Інвестицій більше немає?
Караул! Рятуйте! Допоможіть! Усьому кінець!
Приблизно такі крики ми чуємо протягом останніх днів після публікації статистики за 2020 рік. Адже, о сюрприз, виявилося, що в Україні виник чистий відтік інвестицій. Тобто прямі інвестиції зіграли в мінус вперше за 20 років. І тепер час посипати голову попелом і терміново робити з цієї однієї цифри якісь висновки.
Що такого сталося в Україні у 2020 році, через що у нас виник відтік прямих інвестицій? Нічого. Насправді інвестиційний клімат в Україні не змінився. Як і раніше, для інвесторів найбільшою проблемою є судова система, а саме відсутність верховенства права.
Як і раніше, основним шлагбаумом на шляху грошей в Україну керують український суддя і український СБУшник. Судова реформа, справжня судова реформа, залишається тільки в мріях. Програма з МВФ саботується. Нічого нового. Все як завжди.
– Чому ж інвестиції зіграли в мінус? Банально, але просто. Коронавірус, пандемія, яка стала причиною карантину у всьому світі. Через яку виникла найбільша економічна криза останніх десятиліть. Світова економіка впала.
А бізнес просто не міг нікуди їздити. Сидів вдома. Проводив конференц-дзвінки у Zoom. А це не найкраща атмосфера для прямих інвестицій в далекі країни. Прямо скажемо, найгірша атмосфера. А от вивести додому дивіденди в такій ситуації нікому не завадить. Ось і результат.
Чому ж такий поганий результат, найгірший за 20 років? Адже навіть у 2008 році такого не було, запитаєте ви. Справа в тому, що теперішня криза пройшла для України м’якше, ніж у 2008 році, але для всієї світової економіки, навпаки, жорсткіше. Тоді, у 2008-2009 роках світова економіка продовжила зростання.
А в Україні падіння було в рази більше. Але це падіння сталося в кінці 2008 року, у вересні. А до цього в світі панували благоденство і настрій, як на ринку біткоїна зараз. Тому в перше півріччя 2008 року інвестиції в Україну продовжували надходити. Потім стався обвал, але в другому півріччі 2009 року знову все вже відновилося, крім фінансового сектору, і інвестиції знову пішли.
Цього разу все було по-іншому. Україна втратила всього 4% від ВВП, попри прогнози березня минулого року, які передбачали втрати до 10%. А ось весь світ просів набагато сильніше і йому, світові, і всім бізнесам окремо, було не до інвестицій. Крім ІТ.
– Зараз ми бачимо просто божевільний кадровий голод в ІТ-секторі в Україні. Попит на ІТ-шників божевільний. Вакансій море. І експорт ІТ-послуг зростає, як на дріжджах. Але от яка особливість ІТ-сектору, що тут треба просто зняти офіс, жодні інвестиції не потрібні. І навіть якщо іноземні контори відкривають офіси і наймають українських ІТ-шників, а вони це роблять, то в статистиці про інвестиції цього немає.
І ще одна особливість інвестицій до Майдану. Велика частка з них надходила з Кіпру. Гроші виводилися через українські банки на Кіпр, а потім просто поверталися. Після реформи банківської системи більшість каналів виведення грошей закрили. І раптом впали інвестиції з Кіпру. Парадокс, правда?
Чи означає це, що з іноземними інвестиціями все добре? Звичайно, ні. В Україні постійний брак інвестицій. Прямих іноземних інвестицій. Їх історично просто критично мало. Чи залишається проблема? Звісно. Інвестицій в українську економіку катастрофічно мало. А відсутність верховенства права призводить до того, що і українські олігархи активно виводять дивіденди з країни.
Що для цього треба робити? Та сама судова реформа. І відсторонення силовиків від економіки. Це як необхідна умова. Чи буде вона достатньою? Для покращення інвестиційного клімату – вже так. Для різкого зростання інвестицій в економіку – можливо і ні, поки у нас такий високий рівень бюрократії, регулювання і радянська система трудових відносин.
Тобто не буде в української економіки конкурентних переваг доти, доки ми не лібералізуємо максимально умови діяльності в Україні. Але передусім необхідно створити належні умови, без яких гроші просто не прийдуть.
Автор: Сергій Фурса – спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital