Коли закінчиться війна, чи будуть вибори, що буде з мобілізацією, економікою та електропостачанням — ці питання хвилюють мільйони українців уже протягом чотирьох років повномасштабного вторгнення. Водночас відповіді на них залежать від багатьох чинників: ситуації на фронті, рішень влади, підтримки партнерів та дій Росії.
Факти ICTV проаналізували ключові запити українців і разом з експертами — політологами, економістами, військовими та юристами — пояснили, які сценарії можливі найближчими роками і до чого варто готуватися.
У матеріалі — прогнози щодо завершення війни, безпекових гарантій для України, вступу до оборонних союзів, економічного відновлення, виборів, мобілізації, зарплат військових, обміну полоненими та ситуації в енергосистемі.
- Коли закінчиться війна в України
- Коли будуть вибори в Україні
- Чи можливий наступ РФ із Білорусі
- Ситуація на ключових напрямках
- Коли закінчиться мобілізація в Україні
- Перетин кордону
- Демобілізація військових
- Чи буде зменшення мобілізаційного віку в Україні
- Мобілізація жінок в Україні
- Підвищення зарплат військовим
- Коли буде наступний обмін полонених
- Втрати України на війні
- Скільки ще триватимуть відключення світла
- Гарантії безпеки для України
- Вступ України до НАТО та оборонні союзи
- Виклики для економіки України
Коли закінчиться війна в України
Політолог, доцент КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Рейтерович вважає, що війна може завершитися у 2026 році. Санкційний тиск на Росію зростає, а економічні проблеми накопичуються — про це говорять навіть провладні російські експерти.
— Імовірність завершення війни у 2026 році вища, ніж у 2025-му. Але гарантій немає, — каже він.
За словами політолога, з весни економічні проблеми Росії можуть набути незворотного характеру: ресурси для підтримки війни поступово вичерпуватимуться. Саме тому Москва намагається посилити дипломатичний тиск на США та президента Дональда Трампа, щоб за столом переговорів отримати те, чого не може досягти на полі бою.
Переломним моментом можуть стати військові провали, катастрофа на фронті або необхідність масової мобілізації. Наразі РФ покладається на рекрутинг, але без високих виплат росіяни навряд чи масово погодяться йти воювати.
Ще один критичний фактор — нестача коштів для продовження війни. Це означатиме менше ракетних та дронових ударів по Україні і меншу інтенсивність бойових дій.
Водночас експерт допускає, що замороження бойових дій може стати проміжним етапом перед підписанням мирної угоди. Та не виключає і сценарію раптового завершення війни — протягом тижнів, якщо збігатимуться кілька умов: реальний санкційний тиск США, економічний колапс РФ і успіхи України на фронті.
— У Путіна не буде проблем із поясненням своєму населенню підписання миру — росіяни приймуть будь-яке рішення, яке він подасть, — зазначає Ігор Рейтерович.
Коли будуть вибори в Україні
Тема проведення виборів в Україні періодично з’являється в західних медіа та заявах окремих політиків. Зокрема, Financial Times із посиланням на джерела писало про нібито вимогу адміністрації США провести вибори до 15 травня та підготовку Києва до президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди.
Проте в Офісі президента Україні відповіли, що проводити вибори під час війни просто неможливо через безпекові ризики.
У Центральній виборчій комісії наголошують: між завершенням воєнного стану та стартом виборчого процесу має минути щонайменше шість місяців, щоб підготувати інфраструктуру та оцінити безпекову ситуацію.
Президентка Європарламенту Роберта Мецола назвала розмови про проведення виборів в Україні найближчим часом “цинічною пасткою”, підкресливши, що не можна змушувати українців голосувати під ракетними ударами та без стабільного електропостачання.
Голова правління мережі ОПОРА Ольга Айвазовська вважає, що вибори під час війни будуть неконституційними, а їхні результати — слабко легітимними та неконкурентними. Для чесної кампанії потрібні свобода слова й пересування, рівний доступ кандидатів до виборців та можливість участі всіх, хто має право бути обраним.
— Під час війни значна частина громадян служить у ЗСУ, мільйони перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами, — зазначає Ольга Айвазовська. — За низької явки, наприклад 20%, результат матиме сумнівну легітимність.
