Коли банки підписують кредитні договори із своїми клієнтами, то закладають дуже жорсткі умови щодо санкцій, які будуть задіяні до осіб, які не повернули борг вчасно. Згодом цей борг може потрапити до колекторів, які миттєво накручують його в рази.
Подібна історія спостерігається і з мікрокредитами, які дають зараз ледь не на кожній зупинці громадського транспорту. Такі 2-3 тис. грн до зарплати можуть стати справжньою борговою пасткою. Першу позику у таких установах дають на мінімальний відсоток, а далі спрацьовує фінансовий капкан.
Міністр юстиції Денис Малюська пояснює, що так відбувається через бізнес модель подібних фінансових установ, які враховують ризики не повернення боргу недобросовісними українцями. Виходить так, що сумлінні позичальники платять за себе і за інших боржників.
Читайте: Як в Україні змушують повернути борги через сусідів і як з цим боротися
Від цих установ колектори теж бувають не надто вихованими. Починатись усе може прямим залякуванням, а закінчитись незаконним отриманням персональних даних.
Аби захиститись від свавілля колекторів, фахівці радять:
– фіксувати телефонні погрози;
– одразу звертатись до поліції та антиколекторських громадських організацій.
Верховна Рада України продовжила мораторій на стягнення майна за валютними кредитами до 2022 року. За законопроект проголосували 349 народних депутатів.
Закон продовжує дію мораторію на примусове відчуження єдиного житла позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами.
Фото: Pixabay
