Вибори президента після перемир’я та онлайн-голосування: яке ставлення українців
- Українці залишаються послідовними противниками онлайн-голосування: понад 60% громадян негативно сприймають ідею "виборів у смартфоні", вбачаючи в них ризики маніпуляцій.
- Згідно з опитуванням КМІС, попри такий скепсис щодо технологій, суспільство активно підтримує ідею референдуму щодо мирної угоди.
Більшість українців підтримують проведення референдуму щодо мирної угоди та вважають доцільними швидкі президентські вибори після перемир’я, хоча зберігається стійка недовіра до онлайн-голосування.
Про це йдеться у всеукраїнському опитуванні громадської думки, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період з 9 до 14 січня 2026 року.
Ставлення до ідеї референдуму щодо мирної угоди
Серед українців немає однозначної думки щодо ставлення до проведення можливого референдуму про мирну угоду, йдеться у результатах опитування.
Як зазначили у КМІС, близько 55% підтримують проведення референдуму, тобто більше ніж половина.
За даними опитування, трохи менше виступають проти (32% респондентів) або мають сумніви (14%).
Чи хочуть українців виборів президента через 2-3 місяці після перемир’я
Більшість респондентів (близько 64%) вважають, що ідея провести вибори президента через два-три місяці після перемир’я – це необхідна поступка, щоб продемонструвати готовність України проводити голосування, зазначили у КМІС.
Близько 18% вважають, що це спроба Володимира Зеленського таким чином втриматися при владі. Ще 18% людей не визначилися зі своєю думкою.
Ставлення українців до ідеї онлайн-голосування
У Київському міжнародному інституті соціології розповіли, що декілька разів ставили запитання про голосування онлайн, де пропонували обрати між двома твердженнями:
- позитивно, бо це по-сучасному і крок уперед у технологіях демократії;
- негативно, бо це створює ризики фальсифікації.
У КМІС зазначили, що ці твердження відображали реалії періоду до повномасштабного вторгнення Росії в Україні, хоча зараз контекст обговорення дещо інший.
Тому для продовження динаміки половині респондентів ставили запитання в такому ж формулюванні, а другу половину людей просто запитували, як вони ставляться до голосування онлайн – позитивно або негативно.
Фото: КМІС
За інформацією КМІС, якщо просто запитувати в українців (без додаткової інформації), то близько 60% негативно ставляться до ідеї голосування онлайн і лише 35% – позитивно.
Проте якщо давати додаткові пояснення, то 71% обирають варіант із критичним ставленням до онлайн-голосування, бо це створює ризики фальсифікацій. Лише 21% обирають варіант, що це є кроком уперед в технологіях демократії.
У 2023 році на аналогічне запитання близько 69% українців відповіли, що вони негативно ставляться через ризик фальсифікацій (проти 29%, які приймали таку ідею позитивно). Тобто за останні декілька років суттєвих змін не відбулося.
Але у будь-якому випадку голосування онлайн неприхильно сприймається населенням, а в разі обговорення можливих фальсифікацій – ставлення ще більше погіршується, резюмували у КМІС.
Як проводилося опитування КМІС
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).
У всіх регіонах України (на підконтрольній уряду території) опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України. Але частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Проте сюди не входять громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