Окрема проблема — тимчасово окуповані території (ТОТ). Україна не має доступу до цих громад, а організація виборів там просто неможлива.
— Тому, якщо говорити правдиво, громадяни в окупації не зможуть брати участь у виборчому процесі, — каже Ольга Айвазовська.
За даними соціології, лише близько 10% українців підтримують проведення виборів під час війни.
Факти ICTV
Чи можливий наступ РФ із Білорусі
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що Росія теоретично може спробувати знову наступати з території Білорусі, але такий сценарій є малоперспективним. Українські військові суттєво укріпили кордон і підготували оборону північного напрямку.
— Лукашенко, безумовно, воєнний злочинець, але не самовбивця. Він навряд чи погодиться на наступ російських військ із білоруської території, — зазначає Ігор Рейтерович.
Політолог Олег Саакян також сумнівається, що Мінськ дозволить Росії відкрити новий фронт. Після подій 2022 року Україна проаналізувала прогалини в обороні та підготувала адекватні засоби для відбиття потенційної агресії.
На його думку, для Росії невигідно втягувати Білорусь у війну як активну сторону. У разі наступу з Білорусі Сили оборони України можуть завдати ударів по ключовій інфраструктурі, зокрема Мозирському нафтопереробному заводу, що критично ускладнить забезпечення та просування російського угруповання на півночі.
Крім того, Білорусь залишається важливим тиловим хабом для Росії: там розміщені ремонтні бази, склади та аеродроми, що забезпечують “коротке плече” постачання з Білорусі відремонтованої бойової техніки.
— Наразі Білорусь перебуває у статусі умовної незалученості у війну: звідти не завдають ударів по Україні, тому діє негласне правило невраження білоруської території, — пояснює Олег Саакян.
Втім, у разі наступальної операції з Білорусі Україна матиме право знищувати військові та логістичні об’єкти на сотні кілометрів углиб території.
— Лукашенко розуміє, що безпечніше дозволити Росії розміщувати окремі системи озброєння, як Орєшнік, ніж надати територію для нового нападу на Україну, — вважає політичний експерт Олег Саакян.
З кінця 2025 року Росія воює вже не з поточного ресурсу, а за рахунок резервів, накопичених ще з 2000-х. Тепер війна відбуватиметься у режимі “латання дірок”: скільки заробили — стільки і воюють, каже Олег Саакян.
Водночас російська економіка зазнає серйозних втрат. Найбільша будівельна компанія Самолет звернулася до уряду по держпідтримку на 50 млрд рублів.
Автовиробник КамАЗ у 2025 році зафіксував чистий збиток у 37 млрд рублів — у 11 разів більше, ніж роком раніше. При цьому підприємство активно залучене до виконання військових замовлень.
Збитки має і РЖД — 4,4 млрд рублів за минулий рік, зокрема через падіння вантажопотоку. Компанія не може проводити навіть планові ремонти, оскільки кошти перенаправляють на війну, зазначає Саакян.
За його словами, для нового масштабного наступу Росії потрібно знайти додаткові гроші та людей, що означатиме посилення мобілізації.
— Для цього Кремлю доведеться запускати репресивний маховик, який фактично вже працює. Але не варто очікувати, що економічний колапс сам виведе людей на вулиці. Ймовірніше, почнеться деструкція режиму зсередини, і частина еліт може спробувати вивести людей на протести, — підсумував політолог.
Ситуація на ключових напрямках
На Півночі України, зокрема на кордоні Чернігівської області з Росією, кардинальних змін не фіксується. Російські війська присутні поблизу кордону та обстрілюють прикордонні території, однак ознак формування великого ударного угруповання наразі немає, повідомляє речник угруповання військ Північ Вадим Мисник.
На Харківському напрямку противник не нарощує сили, а лише відновлює втрати, зазначає начальник управління комунікацій Угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов. За його словами, російські війська продовжують тиснути, однак не мають ресурсів для масштабного наступу.
Найбільш пріоритетними для Росії залишаються Покровський і Гуляйпільський напрямки. Складною залишається ситуація на Лиманському напрямку, де противник намагається діяти малими диверсійними групами та атакує дронами не лише позиції українських військових, а й маршрути постачання.
