Серпень розпочався для українського бізнесу черговим важким випробуванням. Низка прицільних та масованих комбінованих атак РФ призвела до втрати ключових логістичних хабів України. Під прицілом опинилися складські площі ритейлерів, автоімпортерів, поштових операторів і виробників побутових товарів. Є загиблі та поранені, а майнові збитки досі підраховуються.
Уряд терміново збирає підприємців на антикризові наради, адже постраждалі компанії чекають реальних кроків – від пільгового кредитування до перегляду лімітів воєнного страхування.
Про те, чому Росія намагається копіювати тактику ударів по логістиці та складах Wildberries, чи зможе український ринок утримати ціни та як держава може допомогти підприємствам вистояти – детальніше у матеріалі Фактів ICTV.
Наслідки обстрілів українського бізнесу
Увечері 4 серпня російський безпілотник завдав удару по Дніпру, знищивши один зі складів корпорації Біосфера, де зберігалися запаси готової продукції.
Вже наступного дня, 5 серпня, армія РФ здійснила масовану атаку по Україні, випустивши 115 безпілотників та 28 ракет, жодну з яких не вдалося збити. Внаслідок цього пошкоджено сортувальний центр Нової пошти в Києві.
Ударів також зазнали об’єкти Епіцентру – знищено їхні логістичні центри та завод, є загиблий і поранені. Окрім цього, російська ракета поцілила по логістичному комплексу мережі Novus.
У Броварах Росія повністю зруйнувала найбільший логістичний хаб компанії Rozetka, який тепер не підлягає відновленню. Також постраждали два розподільчі центри мережі Сільпо, де внаслідок атаки загинули шестеро людей.
Серед інших руйнувань – знищений склад автозапчастин Toyota та логістичний комплекс 3PL-партнера, в якому зберігалися товарні запаси ТОВ ПУМА Україна. Зазнала втрат і компанія Intertop Ukraine, чий логістичний склад знищено вщент.
Зважаючи на масштаби руйнувань, уряд ініціював зустріч із представниками бізнесу для напрацювання рішень щодо підтримки логістичного сектору.
Після цього засновник та СЕО корпорації Біосфера Андрій Здесенко, оцінивши збитки підприємства через удар по складу орієнтовно у 150 млн грн, наголосив на потребі змін у Державній програмі страхування воєнних ризиків.
Він запропонував підвищити нинішній ліміт у 30 млн грн на одну юридичну особу та поширити дію страхування не тільки на будівлі та обладнання, а й на сировину та готову продукцію.
Крім цього, співзасновник маркетплейсу Rozetka Владислав Чечоткін наголосив, що постраждалі підприємства потребують дієвих державних механізмів для мінімізації втрат, зокрема функціонального та доступного страхування, пільгового оподаткування та кредитування на відбудову.
Удар по Києву 5 серпня 2026 року. Фото: ДСНС
Чи стала комерційна логістика окремою ціллю РФ
Обстріли складських комплексів українських торговельних мереж – це чергова історична традиція Росії копіювати чужі успішні дії. Фактично це спроба запозичити тактику України, яка результативно завдає ударів по складах Wildberries, заявив у коментарі Фактам ICTV очільник Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак.
– Але є один нюанс. Річ у тому, що Україна б’є по великооптових складах, які є первинним великим накопиченням товарів іноземного виробництва для Росії. З них потім іде розподіл по дрібніших торгівельних мережах і точках. Водночас удари Росії в Україні – в основному в роздрібні торговельні магазини, – зазначив він.
Це означає, що українські удари є ефективнішими, тому що вони руйнують первинну точку накопичення великої товарної маси, зокрема на складах Wildberries. Росія ж руйнує окремі точки роздрібної торгівлі, наголосив Новак.
За його словами, Росія будувала великооптові склади з дуже кількісним накопиченням товару. Натомість в Україні немає концентрації таких величезних складських приміщень, звернув увагу експерт.
– Вони у кожної торговельної мережі розподілені за принципом набагато більшої диференційованості. Тому завдати такої значної шкоди, якої завдає Україна російській торгівельній мережі, РФ просто не може. В Україні всі торгівельні мережі мають значно менші складські приміщення. Вони розпорошені, – стверджує Новак.
З чим довелося зіткнутися бізнесу та як відновлюватися
Попри людські жертви та значні економічні збитки від обстрілів, український бізнес робить усе можливе, щоб не зупиняти виробничий і торговельний процес. Компанії прагнуть якнайшвидше перекрити втрати та уникнути скорочення персоналу, зазначив експерт.
