Непал заборонив громадянам працювати в РФ та Україні через загибелі на війні

Уряд Непалу заборонив своїм громадянам виїжджати на заробітки в Росію та Україну після того, як 10 молодих людей загинули та ще десятки зникли безвісти під час бойових дій, переважно в лавах російської армії.
Як пише The Guardian із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Непалу, після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року до лав російської армії було призвано понад 200 непальських солдатів, і більш ніж 100 із них зникли безвісти. Менша кількість, як вважають, воює в українській армії.
– Видачу дозволів на роботу в Росії та Україні тимчасово призупинено до вжиття подальших заходів для мінімізації потенційних ризиків і втрат для непальських громадян, які в’їжджають до цих охоплених війною країн, – повідомив Кабірадж Упрєті, директор департаменту працевлаштування за кордоном, державної мовної компанії RSS.
Надзвичайні втрати спричинили вимоги Катманду не направляти непальських бійців до жодної зі сторін конфлікту, а також репатріювати рештки загиблих і виплатити компенсацію їхнім родинам.
Із Непалу – на війну
Як зазначає британське видання, непальські солдати поколіннями воювали в арміях Великої Британії та Індії, де підрозділи гуркхів служили здебільшого як піхота і виконували спеціальні функції. Тисячі непальців також служили як контрактники й охоронці під час конфліктів в Іраку та Афганістані.
Але все частіше контрабандисти переправляють молодих непальців на російсько-українську війну, де багатьом із них пропонують прискорене отримання громадянства або зарплату, набагато більшу, ніж вони могли б заробити вдома. У грудні в Непалі було заарештовано 12 осіб, які переправили в Росію близько 150-200 чоловіків, стягуючи з них $9 тис. за в’їзд у Росію за туристичними візами, а потім примушуючи їх вступити на службу в російські Збройні сили.
Рупак Каркі, один із двох непальців, похованих на військовому кладовищі в Іванівській області Росії, шукав роботу в Південній Кореї, а потім поїхав до Росії за студентською візою. Пізніше він приєднався до російського вторгнення в Україну, сподіваючись отримати російське громадянство і велику зарплату, повідомили його родичі газеті Nepali Times. Він сказав своїй сім’ї, що проходитиме шестимісячний курс навчання, але його відправили на службу й оголосили загиблим у бою набагато раніше.
– Тут досі панують шок і сум’яття. Батьки Рупака не можуть повірити, що їхній єдиний син загинув, вони так і не побачили його тіла, – сказав газеті один із дядьків загиблого непальця.
Захоплений у полон солдат Бібек Кхатрі розповів у відеоролику, розміщеному в соцмережах, що пішов на службу в російську армію, тому що його сім’я потребувала грошей і він хотів повернутися додому “успішною людиною”.
Росія шукає кадри для війни з Україною
Водночас The Guardian зазначає, що десятки тисяч непальських громадян щорічно шукають роботу за кордоном, багато з них працюють некваліфікованими робітниками в Південній Кореї, Малайзії та на Близькому Сході. Щоб покинути Непал для працевлаштування, вони повинні отримати дозвіл на роботу від уряду.
Рішення непальського уряду було ухвалено всього через день після того, як Володимир Путін підписав указ, який прискорить отримання громадянства сотнями іноземців, призваних до російської армії, що стане додатковим стимулом для участі в бойових діях, оскільки і Росія, й Україна намагаються розв’язати проблему нестачі кадрів.
Новий указ прискорить ухвалення рішень про надання громадянства іноземцям, які вступили на службу в російську армію або у воєнізовані організації, на термін не менше від одного року, а також дасть право їхнім найближчим родичам подати заяву на отримання громадянства.
Сотні трудових мігрантів із Центральної Азії, а також іноземці з Куби, Сербії та низки африканських країн також були задокументовані як солдати російської армії.
Раніше уряд Непалу закликав Росію повернути тіла щонайменше шести солдатів, загиблих під час війни проти України з лютого 2022 року, і зажадав від Росії виплатити компенсацію їхнім сім’ям.
Уряд Непалу заявив, що іще чотири солдати були взяті в полон Україною.