Однією з найважчих залишається ситуація у районі Вовчанська. Російські війська продовжують штурмувати зруйноване місто та намагаються обійти українські позиції з флангів через сусідні населені пункти.
У Куп’янську фіксується присутність кількох десятків російських військових, які переховуються у багатоповерхівках на північ від центру міста. За даними українських військових, їхня кількість поступово зменшується.
Вплив блокування Starlink
За словами Віктора Трегубова, через блокування доступу до Starlink російські війська втратили частину можливостей керування військами, захищеного зв’язку та ефективного використання дронів.
Ворог намагатиметься компенсувати це менш надійними каналами зв’язку та обладнанням, однак їхні можливості значно обмежені.
Ситуація на Півдні та Запорізькому напрямку
На Півдні України ситуація залишається складною, але без різких змін, повідомляє речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин. Найбільш напруженою є ситуація на Гуляйпільському напрямку, де щодня відбуваються десятки бойових зіткнень. Російські війська активно застосовують авіацію та кориговані авіабомби по позиціях ЗСУ та населених пунктах.
Окупанти намагаються просунутися до рубежу річки Гайчур та закріпитися там. Водночас Сили оборони ведуть активну оборону та контратаки.
Через втрату доступу до Starlink російські війська також рідше застосовують дрони-камікадзе. Однак це компенсується зростанням кількості авіаударів і застосуванням штурмової авіації та вертольотів.
Окупанти намагаються просунутися в районі Степногірська та використати територію колишнього Каховського водосховища для обходу українських позицій. Взяття Степногірська дало б Росії можливість обстрілювати південні околиці Запоріжжя та контролювати логістичні маршрути.
За словами Владислава Волошина, чисельність російських військ на Півдні може сягати до 200 тис. осіб. На Запорізькому напрямку воює більша частина цього угруповання — це 5, 29 і 36 армії, а також підрозділи 35 армії РФ.
Коли закінчиться мобілізація в Україні
Припинення бойових дій, скасування воєнного стану та завершення мобілізації — це пов’язані, але не тотожні процеси. Вони не відбуваються автоматично й одночасно, пояснює адвокат АдО Донець і партнери Василь Гаращак.
З юридичного погляду, навіть припинення бойових дій або скасування воєнного стану не означає автоматичної демобілізації. Рішення про демобілізацію ухвалює президент, а затверджує Верховна Рада. Тому мобілізація може завершитися як раніше, так і пізніше за воєнний стан.
Головна умова для завершення мобілізації — відсутність потреби в ній з боку держави.
Загалом мобілізація — це комплекс заходів, під час яких економіка та Збройні сили переводяться на роботу в умовах війни. Тобто завершення мобілізації в Україні можливе за умови завершення воєнного стану та особливого періоду. Особливий період в Україні діє з 17 березня 2014 року.
Перетин кордону
Правила виїзду громадян за кордон, зокрема чоловіків, встановлює уряд. Кабінет міністрів може змінювати ці правила окремими постановами.
Теоретично дозвіл на виїзд чоловіків може бути наданий як до, так і після завершення бойових дій або скасування воєнного стану — усе залежить від рішень уряду.
Демобілізація військових
Щоб звільнитися з військової служби, потрібні конкретні законні підстави.
Мобілізованих військових звільняють після офіційної демобілізації — тобто коли президент оголосить демобілізацію і визначить строки звільнення зі служби.
Контрактні військові в мирний час можуть звільнитися після завершення контракту або з інших причин, передбачених законом.
Під час особливого періоду (фактично війни) правила суворіші: і мобілізовані, і контрактники можуть звільнитися лише за обмеженого переліку підстав, визначених законом.
Чи буде зменшення мобілізаційного віку в Україні
Чи можуть знизити мобілізаційний вік (зараз він становить 25 років), залежатиме від подальшої ситуації в країні та рішень влади, зазначає адвокат Василь Гаращак.
Мобілізація жінок в Україні
В Україні мобілізація жінок залишається добровільною. Водночас жінки з медичних спеціальностей (лікарки, медсестри, стоматологині, акушерки, фармацевтки) підлягають військовому обліку.
