До 3 років обмеження волі: які штрафи передбачені за комунальні борги

Відтепер за кожен день прострочення оплати житлово-комунальних послуг нараховуватиметься пеня відповідно до закону Про житлово-комунальні послуги.

Пеня нараховуватиметься споживачу з дати укладання договору з постачальником послуг, якщо існувала певна заборгованість. Або ж з 11 червня 2019 року, якщо договір було укладено до цієї дати.

Закон не має зворотної сили в часі, тому не можна нараховувати пеню раніше, ніж він набув чинності. І сподіваюсь, постачальники не зловживатимуть.

Яка відповідальність за несплату пені та боргу

За невиплату боргу та пені існує додаткова відповідальність.

Спершу споживачу повинна прийти досудова претензія, так звана вимога щодо досудового врегулювання спору. Людина або відповідає на неї, або ні.

Якщо споживач не виконує вимоги досудової претензії, то в подальшому подається позовна заява до суду. І лише суд може визнавати особу боржником.

Далі державні або приватні виконавці відкривають виконавче провадження, надають сім діб для добровільного виконання рішення суду та вносять особу в електронний реєстр боржників.

Після цього йде примусове виконання судового рішення, і будь-яке перешкоджання та ухиляння від його виконання вважатиметься вчиненням кримінального правопорушення, що відповідає ст. 382 КК України Невиконання судового рішення.

Ст. 382 ККУ передбачає до трьох років обмеження волі. Якщо службова особа перешкоджає виконанню судового рішення – п’ять років. Невиконання рішення Європейського суду з прав людини – до восьми років позбавлення волі.

В разі перешкоджання виконанню судового рішення за цією статтею на споживача може також накладатись штраф.

Раніше арешт накладали, якщо сума боргу складала 32 тис. грн і більше, та відкривали виконавче провадження. Тепер борг навіть у 100 грн є приводом для звернення до суду з досудовою претензією, позовною заявою, а потім із виконавчим провадженням на суму коштів.

Якщо сума коштів буде достатня для того, щоб накладати арешт, то спочатку його застосовують до нерухомого майна, а потім до рухомого.

Автор: Іван Ліберман, адвокат.