Сьогодні вранці в результаті вибуху машини в центрі Києва загинув відомий журналіст Павло Шеремет.
Шеремет був у машині керівника і співзасновник Української Правди Олени Притули.
Факти ICTV зібрали найбільш резонансні факти про життя і професійну діяльність журналіста, а також можливі версії вбивства і реакцію колег і політиків на те, що трапилося.
Хто такий Шеремет
Павло Шеремет народився в Мінську в 1971 році. Був російським, білоруським та українським тележурналістом.
Також керував відділом спеціальних інформаційних проектів ОРТ (Перший канал).
В подальшому працював на Громадському телебаченні Росії, на РЕН-ТВ. З 2012 року почав вести блог в інтернет-виданні Українська правда.
З 2015 – ведучий на українському Радіо Вести.
Шеремет був одружений. У нього залишилося двоє дітей – син Микола та донька Єлизавета.
Життя та професійна діяльність
Шеремет отримав економічну освіту і починав свою кар’єру з банківської справи.
У 1992 році працював консультантом економічних програм Білоруського телебачення. Незабаром став ведучим щотижневої аналітичної програми Проспект Білоруського ТБ.
У 1996 році призначений головним редактором Білоруської ділової газети. У тому ж році став завідувачем білоруським бюро Громадського російського телебачення (ОРТ, нині — Перший канал) і власним кореспондентом ОРТ по Білорусії.
У Білорусії Шеремет мав репутацію “особистого ворога” Лукашенко, за що в свій час навіть опинився у в’язниці.
Зокрема, в липні 1997 року, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, був заарештований за звинуваченням у “незаконному перетині кордону, в отриманні грошей від зарубіжних спецслужб і в незаконній журналістської діяльності”. Його засудили до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку, у в’язниці він провів три місяці. Загалом Шеремет тричі був заарештований в Білорусії.
У 1998 році Шеремет почав працювати в Росії. Він став спеціальним кореспондентом програм Новини і Час дирекції інформаційних програм ОРТ, а в січні 1999 року обійняв посаду шеф-редактора російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми Время.
У 2000 році Шеремет пішов з новинних програм і продовжив працювати на Першому каналі вже як автор документальних фільмів і спеціальних проектів в рамках інформаційних програм. Остаточно пішов з телеканалу в 2008 році.
У 2005 році за ініціативи Павла Шеремета був заснований незалежний білоруський інформресурс Білоруський партизан, де працювали журналісти, які були змушені виїхати з країни.
Незважаючи на те, що журналіст вже довгий час працював у Росії і мав російське громадянство, білоруські спецслужби знову згадали про нього у 2010 році, відібравши у нього громадянство.
У 2011 році Шеремет деякий час працював ведучим передачі на телеканалі РЕН ТВ. З вересня 2013 по 2014 працював ведучим на Громадському телебаченні Росії. Блоги на Українській правді Шеремет завів у 2012 році
Шеремет був прихильником Майдану, публічно засуджував російську агресію Росії проти України.
Зокрема, у квітні 2014 року взяв участь у конгресі Україна — Росія: діалог. Підтримував дружні стосунки з російським опозиційним політиком Борисом Нємцовим, якого вбили під стінами Кремля.
У червні 2015 року журналіст запустив авторський проект Діалоги на українському телеканалі.
З вересня 2015 року по квітень 2016 року — ведучий на українському Радіо Вести.
Резонансні матеріали і “вороги”
Колеги і політики Шеремета стверджують, що серйозних ворогів у журналіста не було. Він ніколи не мовчав про те, що відбувається, але і загроз, за словами близьких, не отримував.
Зазначимо, що Шеремет є одним з авторів книги Випадковий президент, присвяченій режиму президента Білорусі Лукашенка, а в 2005 році написав книгу Пітерські таємниці Володимира Яковлєва про нових російських політиків з Санкт-Петербурга.
У 2009 році вийшла його книга про Саакашвілі, про 60-денну війну в серпні 2008 року, про російсько-грузинські відносини Саакашвілі/Грузія. Загиблі мрії. Журналіст також є автором 30 документальних фільмів.
Версії загибелі
Прокуратура кваліфікувала загибель журналіста Павла Шеремета як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб – 2 ч. п. 5 ст. 115 КК України.
Разом з тим, ЗМІ повідомляють про три основні версії вбивства журналіста і громадського діяча. Так, безпосередньо радник глави МВС Зорян Шкіряк заявив, що правоохоронці розглядають версії – особиста неприязнь, професійна діяльність і “російський слід”.
Про це він заявив ЗМІ.
Тим часом, український політолог Тарас Березовець упевнений, що вбивство Павла Шеремета це спроба залякати суспільство.
– Автори злочину цинічно розраховують посіяти паніку та недовіру. Відчувається, що найстрашніші відкриття явно чекають нас попереду, – написав Березовець.
Радник глави МВС Антон Геращенко зауважив, вбивство журналіста Павла Шеремета може бути використано для дестабілізації ситуації в Україні, а також заговорив про російський слід.
– В першу чергу все пов’язане з його журналістською діяльністю. Не виключаю і російський слід, — заявив Геращенко.
– Слідство вивчить всі можливі версії вбивства Павла Шеремета з метою встановлення особистостей виконавців, організаторів і найголовніше замовників цього злочину, – прокоментував Геращенко і додав, що ключ до розгадки також може бути в останньому блозі Шеремета на Українській правді – Азов, відповідальність і добробати, що присвячений підтримці батальйону і його лідера Андрія Білецького.
Відомий український політолог Вадим Карасьов схиляється до кримінальної версії загибелі журналіста.
– Схиляюся до кримінальної версії. Він копав по ряду невідомих, але темних справ, в тому числі були розслідування по Одеській області та ряд інших самостійних компаній. Мабуть, вийшов на дуже велику рибу і зачепив чиїсь інтереси. Я його добре знав – він дуже допитливий і чесний журналіст. Мабуть, за це і поплатився, – зазначив Карасьов.
Російський слід Карасьов спростовує. На його думку, Росії це не потрібно.
На думку політолога Руслана Бортника, це політичне вбивство з метою залякати групу людей.
– Вбивство Шеремета може стати другим кейсом Гонгадзе, – вважає експерт.
Реакція соцмереж
На жахливу смерть журналіста блискавично відреагували сотні людей. Це і політики, і перші особи країни, і колеги. Всі в один голос стверджують, що це вбивство. Багато хто відмовляється від коментарів, додаючи, сьогодні день скорботи. Нижче опубліковані найперші і найважливіші коментарі про те, що трапилося.
Наостанок нагадаємо, що Шеремет отримав ряд нагород за свою журналістську та правозахисну роботу. Зокрема в 1998 році він отримав премію Міжнародного комітету захисту журналістів за внесок у розвиток свободи слова, а в 2002 році став лауреатом премії ОБСЄ за демократію і за захист прав людини в галузі журналістики.
Павла Шеремета поховають у Мінську. Так вирішила його мати, повідомляє Білоруський партизан.
Зазначимо, з 13-00 у МедіаХабі на вул. Суворова 4/6 можна вшанувати Павла Шеремета, залишивши запис у книзі пам’яті.
Читайте: Шеремету відірвало ноги, він помирав 10 хвилин
Раніше Факти ICTV повідомляли, у Києві вранці в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Як повідомили нардеп Антон Геращенко, в машині Шеремета була вибухівка на дистанційному управлінні. Політики стверджують, що це було вбивство.
Фото: Twitter, Facebook.
Аліна Ісаєва.