Саміт НАТО в Анкарі: результати для України, які змусять РФ сісти за стіл перемовин

Саміт НАТО, що пройшов 7–8 липня в Анкарі, приніс Україні чимало гарних новин. Київ гарантовано отримуватиме стабільну допомогу щонайменше наступні два роки, НАТО офіційно визнало Україну провайдером безпеки, а коаліція дронових партнерств поповнилася новими країнами.

Крім того, зустріч у Туреччині мала інші позитивні наслідки. Наприклад, США оголосили про можливість передавання ліцензії Україні на виробництво ракет для систем ППО Patriot.

Факти ICTV розбиралися разом з експертами, які наслідки саміту НАТО в Анкарі для України, яку підтримку отримають ЗСУ, як оголошення президента США щодо передавання ліцензій на виробництво ракет до Patriot вже тисне на Росію та що відбуватиметься далі.

Головні підсумки саміту НАТО для України

Україна може розпочати власне виробництво ракет для систем протиповітряної оборони Patriot – це стало головною новиною за підсумками зустрічі президентів України Володимира Зеленського та США Дональда Трампа на полях саміту НАТО в Анкарі. Трамп заявив, що США можуть передати Києву відповідну ліцензію.

Лідери країн НАТО офіційно погодили виділення €140 млрд військової підтримки для України на 2026–2027 роки, гарантувавши стабільне фінансування оборони на найближчі два роки.

На полях саміту НАТО Україна уклала безпекові угоди в межах Drone Deal одразу з трьома країнами – Естонією, Данією та Нідерландами. Це забезпечить ЗСУ стабільним постачанням сучасних безпілотних технологій та масштабує спільне виробництво дронів.

Норвегія оголосила про виділення $300 млн на посилення української ППО. Зокрема, ці гроші спрямують на закупівлю ракет для тих самих систем Patriot.

Водночас Канада анонсувала новий масштабний пакет військової допомоги на загальну суму в розмірі близько 900 млн канадських доларів ($640 млн).

Саміт НАТО в Анкарі приніс Україні вагомі результати у посиленні захисту неба від російського балістичного террору. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, партнери ухвалили конкретні рішення для зміцнення антибалістичних спроможностей та загалом української ППО.

На полях саміту відбулися важливі дипломатичні зрушення. Зокрема, Зеленський провів зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким та прем’єром Угорщини Петером Мадяром, що сигналізує про спроби Києва знизити градус напруги у відносинах із сусідніми країнами.

Саміт НАТО: чи можна говорити про дипломатичний прорив для України

– Я думаю, що головне рішення щодо України – це €140 млрд, які виділяють на два роки. Зрозуміло, що там є вже значна частина тих сум, які раніше виділялися. Але там будуть додаткові нарахування, що безумовно піде на користь ЗСУ. Плюс визнання того факту, що Україна має вплив на безпекову ситуацію в регіоні, – заявив заявив Фактам ICTV керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

З одного боку, йдеться про визнання позиції та заслуг України. З іншого боку, це перспектива щодо подальших розмов про участь України в певних програмах або альянсах, стверджує політолог.

– Звісно, я ще додав би момент, що фактично всі країни погодилися посилити підтримку Україні, зокрема, за допомогою цих протиракет. Зараз почали пошук всього цього. І США заявили про готовність передати ліцензію на виробництво ракет до Patriot Україні. Звісно, це розтягнеться в часі, але тут важливий символізм подібного рішення. І другий момент, головний підсумок у тому, щоб США не блокували ніякі ініціативи та вони були потім прописані в цій декларації, – наголосив Рейтерович.

Офіційне визнання Росії загрозою в підсумкових документах, на його думку, це справді вагомий прорив. Наприклад, політолог звернув увагу, що американська сторона намагалася уникати таких жорстких формулювань і поводилася значно лояльніше. Однак тепер позиція змінилася, а речі нарешті назвали своїми іменами.

Говорячи про те, чи справдилися всі очікування Києва, експерт зазначив, що Україна отримала не весь бажаний максимум. За його словами, завжди залишаються певні нюанси, адже українській стороні хотілося б більших результатів.

– Але загалом це дуже успішний саміт для України. Це всі визнають. Тут не важливо, з якої сторони дивитися. Вийшло краще, ніж планувалося. Є практичні певні аспекти, пакети допомоги, розширення цієї ініціативи PURL. Власне, навіть певні символічні заяви, які теж призведуть до тих результатів, які є потрібними для нашої держави. Це успішна історія. Головне, тепер її просто вже на практиці реалізувати та зробити так, щоб вона не залишилася лише на рівні декларації, а мала якісь конкретні наслідки у вигляді військово-технічної допомоги або виділенні цих коштів, – сказав він.

Крім цього, саміт НАТО в Анкарі є важливим, хоча і не надто приємним сигналом для Росії. Проте росіяни повинні його враховувати, наголосив Рейтерович.