Жінки інших спеціальностей, споріднених з військовими (IT, зв’язок, хімія, харчові технології, психологія), можуть стати на військовий облік добровільно.
Чи можлива обов’язкова мобілізація жінок у майбутньому, наразі передбачити неможливо — це залежатиме від ситуації в країні та змін у законодавстві.
Підвищення зарплат військовим
За даними Міноборони, нині грошове забезпечення військових може сягати 120 тис. грн і більше.
Мінімальна зарплата військовослужбовця — 20 130 грн. Далі сума зростає залежно від звання, посади, вислуги років, місця служби, участі в бойових діях та роду військ. Наприклад, у десантно-штурмових військах платять більше, ніж у сухопутних.
100 тис. грн отримують військові, які безпосередньо беруть участь у бойових діях на передовій. Таку ж суму виплачують тим, хто лікується після поранення, а також зберігають її на час перебування в полоні або зникнення безвісти.
50 тис. грн отримують військові, які виконують бойові чи спеціальні завдання у штабах та органах військового управління, що керують підрозділами на передовій.
30 тис. грн виплачують військовим, які виконують бойові завдання поза передовою.
Окремо передбачена додаткова виплата 70 тис. грн для тих, хто сумарно провів на передовій 30 днів. Тобто якщо пробути на передовій 30 днів, то розмір “бойових” становитиме 170 тис. грн.
Крім “бойових”, військові отримують низку одноразових виплат. Зокрема, під час укладання першого контракту сума залежить від звання:
- для рядового складу — 26 624 грн (8 прожиткових мінімумів),
- для сержантів — 29 952 грн (9 прожиткових мінімумів),
- для офіцерів — 33 280 грн (10 прожиткових мінімумів).
На початку грудня 2025 року тодішній міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що у бюджеті на 2026 рік підвищення зарплат військовим не передбачене. Водночас уряд планує покращити умови контрактної служби. Після запровадження нових видів контрактів базова ставка виплат може становити 50–60 тис. грн. І це без всіх додаткових виплат щодо перебування на першій чи другій лінії.
Коли буде наступний обмін полонених
Росія не погодиться на обмін полоненими всіх на всіх, адже це питання дуже чутливе для України і росіяни за допомогою обмінів можуть тиснути на нас. Проте РФ, щоб хоч якось задобрити американського президента Дональда Трампа та схилити його на свій бік, буде змушена періодично проводити невеликі обміни.
Для України й такий варіант прийнятний, адже ми потроху повертатимемо своїх людей додому, наголошує політичний експерт Ігор Рейтерович.
— Цілком може статися, що Путін погодиться обміняти всіх на всіх. Але боюся, що він у відповідь викотить такі умови, від яких нам буде складно відбитися. Наприклад, щодо українських територій, — вважає політолог.
14 лютого президент Володимир Зеленський на полях Мюнхенської конференції з безпеки заявив, що Росія зараз утримує приблизно 7 тис. українських військовополонених, а Україна — понад 4 тис. росіян. Це означає, що обмін всіх на всіх можливий — потрібна лише згода Москви.
Факти ICTV
5 лютого відбувся обмін полоненими 157 на 157. В Україну повернули воїнів Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби, а також цивільних. Більшість з них були в полоні ще з 2022 року.
Втрати України на війні
4 лютого президент Володимир Зеленський інтерв’ю французькому виданню Le Monde заявив, що з початку повномасштабної війни загинуло 55 тис. українських військових.
За його словами, з лютого 2022 року до лютого 2025-го загинуло понад 46 тис. захисників, 380 тис. дістали поранення. Станом на лютий 2026 року кількість загиблих зросла до 55 тис. Крім того, є велика кількість людей, які вважаються зниклими безвісти, сказав президент.
Щодо втрат серед цивільних, то, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у 2025 році зафіксовано найбільше загиблих (2 514) і поранених (12 142) із початку повномасштабної війни.
Загальна кількість жертв серед мирного населення у 2025 році на 31% перевищила показники 2024 року, коли загинули 2 088 осіб і 9 138 дістали поранення, та на 70% перевищила рівень 2023 року, коли зафіксували 1 974 загиблих і 6 651 пораненого.
