерної загрози, яку вона представляє, якщо не в іншому відношенні.

Тоді, як і зараз, довіра до США була значно підірвана поразкою. Безладний відхід сил НАТО з Афганістану минулого року, що нагадує про хаотичне залишення Сайгону в 1975 році, частково пояснює готовність адміністрації президента Джо Байдена щедро фінансувати війну в якій бореться Україна.

Тоді, як і зараз, Китай замкнувся в собі, хоча Культурна революція була більш руйнівною подією, ніж політика президента Сі Цзіньпіна “нульовий Covid”.

Тоді, як і зараз, розділення поколінь були частиною ширшої проблеми соціальної поляризації, яка хвилювала людей у всьому західному світі. Тоді, як і зараз, у США спостерігалося зростання як кримінального, так і політичного насильства (приклад останнього – недавні вбивчі розгули в Баффало, Нью-Йорк, і Лагуна-Вудс, Каліфорнія).

Якщо досвід 1970-х років дає якісь підказки інвесторам, то не варто очікувати швидкого повернення до стабільності, ні в макроекономічному, ні в геополітичному плані. У 1970-х роках виникли лавини конфлікту. За миром у В’єтнамі (договір січня 1973 року) послідувало не лише падіння Південного В’єтнаму, а й початок геноциду в Камбоджі під керівництвом Пол Пота, не забуваючи і про китайсько-в’єтнамську прикордонну війну 1979 року.

За миром на Близькому Сході (Кемп-Девідські угоди) послідувала іранська революція. Ослаблення конфлікту припинилось коли радянська агресія поширилася від південної Африки до Афганістану. Ми повинні підготуватися до подібного каскаду в найближчі роки. Це дуже ускладнить повернення інфляції приблизно до 2% за прийнятну політичну ціну.

Однак невдоволення населення інфляцією, не кажучи вже про насильницькі злочини, ймовірно, призведе до політичного повороту вправо в США та інших країнах, де при владі лівоцентристські уряди. Це не піде на користь консервативним партіям, які зараз при владі (наприклад, британським консерваторам). Здається, це дуже імовірно піде на користь республіканцям на проміжних виборах у листопаді.

Оскільки історія не циклічна, ця спроба розпізнавання образів не може бути пророчою. Наприклад, малоймовірно, що Республіканська партія висуне такого міжнародного кандидата, як Рональд Рейган у 1980 році. Вона ще може обрати колишнього президента Дональда Трампа. Кандидати, яких він схвалив, йдуть трохи краще, ніж я очікував на цьогорічних попередніх виборах (хоча вплив Трампа не слід перебільшувати). З іншого боку, є щось дуже символічне в майбутній висновку Верховного суду щодо справи Роу проти Вейда 1973 року, проєкт якого з’явився два тижні тому. Ми буквально повторюємо одну з найбільш запеклих суперечок 1970-х років.

Існує також нетривіальний ризик того, що несподівані внутрішні кризи в Росії чи навіть в Україні можуть принести деяке полегшення для інвесторів, які кусають нігті. Мао помер у 1976 році, радянський лідер Леонід Брежнєв (нарешті, після тривалого занепаду) у 1982 році. Жнець рано чи пізно забере Сі та президента Росії Володимира Путіна зі сцени, якщо політичні суперники його не випередять. У понеділок британська Daily Mail опублікувала історію про те, що Сі опирається операції з видалення аневризми мозку, вважаючи за краще покладатися на традиційні китайські засоби.

Як і численні чутки про погіршення здоров’я Путіна, це може мати як політичне, так і медичне значення. На російському державному телебаченні ми починаємо чути критику війни в Україні, а Міноборони США стверджує, що деякі російські офіцери та солдати не підкоряються наказам.

У той же час можна помітити політичний розкол у верхівці Компартії Китаю між прихильниками Сі і критиками його політики “нульового Covid”, очевидно, очолюваної прем’єр-міністром Лі Кецяном. Чи справді Сі хворий, чи люди просто хворіють на Сі? Спекулятивна книга Роджера Гарсайда Китайський переворот з кожним тижнем виглядає все менш фантастичною.

