Удар по вокзалу Краматорська: в Bellingcat навели докази використання РФ ракет Точка-У

8 квітня цього року російські війська завдали ракетного удару по залізничному вокзалу міста Краматорськ (Донецька область), де на той момент перебували кілька тисяч людей. Вокзал вразила ракета Точка-У.

В РФ після обстрілу стверджували, що не застосовують таку зброю. Однак журналісти-розслідувачі Bellingcat на основі відкритих даних довели, що це брехня.

У день, коли балістична ракета малої дальності Точка-У вдарила по залізничному вокзалу Краматорська, там зібралися мирні жителі, які очікували на евакуаційні потяги. Внаслідок ракетного удару загинули 59 людей, із яких семеро – діти. Ще понад 100 громадян зазнали поранень.

У РФ традиційно звинуватили в ударі Україну, стверджуючи, що російська армія начебто не використовує ракети Точка-У. Ці заяви активно розповсюджували російські пропагандистські ЗМІ.

Команда Bellingcat зіставила ці заяви з публічно доступними даними, намагаючись встановити походження ракети Точка-У. Розслідувачі довели, що заяви РФ про начебто невикористання цього виду ракет є брехливими.

– На момент написання цього матеріалу наявних свідоцтв із відкритих джерел недостатньо, щоб встановити всі подробиці про удар, зокрема напрямок прильоту ракети. Проте ці свідчення, очевидно, дозволяють спростувати один із аргументів, які російська влада наводить на свій захист, а саме, що російська армія нібито не використовує ракетні комплекси Точка-У, – зазначається в розслідуванні.

Незаперечні докази

Як зазначають експерти Bellingcat, фото та відео в соціальних мережах, а також новинні репортажі в росЗМІ від 2021 року демонструють наявність пускових установок Точка-У на озброєнні військ РФ.

Водночас на супутникових знімках бази на півдні Росії, зроблених у лютому 2022 року, спостерігається військова техніка, зовнішній вид та розміри якої відповідають установкам Точка-У.

Експерти, з якими поговорили розслідувачі Bellingcat, підтвердили, що хоча РФ протягом останніх років начебто знімала з озброєння Точки-У, це не робить російські запаси цього озброєння непридатними. А тому ці ракети цілком можуть використовуватися.

Про це, зокрема, заявив у коментарі Bellingcat Скотт ЛаФой, директор Програм ядерної та технологічної безпеки в Exiger Government Solutions, який має досвід аналізу відкритих джерел у галузі балістичних ракет та ядерної зброї.

– Ми й раніше бачили, як Росія використовує старі озброєння. Точки-У цінні тим, що допомагають економити дорогі ракети комплексів Іскандер, що дозволяє РФ витрачати старі запаси, а не нові дорогі боєприпаси, – пояснив він.

Як наголошують розслідувачі Bellingcat, свідчення з відкритих джерел також підтверджують, що ракети Точка-У неодноразово помічали під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Так, за даними розслідувачів CIT (Conflict Intelligence Team), наприкінці березня машини комплексу Точка-У були відправлені залізницею з Гомеля до Бєлгорода.

Це переміщення співпало з відступом військ РФ з півночі України та подальшою концентрацією сил на східному напрямку. На машини було нанесено знаки “V”, які російські загарбники використовують на своїй техніці під час повномасштабної війни в Україні. Як зазначають у Bellingcat, про використання подібних міток білоруськими військами невідомо.

Moreover, in late March this year, a train carrying Tochka-U missile launchers was filmed in Gomel, Belarus.

The launchers’s V markings indicate they are Russian, as we have not seen any Belarusian vehicles with such markings.https://t.co/KCCIeH1b4w pic.twitter.com/ifcOT3UZZn

— CIT (en) (@CITeam_en) April 8, 2022

18 березня група анонімних білоруських дослідників опублікувала в мережі кадри тих самих машин Точка-У. Розслідувачі зазначали, що пускові установки прибули до Мінської області Білорусі на російському літаку Ан-124 (на додачу до комплексів Точка-У, які прибули раніше того ж місяця).

⚡️New batch of Tochka-U tactical ballistic missiles was brought to Belarus.

Today at 14:12 (Minsk time), Russian An-124 Ruslan heavy cargo aircraft landed at the airfield in Machulishchy (Minsk region).
1/3 ⬇️ pic.twitter.com/Uk1m3bHifL

— Belarusian Hajun project (@MotolkoHelp) March 18, 2022

Розслідувачі Bellingcat звертають увагу, що на кадрах від 18 березня на цих машинах ще не було знаків “V” та досі були оригінальні номери.