Факти ICTV
Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосив, що зростання кількості жертв та поранених пов’язане із збільшенням застосування росіянами далекобійної зброї, зокрема ракет, дронів та керованих авіабомб. Саме далекобійна зброя спричинила 35% усіх жертв серед цивільних у 2025 році (682 загиблих і 4 443 поранених).
Найбільше жертв від далекобійної зброї у 2025 році — після атаки по Тернополю 19 листопада. Тоді загинуло 38 людей, поранення дістали понад 90.
За даними Офісу генпрокурора, на сьогодні слідчими органами зареєстровано понад 216 тис. воєнних злочинів Росії. Від початку війни щонайменше 684 дитини загинуло, ще понад 2 300 дітей дістали поранення.
Скільки ще триватимуть відключення світла
Єдиною причиною відключень електроенергії в Україні залишаються російські обстріли енергетичної інфраструктури. Про це заявив керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Навіть у разі припинення атак знадобиться час для відновлення пошкоджених об’єктів, тому відключення світла триватимуть.
Водночас навесні ситуація може покращитися через зростання сонячної генерації. Проте влітку попит на електроенергію зросте через кондиціонування, а також через зупинку блоків АЕС на планові ремонти та завантаження пального.
— Давати точні прогнози неможливо, адже все залежить від інтенсивності ворожих обстрілів. Теоретично покращення можливе у квітні–травні, але в липні–серпні ситуація може знову ускладнитися, — зазначив Андріан Прокіп.
За його словами, у березні 2024 року російські удари вивели з ладу близько 9 ГВт потужностей, а відновлення тривало майже рік. Без нових атак восени 2025 року дефіциту електроенергії могло б не бути.
Факти ICTV
Експерт також пояснив, що у західних регіонах відключень менше через близькість до імпорту електроенергії та атомних електростанцій.
Найбільш уразливим до тривалих вимкнень залишається лівий берег України, де знищено значну частину генерації та мереж передання електроенергії.
— Чим ближче до Заходу, тим ситуація легша. Усі три контрольовані Україною АЕС розташовані на правому березі, — додав Андріан Прокіп.
Він не виключив і можливість блекауту у Києві, зазначивши, що мешканці столиці вже мали подібний досвід наприкінці 2022 року, тому до такого сценарію варто бути готовими.
Гарантії безпеки для України
Політолог Олег Саакян наголошує: жодні гарантії безпеки не можуть на 100% унеможливити нову агресію Росії. Їхня мета — зробити так, щоб у разі повторного нападу Україна могла завдати настільки потужної відсічі, що Москва не наважиться на реванш.
За його словами, система гарантій має забезпечити здатність України нарощувати військову спроможність швидше, ніж Росія — як до, так і після припинення вогню, а також у разі нового нападу.
Важливою складовою гарантій є відбудова та міжнародні інвестиції, щоб Україну не сприймали як державу, яка постійно живе в очікуванні війни. Експерт порівнює бажану модель з реаліями Ізраїлю: країна розвивається, в неї інвестують попри загрози.
Три контури стримування Росії:
Перший контур — довгострокова підтримка України. Йдеться про фінансову допомогу, підтримку економіки та соціальної сфери, а також багаторічне озброєння й розвиток військово-промислового співробітництва.
Другий контур — збройова інтеграція з партнерами. Це постачання додаткових типів озброєння, спільне виробництво зброї та техніки, регулярні навчання та поглиблення військової співпраці.
Третій контур — допомога у відбитті можливої агресії. Він передбачає швидке постачання зброї, нарощення виробництва, запаси на складах партнерів, чітку логістику та протоколи реагування у разі повторного нападу на Україну. Також ідеться про можливе розміщення іноземних військ у тилу для забезпечення роботи ППО, навчань і безпеки.
— Наприклад, не потрібно буде Заходу передавати на баланс Україні батарею Patriot, а можна її розмістити з власним екіпажем і закрити небо над Одесою, — пояснює Олег Саакян.
До третього контуру також належать допомога у радіоелектронній боротьбі, космічній розвідці, можливості спільних патрулювань тощо.
— Іноземні війська можуть взяти на себе частину функцій, знявши навантаження з Сил оборони України, — пояснює Саакян.
