У середу вранці, 20 липня, 2016 року в Києві невідомі підірвали автомобіль, в якому знаходився відомий журналіст Павло Шеремет. Вибух прогримів на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка практично одразу, як Шеремет виїхав з дому близько 7.45.
Очевидці повідомили, що після замаху журналіст, який перебував у машині один, ще був живий, але помер до приїзду швидкої допомоги.
Версії убивства
Раніше слідчі Генпрокуратури опрацьовували чотири основні версії злочину: професійна журналістська діяльність; особиста неприязнь; дестабілізація обстановки в Україні; помилка об’єктом (підірваний автомобіль належав Олені Притулі, керівнику Української правди, де останні п’ять років працював Шеремет).
Читайте: 200 днів брехні: активісти вимагають звільнення затриманих у справі Шеремета
Розслідування убивства Шеремета – 2016-2017 роки
- На початку серпня 2016 року в Генпрокуратурі заявили, що особи, які заклали вибухівку під машину, не встановлені. При цьому ГПУ розповсюдила фото підозрюваних.
- 10 серпня 2016 року генпрокурор Юрій Луценко заявив про серйозний прогрес у справі Шеремета. При цьому оприлюднити інформацію в ГПУ відмовилися.
- У серпні 2016 року Національна поліція звернулася до ФБР за допомогою у встановленні підозрюваних.
- На початку вересня 2016 року в поліції заявили про відсутність істотного прогресу в справі, але висловили впевненість, що “є всі шанси” розкрити убивство Шеремета.
- У середині жовтня 2016 року в прокуратурі заявили про досягнутий прогрес у слідстві щодо цієї справи.
– Їх (свідків. – Ред.) з’являється усе більше, – повідомив начальник кримінальної поліції Вадим Троян журналістам.
- У лютому 2017 року поліція визначила, що вибуховий пристрій, яким вбили журналіста, мав у своєму складі протипіхотну міну.
- Правоохоронці припустили, що замовлення на вбивство Шеремета надійшло з Російської Федерації.
- Глава МВС Арсен Аваков заявив, що спосіб, яким було убито журналіста, аналогічний тому, який був використаний під час підготовки замаху на нардепа Антона Геращенка.
- При цьому правоохоронці констатували, що у слідства немає жодної людини у статусі підозрюваного у цій справі.
- У травні 2017 року Юрій Луценко заявив, що слідство допустило серйозну помилку, не вилучивши одну з камер відеоспостереження. У СБУ, яка займалася вилученням камер, спростували цю інформацію.
- У липні 2017 року слідство знову вказало на ймовірність російського сліду в убивстві Шеремета.
– Після вбивства Шеремета схожим чином були вчинені три вбивства офіцерів СБУ та Міноборони, – заявив директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко.
- У жовтні 2017 року Юрій Луценко заявив, що розслідування вбивства Шеремета поки йде складно, але одна зачіпка може перевести справу до її розкриття.
- Під кінець року Нацполіція відзвітувала про те, що вбивці Шеремета, як і раніше, не встановлені.
2018 рік
- У травні в МВС заявили, що російське громадянство Шеремета ускладнює розслідування справи про його вбивство, тому що неможливо провести слідчі дії на території країни-агресора.
- У липні в Генпрокуратурі відзвітували про проведення більше 20 експертиз у рамках розслідування вбивства журналіста. Правоохоронці продовжують відпрацьовувати чотири версії злочину.
- У тому ж місяці поліція заявила, що слідство встановило людину, яка може бути причетною до вбивства Шеремета, але її особа ще не встановлена.
- У серпні слідство пояснило, що в підриві авто журналіста не було виявлено ознак терористичного акту.
- Тоді ж генпрокурор заявив, що у слідства з’явилася одна ниточка, яка, можливо, приведе до розкриття вбивства.
2019 рік
- У січні 2019 року Юрій Луценко визнав, що навіть ФБР не змогло допомогти в розкритті злочину. При цьому генпрокурор підкреслив, що коло підозрюваних у вбивстві Шеремета стало менше.
- 12 грудня поліція затримала перших підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета. Серед них – музикант Андрій Riffmaster Антоненко, медик та волонтер Юлія Кузьменко.
2020 рік
Наразі справа про вбивство журналіста Павла Шеремета уже готова для передання до суду.
Про завершення розслідування справи Шеремета повідомили 25 травня 2020 року та визначили підозрюваних: Яну Дугарь, Андрія Антоненка, подружжя Інну та Владислава Грищенків, Юлію Кузьменко.
4 липня у центрі Києва пройшла акція під назвою 200 днів брехні. Учасники ходи виступили на підтримку підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.
20 липня в четверту річницю загибелі журналіста Павла Шеремета в Києві встановили пам’ятний знак.
Меморіал відкрили на вулиці Івана Франка, недалеко від будинку, де жив журналіст і на місці, де загинув.
Також у справі Павла Шеремета пред’явлено обґрунтовану підозру особам, яких слідство вважає виконавцями.
Захисникам надали скановані копії матеріалів провадження. Ознайомлення з матеріалами справи підозрюваних та захисників триває вже 57 днів.
В четверту річницю загибелі Шеремета Володимир Зеленський зазначив, що це втрата для всіх незалежних медіа та журналістів.
Глава держави зазначив, що обов’язок держави та правоохоронних органів зробити все, щоб у суді українці та весь цивілізований світ побачили справжніх убивць.
