За сім днів російсько-української війни в Україні знищено близько 9 тисяч російських військовиків. І це тільки те, що вдалося підрахувати. Що ж з трупами робити? Адже Росія не поспішає забирати своїх покійників. І не буде їх забирати. Така в них традиція. Я познайомилася з нею у 1995 році в окупованому росіянами Грозному. Після рейду Шаміля Басаєва там почалися перемовини, але перемир’я було дуже умовним. Тоді прибули і представники ОБСЄ. Телевізійна група УНА-УНСО – Володимир Мамалига, телеоператор Олександр Тесля і я – також дісталися столиці Ічкерії, щоб зібрати інформацію безпосередньо на місцях подій. Багато побачили, але зараз йтиметься тільки про російські трупи.
Чеченці, хай яка ситуація, своїх загиблих ховали. З росіянами було інакше. Нам вдалося, зокрема, записати інтерв’ю з російськими офіцерами-танкістами. Один з них розповів, що коли навесні 1995-го він їхав до Ічкерії, побачив численні рефрижератори, які були набиті вщерть російськими тілами. І ніхто не знав, що з ними робити. Ще сказав, що кількість загиблих росіян у Чечні насправді невідома. Бо російське командування і ЗМІ брешуть. Це він знав із власного досвіду. Казав, що коли повідомляють про одного-двох загиблих росіян (це під час буцімто перемир’я), то сміливо можна вважати, що насправді йдеться про два десятки. Він робив висновки тільки про те, що знав по своєму танковому полку. Це інтерв’ю було опубліковане, можна знайти в одній з телепередач Правий берег в Youtube.
Та повернемося до утилізації російських трупів у Грозному в 1995 році. Чеченці дивувалися і не могли зрозуміти, чому росіяни своїх не ховають, вони лежать просто неба. Перед приїздом комісії ОБСЄ у Грозний росіяни це питання вирішили. Бульдозерами згребли зібрані тіла і скинули у річку Сунжа. Зараз в Україні виникає проблема, куди ж подіти трупи російських загарбників. Росія не хоче забирати своїх синів, щоб їхні матері могли вмити їх слізьми і поховати. Бо, вочевидь, російському керівництву абсолютно байдужі і їхні солдати, і солдатські матері. А цікава історія, що росіяни будуть робити з численними трупами кадирівців? Яких, за деякою інформацією, тримають у білоруському морзі. І їх там чимало. Спалити, викинути собакам? Чи наважаться? Бо й кадирівці, які ще живі, можуть збунтуватися.