Чому Вакарчук та Зеленський можуть балотуватись на посаду президента

Посада президента держави – це величезна відповідальність за рішення, що впливають на долі громадян усієї країни.

Недаремно Конституція України, як і основні закони інших держав, встановлює віковий ценз, тобто вік, з якого людина може очолити найвищу посау в країні – 35 років.

Це зроблено для того, аби на посаду обирали ту людину, що до 35 років вже встигла здобути хорошу, якісну освіту (можливо й не одну), має досвід роботи на різних посадах і що важливо – досвід управління.

Читайте: Від $240 до 370 млн. Скільки коштує стати президентом

Важливим також є досвід політичний, знання і розуміння того, як функціонує державний механізм.

Щоб хто не казав, але без активної участі в політичному житті, звичайній людині буде вкрай важко розібратась в усіх перипетіях пов’язаних з державним управлінням. Тому, при всій повазі до без сумніву талановитих, відомих постатей – Святослава Вакарчука або Володимира Зеленського, балотуватись на основну посаду в державі їм точно зарано.

Потрібно ще багато чого пройти і навчитись в політиці. Звичайно, хтось може сказати: “А якже закордонні приклади, Рональд Рейган в США?”.

Але президент Рейган був членом спочатку Демократичної, а потім Республіканської партій США близько 18 років, два терміни був губернатором Каліфорнії, і лише потім не з першої спроби обрався президентом США.

Читайте: До $5 млн: скільки коштує місце у Верховній Раді

Крім того, дехто з потенційних кандидатів в президенти вже мав можливість продемонструвати себе в якості політика. Святослав Вакарчук, котрий обирався на позачергових виборах 2007 року до Верховної Ради України, але вже 2008 року склав з себе депутатські повноваження.

Чому на виборах з’являються подібні персони

Поява неполітичних особистостей у гонках на посаду президента робиться свідомо, щоби дискредитувати головну посаду держави, підривати довіру до політичного класу і розхитувати ситуацію в країні.

Думаю, що це частково справа рук усіх, і опозиціонерів, і Російської Федерації, і діючої влади.

Читайте: Замахи на життя та вбивства депутатів: причини та кому вигідно

З одного боку Росія, як агресор, не припиняє планів по внутрішній дестабілізації ситуації у внутрішньому політичному житті України.

Докладає зусиль і певною мірою опозиція, але теоритично і владі може бути вигідний такий сценарій, мовляв подивіться наскільки діючий президент кращий на фоні конкурентів, і давайте обирати його на другий термін, інакше на нас чекає катастрофа.

Автор: Олександр Мусієнко, політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень