Ігри престолів: передвиборчі гасла диктаторів
Ігри престолів: передвиборчі гасла диктаторських режимів сучасності у державах Африки, Азії та Латинської Америки.
Згідно класифікації Freedom House зараз існують понад 50 диктаторських режимів. При цьому 21 подібний режим функціонує в Африці, 19 – в Азії, 8 – на Близькому Сході, а інші у Європі та Латинській Америці.
Попри свою диктаторську природу лідери означених режимів використовують в якості декорацій демократичні процедури, зокрема вибори. Тому певний інтерес являє питання: під якими гаслами сучасні диктатори керують своїми країнами та якими словами переконують своїх виборців з метою переобрання.
Аби пролити світло на це питання вашій увазі невеликий огляд політичних гасел та тез сучасних автократів.
Афганістан – Ашраф Гані Ахмадзадай (керує з 2014 р.):
“Трансформація та спадкоємність”, “Перша рука чиста від корупції, інша – від крові”.
Алжир – Абдель Азіз Бутефліка (з 1999 р.):
“Цивільний уряд проти військової диктатури”.
Ангола – Жозе Едуарду душ Сантуш (з 1979 р.):
“Виробляйте більше, розподіляйте краще”.
Бахрейн – король Хамад бін Іса аль-Халіфа (з 1999 р.):
“Я турбуюсь про Бахрейн. Бахрейн дуже дорогий для мене. Я не дозволяю людям гратися з нашими законами”.
Бруней – султан Хассанал Болкіах (з 1967 р.):
“Бруней Даруссалам – одне з найдавніших королівств Південно-Схіної Азії”.
Бурунді – П’єр Нкурунзіза (з 2005 р.):
“Джоггінг (біг) заради мирних виборів”.
Габон – Алі Бонго (з 2009 р.):
“Давайте змінюватися разом!”.
Гамбія – Яя Джамме (з 1994 до січня 2016 року):
“Їжте, те що я вирощую, та вирощуйте, те що я їм”.
Джибуті – Ісмаїл Омар Гелле (з 1999 р.):
“Кандидат для кожного джибутійця, який має надію”.
ДР Конго – Джозеф Кабіла (з 2001 р.):
“За єдине Конго”.
Екваторіальна Гвінея – Обіанг Нгема Мбасого (з 1979 р.):
“Сестри, брати, хай живе Демократична партія Гвінеї!”
Еритрея – Ісайяс Афеверкі (з 1994 р.):
“Ми всі Афеверкі, а він – ми!”.
Ефіопія – Хайле Маріам Десалень (з 2012 р.):
“Якщо ми залишаємось прихильними до ідеалів справедливості, визволення та, насамперед, святості людської гідності, ми можемо в кінцевому підсумку досягти перемогти над злом, незалежно від того, наскільки великим є наші шанси”.
Єгипет – фельдмаршал Абдул Фаттах ас-Сісі (з 2013 р.):
“Новий Єгипет: Мир, процвітання та зростання”.
Зімбабве – Роберт Мугабе (з 1987 р.):
“Мугабе – правий!”.
Камбоджа – Хун Сен (з 1998 р.):
“Зростання. Зайнятість. Справедливість та Ефективність” (т.зв. Rectangular Strategy).
Камерун – Поль Бійя (з 1982 р.):
“Безкоштовні москітні сітки для вагітних матерів”.
Китай – Сі Цзіньпін (з 2013 р.):
“Стратегія чотирьох всеохоплюючих аспектів” (The Four Comprehensives): всебічно побудувати помірно процвітаюче суспільство; всебічно поглиблювати реформи; всебічно керувати нацією відповідно до закону; всебічно жорстко керувати партією.
КНДР – Кім Чен Ин (з 2011 р.):
“Генерал Кім Чен Ин – це сяюче сонце”.
Конго (Браззавіль ) – Дені Сасо-Нгессо (з 1979 р.):
“І далі разом” (2016 р.).
Куба – Рауль Кастро (з 2008 р.):
“Завжди до перемоги!”.
Мавританія – генерал Мохаммад ульд Абдель Азіз (з 2008 р.):
“Наша боротьба з неефективним управлінням -це не гасло. Боротьба з цим злом буде продовжуватись і посилюватися”.
ОАЕ – шейх Халіфа бін Заїд аль Нахайян (з 2004 р.):
“Бог. Нація. Президент”.
Руанда – генерал Поль Кагаме (з 2000 р., де факто з 1994 р.):
“Єдність. Демократія. Розвиток”, “Голосуй за Кагаме” (Tora Kagame!).
Південний Судан – генерал Сальва Кіір Міярдет (з 2005 р.):
“Голосуй за Сальву, голосуй за зміни!”.
Сирія – Башар аль-Асад (з 2000 р.):
“Так – Асаду, так – безпечній Сирії”.
Судан – фельдмаршал Омар аль-Башир (з 1989 р.):
“Заради стабільності та перебудови”.
Таджикістан – Емомалі Рахмон (з 1994 р.):
“Наш президент – наш лідер”.
Тайланд – генерал Прают Чан-Оча (з 2014 р.):
“Повернемо тайцям щастя!”.
Туркменістан – Гурбангули Бердимхаммедов ( з 2006 р.):
“Вперед, вперед, лише вперед, улюблена Батьківщина – Туркменістан”.
Узбекистан – Шавкат Мерзійоєв (з 2016 р.):
“Від сильної держави – до сильного громадянського суспільства”.
Чад – генерал Ідріс Дебі (з 1990 р.):
“Разом заради Чаду, що розвивається”.
Джерело: Олександр Мішин