Зустріч Зеленського і Трампа: ключові заяви та сигнали

Оцінюючи результати перемовин між Зеленським та Трампом, політолог Ігор Рейтерович говорить лише про часткову зміну позиції Білого дому. За його словами, США поки не планують повертатися до прямих постачань зброї, які практикувалися за адміністрації Байдена.

Водночас Вашингтон готовий продовжувати підтримку через систему PURL та зробити стратегічний крок – передати Україні ліцензії та устаткування для виробництва ракет до ЗРК Patriot. Хоча це робота на перспективу, рішення є знаковим, вважає він.

Ще одним важливим сигналом, який, зокрема, озвучив американський державний секретар Марко Рубіо, стала готовність США й надалі підтримувати українські атаки на глибокий тил Росії, включаючи знищення ворожих НПЗ.

– Я думаю, це свідчення щонайменше суттєвої зміни політики Білого Дому щодо до російсько-української війни. Видно, що зараз у Трампа певний розворот відбувся. Головне питання, наскільки довго він триватиме, чи є він фінальним, чи не розверне його потім в інший бік, – сказав Рейтерович.

За словами експерта, діалог між Зеленським та Трампом був змістовним, а українська сторона отримала цілком конкретні відповіді на свої запитання.

Утім, ключовим індикатором реальних планів і намірів глави Білого дому стануть його майбутні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним – саме їхні підсумки покажуть справжню позицію США.

На думку Рейтеровича, головний сигнал Кремлю полягає в тому, що Україну ніхто не покине, а підтримка, яка лише зростатиме надалі, триватиме до тих пір, поки йде повномасштабна війна.

– Умовно кажучи, ті червоні лінії, які колись малював Кремль у вигляді танків, літаків та іншого, давно вже пройдені. Єдиною червоною лінією на сьогодні залишається балістика, яку могли передати Україні. Я думаю, американці поки що вони залишили це питання для фінального козиря, який, можливо, колись використають. Може і не використають, але, ймовірність така є, – припустив він.

На думку експерта, ніхто не збирається відступати, а підтримка України залишається, тому Росії треба сідати за стіл перемовин, а не думати, що Москва якось може дотерпіти та переламати ситуацію на свою користь.

Ліцензія на виробництво ракет до Patriot: реальний намір чи політична заява

Зважаючи на технологічну складність виробництва ракет до систем Patriot, виникає питання про те, чи є заява Трампа реальним планом довгострокової підтримки України, чи це суто політичний хід для створення інформаційного резонансу.

Очільник правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко у розмові з Фактами ICTV висловив думку, що американський президент керується глибшою логікою, ніж просто прагненням створити медіаефект.

За словами політолога, хоча Трамп очевидно загравав з аудиторією під час пресконференції, проте в основі цієї ініціативи лежать реальні та прагматичні інтереси США.

– По-перше, є прецеденти, коли США надавали ліцензію на виробництво своїх ракет – Японія. В принципі це можливо і щодо інших країн, тим більше, що до цього є інтерес, зокрема, у низки європейських країн. Наприклад, Польща вже домовилась про те, що вона братиме участь в технічному обслуговуванні та ремонті ракет-перехоплювачів. До речі, ми можемо брати участь в цьому теж. Це може бути спільний проект на перспективу, – сказав Фесенко.

Заява Трампа – це лише політична декларація та перший крок, а не готовий контракт чи договір. Україна має максимально оперативно скористатися цим, вважає політолог. Оскільки власником ліцензії є не президент США, а конкретні оборонні компанії, зокрема, Lockheed Martin, то Києву потрібно реалізовувати політичну згоду.

Далі на Україну чекає складна практична робота: погодження фінансування, організаційна підготовка, налагодження виробничих ліній та розв’язання безпекових питань щодо того, де саме розгортати ці потужності, звернув увагу Фесенко.

– Треба розуміти, що якщо ми зараз під час війни будемо робити таке виробництво на території України, то це стане першою ціллю для росіян. Потрібні максимальні заходи безпеки. Трамп сказав про підземні заводи. Можливо, треба їх робити, враховуючи ці обставини. Є багато конкретних питань, над якими треба працювати. Це процес не на сьогодні, а лише початок. Я думаю, що конкретний результат ми точно побачимо не в цьому році, – припустив політолог.

Другий момент полягає у реальній політиці, оскільки це вигідно для США. Зараз у світі спостерігається шалений попит на ракети-перехоплювачі. Американці могли б на цьому заробити, але у них просто фізично не вистачає власних заводських потужностей.

Вони й так збираються наростити виробництво приблизно втричі, як повідомляли іноземні ЗМІ, але попит усе одно значно вищий. Єдиний логічний варіант – виносити виробництво за кордон, де є виробничі потужності, готовність та бажання їх надати, припустив Фесенко.

– Тут є економічний та політичний інтерес. Надаючи ліцензію, американці можуть контролювати цей процес. Зокрема, заблокувати за необхідності. Це теж треба розуміти. Тут є можливість заробити на цьому, посилити свій економічний і політичний вплив на країни-партнерів, – стверджує він.

