Ще до початку зустрічі 29 країн-членів та партнерів Альянсу генсек Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг повідомив, що Україні не варто чекати на приєднання до Програми посилених можливостей НАТО. Однак водночас країна і надалі може розраховувати на підтримку Альянсу.
Хоча підтримки потребує і сама організація. Внутрішній конфлікт між учасниками Альянсу може стати гальмівним механізмом в реалізації планів НАТО, яких, до речі, немало.
Стримування і захист
В планах зустрічі традиційно є питання протидії тероризму. Зокрема, прийняли рішення про небойову місію в Іраку. Воно передбачає нову навчальну місію за участі сотні інструкторів НАТО. Для цього організують військові навчальні заклади для збройних сил країни. Канада вже повідомила про готовність виділення 250 військовослужбовців та військової техніки для цих цілей.
Збільшить свою присутність Канада і в Європі. Під час візиту до Латвії Джастін Трюдо повідомив про готовність країни продовжувати керівництво розміщеним у регіоні батальйоном НАТО протягом найближчих чотирьох років. До того ж, північноамериканська країна збільшить присутність своїх військових майже на сотню – з 455 до 540 чоловік.
Передбачається, що в країні створять військові школи для підвищення професіоналізму іракських збройних сил. Також планується продовжити місію в Афганістані до 2024 року та збільшити кількість тренерів для військових країни.
Ще один аспект безпекового блоку: реакція на гібридні загрози та створення контргібридних команд підтримки. Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО підтримає своїх союзників у боротьбі із сучасними гібридними воєнними методами. Мається на увазі енергетична безпека, протидія пропаганді та захист у кіберпросторі.
Критика від Трампа
Питання захисту частково торкнувся Дональд Трамп. Американський президент традиційно став лідером за кількістю різких заяв. Протягом першого дня він розкритикував рішення Німеччини та ряду європейських країн стосовно будівництва Північного потоку-2 і назвати країну російської заручницею.
За словами Трампа, після будівництва трубопроводу більше 70% природного газу буде направлятись з Росії. Таким чином Америка має захищати країну, яка віддає мільярди доларів Росії.
Ангела Меркель не залишила без відповіді заяву американського президента. У притаманній їй манері, канцлер Німеччини зробила це не прямо. Вона повідомила, що країна є другим за розміром постачальником військ, які, серед іншого, беруть участь у захисті інтересів США в Афганістані.
НАТО планує виділити 226 мільярдів доларів на оборону до 2024 року
Інше чутливе питання – витрати на оборону НАТО. Дональд Трамп роздратований через невисокий рівень грошової підтримки Альянсу Європою. Під час сніданку з Єнсом Столтенбергом, американський президент нагадав про свою вимогу збільшення Альянсом військових витрат.
Причини для невдоволення у США дійсно є. Нині, за даними НАТО, лише п’ять країн витрачають покладені за Статутом 2% ВВП: США, Греція, Естонія, Великобританія і Латвія. Польща, Литва, Румунія впритул наблизилися до цієї позначки.
Український інтерес та вступ до НАТО
Не пройшов перший день зустрічі і без уваги до теми російської агресії в Україні. генсек НАТО перед відкриттям саміту повідомив, що вважає, що анексія Криму не має бути причиною ізоляції Росії. Мова йде про важливість діалогу з РФ з метою зменшення напруження. Адже в НАТО постійно констатують порушення режиму тиші на Донбасі. У зв’язку з цим в Альянсі закликають Росію вивести свої війська з території України.
Тим часом Україна має великі сподівання на саміт. Поки Македонія отримує перші конкретні обіцянки про вступ, Боснія та Герцеговина веде переговори щодо приєднання, ми залишаємось далекими від наближення до вступу в Альянс.
Не зважаючи на те, що Угорщині, яка виражає невдоволення українським законом про освіту, вдалось заблокувати засідання комісії Україна-НАТО в рамках саміту, вітчизняні представники в Альянсі оптимістично налаштовані на зустріч.
Зокрема, голова місії України при НАТО Вадим Пристайко висловив сподівання, що країні вдасться здійснити усе заплановане в рамках зустрічі, яку Альянс проведе з президентами України та Грузії. Крім цього Петро Порошенко запланував і низку двосторонніх зустрічей.
Мета участі України – підтвердження бажання вступу до НАТО, розвиток практичної співпраці з організацією та підтвердження від Альянсу підтримки країни. На практиці це означає невизнання окупації Криму та Сходу, підтримку включення миротворчої місії на непідконтрольній території та вимогу звільнення українських політв’язнів Москвою.
Зважаючи на одну з найважливіших статей Статуту Альянсу, за якою напад на одну країну-члена означатиме напад на весь Альянс, сподівання України абсолютно зрозумілі. Але все це відбувається на тлі територіальних проблем з Росією та небажання частини членів НАТО розглядати можливість створення дорожньої карти для вступу України в організацію.
В Альянсі тим часом Україну традиційно підбадьорюють, хвалять за реформи і радять не зменшувати темп. Таким бачить ключ успіху для країни генсек НАТО Єнс Столтенберг. Під час прес-конференції з Петром Порошенко він нагадав, що організація підтримує українські прагнення і постійно надає фахівців, експертів і обладнання для спільних проектів.
Підсумки першого дня
Результатом першого дня саміту для україни стало визнання Альянсом її прагнень щодо вступу в НАТО. Про це йдеться у схваленій учасниками зустрічі декларації.
Ми продовжимо працювати з Україною, багаторічним партнером Альянсу, на основі принципів і цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між НАТО та Україною, – зазначено в декларації.
А це, у свою чергу, разом з підтримкою українських реформ, сприяє вступу країни до організації. Таку впевненість висловив під час прес-конференції президент Петро Порошенко. Крім того, він вкотре наголосив про свій намір закріпити у Конституції підтвредження спрямувань України до членства в НАТО.
Прогноз
Не дивлячись на багатий для України на рішення перший день саміту, найбільше заходів заплановано на сьогодні. Свої результати має принести спільне з Грузією засідання Північноатлантичної Ради.
Фото: Прес-служба президента України
Немало сподівань покладено і на заплановану зустріч перших осіб України та США, яку підтвердив Петро Порошенко. Ваги діалогу між президентами додає і те, що вона відбудеться за кілька днів до саміту Росія-США, де Трамп матиме розмову з Путіним. Предметом діалогу, серед іншого, буде і російська агресія в Україні.
До речі, Факти ICTV розповідали, на що варто розраховувати Україні від саміту НАТО.
Фото: gettyimages, dreamstime, прес-служба президента України
Яна Семенюк