Експерт наголошує, що гарантії безпеки Україна та ключові столиці Європи напрацьовують поза переговорами з Росією. Це суверенна домовленість України з партнерами, і Москва не має права вето чи голосу в цьому процесі.
Вступ України до НАТО та оборонні союзи
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що найближчим часом вступ України до НАТО малоймовірний. Водночас Київ може долучитися до альтернативних оборонних союзів, де відіграватиме провідну роль, зокрема з країнами Балтії, Польщею, Великою Британією чи Румунією.
За його словами, в Європі усвідомлюють, що Україна є ключовим елементом континентальної безпеки.
Політолог Олег Саакян також говорить про трансформацію системи безпеки в Європі. На його думку, нинішні механізми НАТО частково застаріли та потребують серйозних змін, адже Росія веде гібридну війну проти Заходу — від диверсій і кібератак до інформаційних операцій.
— НАТО наразі лише спостерігає за багатьма з цих процесів, тому блоку потрібно суттєво змінитися, щоб ефективно протистояти Росії та посилити Україну, — каже експерт.
Як приклад альтернативного формату він називає JEF (Joint Expeditionary Force) — об’єднання північних країн під лідерством Великої Британії. Україна вже долучилася до співпраці з JEF, яку експерт називає міні-НАТО — динамічним і автономним форматом усередині альянсу. Водночас участь у JEF не гарантує Україні членства в НАТО.
Олег Саакян також скептично оцінює класичну модель військових союзів “один за всіх і всі за одного”. На його думку, після війни країни радше покладатимуться на ядерне стримування та гнучкі безпекові формати, ніж на зобов’язання воювати разом.
Виклики для економіки України
Кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус вважає, що сценарій розвитку економіки України у перші п’ять років після завершення повномасштабної війни значною мірою залежатиме від реалізації плану ReBuild Ukraine, запропонованого Єврокомісією ще у 2022 році.
Йдеться не лише про відбудову зруйнованої інфраструктури, а й про відновлення економічної функції держави.
— Важливо, щоб партнери перейшли від емоційних заяв до реальних кроків і завчасно акумулювали ресурси, — наголошує Іван Ус.
Експерт підкреслює, що Реєстр збитків у Гаазі потрібно постійно оновлювати, щоб фіксувати суму компенсацій, які Росія врешті має сплатити. За оцінками Київської школи економіки, станом на 2024 рік збитки становили понад $1,16 трлн, однак ця цифра вже зросла.
Іван Ус також допускає, що протягом наступних п’яти років Україна може стати членом Євросоюзу, і ReBuild Ukraine має закласти основу для інтеграції до ЄС. Водночас успіх відновлення значною мірою залежатиме від самої України, наголошує економіст.
Ризики для відновлення. Серед ключових ризиків експерт Іван Ус називає можливе скорочення підтримки партнерів після завершення війни, коли загроза з боку Росії зменшиться.
— Є відчуття, що вони з нами суто до перемоги. А щойно війна закінчиться і загроз від Росії не буде, то партнери вже можуть не бути настільки зацікавлені в допомозі Україні, адже є ризик, що Україна стане конкурентом. А конкурента собі створювати ніхто не буде, — наголошує Іван Ус.
Також небезпекою є неспроможність України ефективно використати допомогу, зокрема через ризики корупції.
Джерела фінансування. Першим джерелом коштів на відновлення України після війни мають стати заморожені російські активи — понад $250 млрд. Економіст посилається на позицію нобелівського лауреата Джозефа Стігліца, який закликав передати ці кошти Україні як сигнал відповідальності за порушення міжнародного порядку.
— Російські гроші мають стати основою відновлення України, — наголошує Іван Ус.
Ще один серйозний виклик — повернення українців з-за кордону. Україна разом із партнерами має дати чіткий сигнал, що вдома є перспектива і майбутнє і сюди варто повертатися. Інакше частина мігрантів може остаточно інтегруватися в економіки інших держав, підсумовує Іван Ус.
Експерти сходяться на тому, що майбутнє України залежить від перебігу війни, підтримки партнерів і внутрішніх рішень держави. Чітких дат і гарантій немає, але сценарії поступового покращення можливі — за умови збереження міжнародної підтримки та стійкості України.