Низка заяв, які зробили представники США на зустрічі з Зеленським про Patriot та удари по російських НПЗ, насправді є тиском на Росію. Раніше тиснули на Україну щодо Донбасу та інших питань. Проте Фесенко звернув увагу, що зараз в адміністрації Білого дому дійшли до іншого висновку.

– Це дуже добре для нас. Треба Росію зараз дотискати до реальних мирних переговорів. Я вважаю, це найбільш важливий момент. Добре, якщо це спрацює. А щодо Patriot треба ще багато зробити. Я думаю, ця робота здійснюватиметься, – наголосив він.

Втім, зважаючи на те, що Трамп на зустрічі з Зеленським відверто визнав відсутність попередніх узгоджень із виробниками озброєння, виникає питання щодо серйозності намірів США передати ліцензію щодо ракет до Patriot.

Політолог пояснює таку послідовність специфікою американського ОПК. За його словами, якщо йдеться про передавання критично важливих військових технологій, в яких США тримають світову монополію, першочерговим і обов’язковим етапом завжди є отримання політичної згоди на найвищому рівні.

– Без згоди державного керівництва подальші кроки неможливі. До речі, це проявлялося не тільки щодо американських ліцензій. Американці уважно стежать за всім, що стосується їхній національних і безпекових інтересів, навіть на території інших країн, як свого часу в нас було. Нагадаю історію з Мотор Січ, – зазначив Фесенко.

Він припустив, що США вирішили зробити цей крок саме в контексті майбутніх переговорів як інструмент тиску на Росію. Він зазначив, що переговори щодо ліцензій навіть ще не починалися, однак їх можна розпочати, штучно затримувати та навіть розтягувати в часі.

– Це не означає, що ми вже завтра отримаємо договір про ці ліцензії. Американці цим теж можуть гратися в контексті мирних переговорів. Але є перший крок – політична згода Трампа. Нам треба цим скористатися і максимально швидко спробувати розпочати такі переговори. А далі треба виходити на конкретні компанії та починати з ними відповідні переговори, – сказав Фесенко.

Саміт НАТО в Анкарі: що відбуватиметься далі

Загальні підсумки саміту НАТО в Анкарі для України політолог Ігор Рейтерович оцінив позитивно. Хоча він зазначає, що відкритим залишається питання інтеграції України до НАТО.

– Про нього особливо не говорили, я так розумію, його просто винесли за дужки. Але головний наслідок – це те, що підтримка продовжується. НАТО залишається з Україною, є конкретні речі. Ми можемо планувати щонайменше на два роки отримання цієї підтримки, навіть з можливістю її розширення. Наприклад, як Чехія заявила, що вона теж разово приєднається до ініціативи. І хай там невелика сума, тут важливий символізм. Це головний наслідок, – наголосив він.

Росія реагуватиме істерично на результати саміту для України. Але всі чекають розмови Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, тоді справжня реакція стане зрозумілою, стверджує Рейтерович.

– Насправді у Росії є два варіанти. Перший – продовжувати далі, навіть намагатися якось екскалювати. Другий варіант – це реально починати вже перемовини. Який варіант вони оберуть? Я думаю, це стане зрозуміло після розмови американського президента з російським диктатором, тому що там, ймовірно, буде озвучений якийсь новий план завершення війни з новими умовами, про який Зеленський натякав, – припустив він.

Після цієї розмови українська сторона зможе зробити висновок, куди Росія далі рухатиметься. Політолог вважає, що на цьому етапі російська армія ще кілька місяців продовжуватиме воювати, сподіваючись, що може якось змінити ситуацію.

Але з кожним тижнем ситуація для росіян стає такою, що треба замислюватися про перемовини з Україною. Можливо, Трамп цю можливість використає, резюмував Рейтерович.

Підсумки саміту в Анкарі продемонстрували, що Україна здобула стратегічно важливі результати. Фіксація фінансової допомоги у розмірі €140 млрд на найближчі два роки, розширення дронової коаліції та нові пакети ППО від партнерів забезпечують ЗСУ надійний фундамент для довгострокового планування оборони.

Більш того, публічне визнання Росії загрозою та офіційний статус України як провайдера європейської безпеки свідчать про остаточне зникнення колишніх дипломатичних компромісів Заходу щодо Кремля.

Проте найважливішим козирем саміту стала заява Трампа, який висловив політичну згоду на передачу Україні ліцензії для виробництва ракет до ЗРК Patriot, а США фактично схвалили удари по російських НПЗ. Хоча практичне втілення цього проекту є технологічно складним і тривалим процесом, але сам факт такої заяви вже слугує потужним інструментом тиску на Москву перед майбутніми переговорами.

Тепер перед Україною стоїть виклик, щоб максимально перейти від заяв представників Білого дому до реальних контрактів з оборонними компаніями США та змусити Росію усвідомити безперспективність подальшої ескалації.