Тим часом на Філіппінах до влади повернувся Маркос — Фердинанд Бонгбонг Маркос-молодший, чий батько правив з 1965 по 1986 рік, в той час як в Канаді править син колишнього прем’єр-міністра П’єра Трюдо, Джастін.

У США попередники з 1970-х все ще залишаються на посаді: Байден, який увійшов до Сенату в 1972 році, і спікер Палати представників Ненсі Пелосі, яка була обрана до Національного комітету Демократичної партії через чотири роки. У наші дні саме 1970-ті закликають повернути своїх політиків.

Цикл важких часів

Індекс бідності (інфляції плюс безробіття) знову піднявся.

Що попереду? Що ж, після інфляції зазвичай настає рецесія, з небезпекою стагфляції, якщо монетарні ліки введені не в той час або в неправильній дозі, підвищуючи те, що раніше називали “індексом бідності” (сума рівня інфляції та безробіття).

Наскільки ймовірний такий сценарій? Дуже.

За весь післявоєнний період до 2021 року було шість квартальних випадків інфляції вище 5%, а рівень безробіття був нижче 5%. Від початку таких випадків середній час до початку спаду становив 6,5 кварталів із середнім значенням 6,7 кварталу. З четвертого кварталу минулого року — і вперше з 1973 року — інфляція була вище 5%, а рівень безробіття — нижче 5%.

Якщо історія є точним орієнтиром, це означало б високу ймовірність рецесії, яка почнеться у 2023 році. Хоча падіння ВВП у першому кварталі цього року здебільшого було викликано особливими факторами — експортом, запасами та державними витратами — опитування показують, що споживачі раптом стали більш песимістичними, ніж будь-коли після фінансової кризи 2008-2009 років.

Чим довше триватиме війна в Україні, тим більша ймовірність, що Європа впаде в рецесію. ЄС все ще обговорює деталі нафтового ембарго проти Росії, але прискорене припинення імпорту російських енергоносіїв тепер виглядає ймовірним. Це призведе до підвищення ціни на нафту, оскільки Росії знадобиться час, щоб знайти нових покупців на 2-2,5 млн барелів на день, які вона зараз продає Європі.

Також різко зростають ціни на природний газ через ризик превентивного припинення поставок газу до Європи Росією. Повна зупинка змусить багато європейських країн нормувати газ для основних споживачів промисловості, таких як виробники хімікатів.

Британське економічне становище гірше, ніж американське чи європейське. На відміну від США, Велика Британія є чистим імпортером енергії, тому вищі ціни на енергоносії віднімають від її ВВП. На відміну від ЄС, вона відчуває значний тиск на заробітну плату, тому її монетарні політики підвищують ставки.

Імовірність рецесії тільки зростає, якщо подивитись на тяжке становище Китаю, де незгода уряду відмовитися від “нульового Covid” перед обличчям більш заразного варіанту Омікрону призвела до серйозного скорочення промислового виробництва та роздрібних продажів. Минулого місяця економічна діяльність у Шанхаї майже припинилася. Буквально не було продано жодного автомобіля.

Існують ознаки подальшого зниження витрат китайських домогосподарств у цьому році через обмеження Covid, зростання безробіття (особливо серед робочих мігрантів і нещодавніх випускників) та слабкий ринок нерухомості. Попри зусилля цього року, спрямовані на підтримку житла, зростання цін на житло залишилось на цьому ж рівні, тоді як продажі житла та фінансування нерухомості мають двозначні показники зниження.

Пам’ятаєте той образ лавини? Це те, що ми зараз бачимо в усьому світі, оскільки вищі ціни на продукти харчування та енергоносії поєднуються з жорсткістю монетарної політики та порушенням ланцюга поставок. Як і в 1970-х роках, найсерйознішої шкоди зазнають країни з ринком, що формується, та з економікою, що розвивається, — так звані країни Третього світу. Розглянемо лише кілька прикладів, починаючи з Близького Сходу.

Валюта Туреччини за останні два тижні опинилася під тиском. У відповідь уряд намагатиметься змусити банки країни використати свої доларові резерви для підтримки курсу ліри. Минулого тижня жорсткий уряд Ірану підняв ціни на основні товари, включаючи хліб, олію та молочні продукти, на 100-300%. Тисячі вийшли на протест.