За його словами, в Україні існує програма державної компенсації прямих втрат від війни.
– Як на рівні компенсації громадянам втрат рухомого і нерухомого майна (житла та автомобілів), так і для бізнесу – втрат від руйнувань виробничих чи торговельно-складських об’єктів. Ми розуміємо, що ця компенсація виплачується не одразу, не одним платежем. Але поступово програма компенсацій все-таки працює, – сказав він.
Український бізнес, крім власних можливостей ліквідовувати та компенсовувати наслідки цих російських ударів, може розраховувати ще на державну програму компенсацій втрат від війни, наголосив Новак.
Фото: Епіцентр
Коментуючи питання про те, звідки держава може залучити гроші для розширення страхового покриття, не створюючи надмірного навантаження на бюджет, а також як можуть допомогти міжнародні партнери чи приватні компанії, Новак заявив, що велика частка зовнішньої допомоги, яку отримує Україна, йде на ліквідацію наслідків російських ударів.
– Це стосується і нашої енергетики. Зараз один із каналів допомоги Україні спрямований на компенсацію втрат від ударів по українських торгових мережах. Тут питання української дипломатії: наскільки голосно ми піднімаємо це питання, наскільки країни та міжнародні організації підтримують Україну, наскільки оперативно вони реагують і які суми виділяють, – сказав він.
Коментуючи питання про те, чи доцільно тимчасово звільнити постраждалі підприємства від окремих податків або митних платежів на обладнання та матеріали, які необхідні для відновлення, Новак зазначив, що в Україні сьогодні діють деякі пільгові режими.
– На сьогодні є пільгові режими саме зі сплати мита на ввезення обладнання для енергетики та інших напрямів, підприємств військово-промислового комплексу, які зазнають втрат від російських ударів. Відповідними пільгами можуть скористатися будь-які підприємства в будь-якій сфері. Якщо йдеться про так зване критичне обладнання, то є можливість скористатися цими митними пільгами, – зазначив він.
Які будуть наслідки для покупців
В Україні надзвичайно високий ступінь конкуренції на ринку маркетплейсів і загалом торговельних мереж, на відміну від Росії. Ця взаємна конкуренція не дозволяє жодному виробнику чи торговцю занадто піднімати ціни, стверджує Андрій Новак.
– Тому що конкурент, утримуючи ціни, просто отримує більший обсяг продажів і покупців. Я не очікую особливого сплеску зростання цін на товари в цих торговельних мережах через російські удари, – припустив він.
Відповідаючи на запитання про те, яким буде найнебезпечніший сценарій для української економіки, якщо удари по логістичній інфраструктурі повторюватимуться, Новак зазначив, що на сьогодні вже очевидно з тенденцій останніх тижнів, що Росія використовує в обстрілах дуже багато балістичних ракет.
Він процитував оцінки військових експертів, які стверджують, що Росія вже практично вичерпала запаси балістичних ракет минулого і зараз використовує переважно ракети з конвеєра. За його словами, це означає, що в Москви досить обмежені можливості найближчим часом щодо масштабів подібних ударів.
– І тут питання: які пріоритети обере сама Росія для цих ударів, коли вона буде стримана в обмеженій кількості ракет? Який тип об’єктів? На енергетику, військові або торговельні об’єкти? Чи на житлові квартали, як Росія практикує, на жаль, щоб завдати максимальної шкоди? – запитав він.
На його думку, Росія розраховує на те, що такими ударами по житлових масивах зможе спровокувати внутрішні дестабілізаційні процеси та спонукати Україну до переговорів або припинення війни на умовах Кремля.
– Але є головна тенденція. Вона полягає в тому, що у Росії все менше можливостей для таких далекобійних ударів по Україні. Тут важко спрогнозувати, яку стратегію чи тактику вони оберуть, по яких типах об’єктів завдаватимуть ударів. Але для українських споживачів поки що я не бачу системних загроз, щоб удари по окремих торговельних мережах якось підірвали ситуацію на внутрішньому споживчому ринку, – сказав Новак.
Чергова хвиля російських атак по логістичній інфраструктурі завдала українському бізнесу суттєвих збитків. Проте висока конкуренція на ринку та розгалуженість складських мереж стримують зростання цін та не дозволяють зупинити постачання товарів першої необхідності.
Головний виклик зараз перемістився в площину взаємодії уряду та бізнесу. Попереду – розробка дієвих механізмів компенсації, перегляд лімітів воєнного страхування та залучення міжнародної допомоги. Саме від швидкості державних рішень залежить, наскільки безболісно українські компанії подолають наслідки російських ударів.
