Від бюджету розвитку та безпеки людей до бюджету надзвичайної ситуації. Саме так в уряді назвали зміни до головного кошторису країни через пандемію коронавірусу.
Ключова особливість нового документу – це створення спеціального фонду для боротьби з Covid-19. Щоправда, за місяць карантину фонд дещо схуд.
Читайте: Рада затвердить правові підстави для обмежувальних заходів у боротьбі з Covid-19
Спочатку на нього передбачалося виділити 124,2 млрд грн, потім 97,1 млрд грн, а тепер – 64,9 млрд грн. Ці гроші підуть на купівлю медичного обладнання, підтримку малозабезпечених та тих, хто втратив роботу.
Окремо 30 млрд грн направлять на індексацію пенсій та виплату по 1 тис. грн пенсіонерам, що нині отримують менше 5 тис. грн. Ще майже 16 млрд грн спрямують на збільшення виплат лікарям.
В такому вигляді новий проект бюджету і відправили до парламенту, але там взяли паузу. На засіданні 30 березня для ухвалення змін до бюджету депутатам не вистачило лише трьох голосів.
Зрештою, в новому проекті бюджету витрати на освіту скорочують на 3,7 млрд грн, а не 5,5 млрд грн, як планувалось раніше. Культура втратить 6,8 млрд грн замість 8 млрд грн. Та в парламенті все одно не задоволені.
Крім того, уряд суттєво урізав зарплати чиновникам. На час карантину їх максимальний розмір не може перевищувати 47 тис. грн. Та навіть попри всі урізання, дефіцит бюджету сягає майже 300 млрд грн.
Щоб його покрити Україна розраховує отримати від МВФ близько $10 млрд. Частину спрямують в державний бюджет. От тільки від цих грошей країну відділяє одне голосування в парламенті за так званий банківський законопроект.
І як не дивно, саме до банківського законопроекту нардепи подали рекордну кількість правок в історії українського парламенту – понад 16 тис.
Хоча президент Володимир Зеленський особисто закликав депутатів якнайшвидше його ухвалити, в монобільшості дії колег називають проявом демократії.
Сам законопроект забороняє повернення колишнім власникам націоналізованих банків. І насамперед, це стосується Приватбанку, чиї засновники серйозно просунулися в українських судах щодо оскарження націоналізації.
Ну а поки розгляд усіх 16 тис. правок може затягнутися на цілий рік. Тому депутати шукають інші варіанти. Зокрема, розглядають можливість змінити регламент або ухвалити банківський законопроект в редакції першого читання.
Є й більш радикальні сценарії, наприклад, недопущення авторів правок в залу парламенту. Тож вибір у Верховної Ради насправді невеликий.
Нагадаємо, позафракційний народний депутат Антон Поляков вніс 6 тис. поправок до законопроекту про банки №2571-д.