Ліван – це інвалід регіону. Після дефолту за боргом у березні 2020 року уряд практично не працює. Понад 80% ліванців живуть у злиднях, і всі стикаються з гіперінфляцією. Цього року ситуація погіршилася, оскільки Ліван імпортує понад 60% збіжжя з України та Росії.

Подібна катастрофа назріває в Сальвадорі. Під популістським авторитарним керівництвом президента Найіба Букеле країна з ентузіазмом сприйняла біткойн як резервну валюту, так і як законний платіжний засіб по всій країні. Розпродаж криптовалюти, ймовірно, підштовхнула Сальвадор до дефолту в січні наступного року, коли мають бути виплачені $800 млн державних облігацій.

На цьому крипто-зараження не закінчується. Згідно зі звітом компанії Chainalysis, що займається обробкою блокчейн-даних, у 2021 році трійка країн у Global Crypto Adoption Index — В’єтнам, Індія та Пакистан. Слідкуйте за Пакистаном, де зростання цін на продукти харчування та паливо збіглося з поваленням прем’єр-міністра Імрана Хана минулого місяця.

Нарешті, за останні 12 місяців в Африці спостерігався рівень нестабільності режиму вище за середній. Уряди були повалені в Малі, Гвінеї, Судані та Буркіна-Фасо. В Ефіопії триває громадянська війна між центральним урядом та регіоном Тиграй на півночі. Звірства там затьмарили звірства в Україні. За різкого зростання цін на продовольство, різкого скорочення експорту пшениці з України та Росії та посушливих умов на більшій частині Африканського Рогу голод насувається скрізь, де державний потенціал слабкий.

Нігерія, країна Африки з найбільшою економікою і найгустонаселеніша країна, повинна почуватися краще, оскільки вона є найбільшим виробником нафти на континенті. Але перешкодою стануть президентські вибори у лютому 2023 року. Релігійна ворожнеча терзає північ, і зростають вимоги, щоб країну очолив кандидат із південного сходу, де переважають ігбо. Ви дійсно розумієте, що це глобальна криза, коли ви чуєте назву Біафра вперше з 1970 року.

Досі 2022 був жахливим роком як для споживачів, так і для інвесторів. Не чекайте на поліпшення в короткостроковій перспективі. Найбільше страждають ті кілька країн, які зазнали вторгнення або занурилися в хаос, або ті інвестори, чий власний капітал упав на чверть чи більше. Але це криза, яку всі ми тією чи іншою мірою відчуваємо у формі підвищення цін, більшого занепокоєння, меншого задоволення та меншого багатства.

Єдина втіха, яку я можу запропонувати розчарованим читачам, полягає в тому, що, хоча ми зазвичай згадуємо сімдесяті в основному через жахливий одяг — не кажучи вже про пишне волосся навіть у облисілих чоловіків — воно не було зовсім нещасним. Зрештою, це було десятиліття, яке принесло масам “суспільство вседозволеності”, про яке оспівували та зародили The Rolling Stones в 60-ті. Алекс Комфорт опублікував Радість сексу (1972), а Еріка Джонг Страх польоту (1973), який започаткував пошук злягання “на розхрист”, не обтяженого будь-якої більш стійкою формою прихильності.

Дослідження, проведене у 2018 році Ніколасом Вулфінгером, соціологом з Університету штату Юта, дійшло висновку (на основі даних опитування), що “безладні статеві зв’язки досягли свого сучасного піку серед чоловіків, що народилися у 1950-х роках”. Добре це чи погано, але багато нещасливих шлюбів розпалися в 70-х; рівень розлучень підскочив з менше 3 на 1 000 населення період із 1948 по 1968 рік до 5,3 1979 року. Що стосується споживання алкоголю, тютюну та марихуани, то історик зазначає, що можна лише дивуватися тому, скільки людей палили, випивали та обкурювались.

На жаль, оскільки історія не циклічна і їй не вистачає дуги, що веде до справедливості (або сходів в небо, якщо вже на те пішло), я не можу гарантувати, що наш повтор цього шоу сімдесятих включатиме відродження безсоромного гедонізму десятиліття. Але хто знає, що кілька років стагфляції може зробити для нашої колективної чарівності?