– Судячи зі схожого камуфляжу і зносу, це, очевидно, ті ж машини, які прямували до Бєлгорода залізницею, – наголошують розслідувачі.

Окрім цих кадрів, є й інші свідчення з відкритих джерел, згідно з якими армія РФ ще в 2021 році визнавала наявність на озброєнні ракетних комплексів Точка-У. За даними CIT, російська 47-а ракетна бригада, ймовірно, досі використовує ці системи. У лютому 2021 року вони “засвітилися” в репортажі одного з російських каналів.

А старший науковий співробітник американського Інституту дослідження зовнішньої політики Роберт Лі в квітні 2021 року писав, що в Ростовській області помітили машини, які нагадували установки Точка-У. В той період РФ якраз стягувала свої війська до кордонів України.

Hmm, these look like Tochka-U tactical ballistic missile 9P129-series TELs and 9T218-1 transloaders in Rostov.https://t.co/pQoUBTkc06 pic.twitter.com/vov4mFuKlL

— Rob Lee (@RALee85) April 25, 2021

Ці ракетні комплекси знову потрапили на відео у травні минулого року. Тоді вони брали участь у параді до 9 травня в Краснодарі.

За даними Bellingcat, 47-а ракетна бригада перебуває у складі 8-ї загальновійськової армії РФ, яка зараз задіяна у бойових діях на Донбасі. Розслідувачі знайшли в соцмережах фото, датоване 3 жовтня 2021 року, на якому двоє російських солдатів стоять, ймовірно, на установці комплексу Точка-У. Геотег знімка відповідає гарнізону 47-ї ракетної бригади.

А на супутниковому знімку гарнізону 47-ї ракетної бригади від лютого 2022 року видно машини, габарити яких відповідають Точці-У.

За даними Amnesty International, РФ застосовувала ракети Точка-У у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну. Дослідники Amnesty International у сфері озброєнь з’ясували, що уламки боєприпасу, який вдарив по лікарні у Вугледарі (Донецька область), відповідають ракеті Точка-У.

Розслідувачі Bellingcat звертають увагу й на той факт, що задовго до удару по вокзалу Краматорська один із пропагандистських каналів у Telegram попереджав людей не залишати місто залізничним транспортом.

А в день ракетного обстрілу вокзалу Краматорська міністерство оборони РФ оголосило вранці про удари ракетами “повітряного базування” начебто по озброєнню та військовій техніці України, які прибували на залізничні станції Покровськ, Слов’янськ та Барвінкове. Ці повідомлення почали поширювати Telegram-канали терористів “ДНР”.

Менш ніж через 20 хвилин після цього з’явилися повідомлення, що Краматорськ потрапив під обстріл.

“Работают по скоплению боевиков ВСУ”https://t.co/mRdWVzyDyo #Краматорск #warcrimes pic.twitter.com/16tpns8ugY

— Necro Mancer (@666_mancer) April 8, 2022

Наслідки ракетного удару по Краматорську

Команда Bellingcat зазначає, що, окрім місця безпосереднього падіння ракети (приблизно за 50 метрів на південний захід від будівлі залізничного вокзалу в Краматорську), є ще п’ять характерних місць влучання від суббоєприпасів. Тобто РФ використала ракету, яка мала касетну боєголовку.

Касетні боєприпаси складаються з контейнерів, які відкриваються в повітрі і розкидають велику кількість розривних суббоєприпасів або “дрібнокаліберних бомб” по значній території. Тим самим вони можуть спровокувати велику кількість жертв.

Розслідувачі наголошують, що наразі характер пошкоджень не дозволяє оцінити можливий напрямок запуску. Так, експерти, опитані Bellingcat, пояснили, що розташування суббоєприпасів та уламків ракети не є точним свідченням траєкторії прильоту.

Крім того, команда Bellingcat спростувала твердження, яке розповсюджує пропаганда РФ, що серійний номер на уламках ракети нібито свідчить про її використання українськими військовими.

Міністерство оборони України поінформувало Bellingcat, що такі ракети вироблялися в Радянській Росії і поставлялися на бази зберігання, в арсенали та ракетні бригади по всьому колишньому СРСР. А тому визначення приналежності ракети за серійним номером у випадку Точка-У є неприйнятним.

Розслідувачі наголошують, що на багатьох кадрах із тимчасово окупованих українських міст Харцизьк, Зугрес, Шахтарськ і Торез від 8 квітня видно пуски ракет на південь від цих населених пунктів за кілька хвилин до удару по Краматорську. Водночас погана видимість не дозволяє встановити, які саме ракети були застосовані і яка була їхня ціль.

Джерело: Bellingcat

Фото: Bellingcat, Донецька обласна прокуратура